Пасли пастирі ягнята в полі. Колядка з Любачівщини (нині Польща).

Спогади дитинства... Моя перша колядка.
Пасли пастирі ягнята в полі. Колядка з Любачівщини (нині Польща).
Колядував мій дідо Соболь (Сабаль) Олег (1915 р. н., с. Улазів) і мене навчив.

Пасли пастирі ягнята в полі,
Полягали спати пізно уночі.
А один з них пробудився –
Чогось Матвій розкричався,
Вставайте браття!

Вставайте браття - нічо не горить,
Скажу Вам новину –
Христос ся родить.
А теперка, - хто шо має,
Хай з собою забирає -
Підем вітати!

Зайшли до шопи, зачали грати,
А старий каліка на то не зважав.
Обернувся сюда-туда, аж сі стрясла ціла буда,
Так сильно гуляв!

Йосип й Марія дивились на то,
Тай подякували пастирям за то.
Ісус руку простягає і їм царство обіцяє,
На тамтім світі!

Українська греко-католицька церква в с. Улазів (закрита)

6 січня 1956 р. Українське Різдво в ГУЛАГу

   Запам'ятайте!!!

Українські патріоти-політв'язні завжди відзначали Різдвяний Святвечір 6 січня.

Українці (греко-католики та православні) у ХХ-ХХІ ст. завжди Різдво відзначали 7 січня, а Хрещення Господнє (Йордан) 19 січня. В ХІХ ст. - Різдво відзначали 6 січня і Хрещення Господнє (Йордан) - 18 січня.

Українські січові стрільці, воїни УПА, підпільники ОУН завжди Різдво відзначали 7 січня!!!

 

Незабаром після того, як помер Сталін (1953 р.),  в концтаборах стало можливим святкувати Різдво. Українські патріоти-політв'язні відзначали Святвечір 6 січня. 

Українські (руські церкви) в Речі Посполиті  та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

    У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

    Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з погляду науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

      Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

   Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.

Святвечір в бараці Північно-східного виправно-трудового табору під Магаданом, 6 січня 1956 року / Фото з архіву родини Юськівих

Різдво в Спаському таборі (9-те табірне відділення Піщаного табору, м. Караганда, Казахстан). Перший зліва сидить біля ялинки - Бігун Михайло з с. Селиська. Січень,1956 р. (Локальна історія. Колишні в’язні ГУЛАГу згадують, як святкували Різдво. 7 січня 2021)

З Новим Роком та наступними Різдвяними Святами!

Така формула вітання є (була) доволі звичною для нашого сьогодення після здобуття Україною незалежності та відновлення традицій святкування циклу зимових свят.

Але останнім часом в очах та словах багатьох українських патріотів - у запалі боротьби з московитськими окупантами - таке побажання де факто перетворюється ледь не на антиукраїнське гасло. Трапляється таке, коли такі патріоти у пошуку аргументів на користь відмови у святкуванні церковних свят від юліанського календаря звертаються до вигаданих ними ж або хибно розтлумачених "історичних" аргументів.

При цьому як правило забуваються справжні народні традиції у святкуванні циклу новорічних свят, а вся увага зосереджується на церковному календарі.

Тому й виникають абсолютно безглузді твердження, на кшталт: "Традиція святкувати Різдво 7 січня - видумка московської секти некрофілів, що називають себе РПЦ."

Це цілком хибна і вкрай шкідлива для українців теза.

Невже  ті, хто підтримав цю та інші подібні тези, справді щиро вважають борців з совітами та їхніх духовних пастирів, привітання яких наведено у цьому пості, прихильниками "секти некрофілів, що називають себе РПЦ"?

Думаю, ні, не вважають. А просто, не знаючи історію, самі щось додумують. Не варто так робити.

Не варто.

Пропоную до уваги два скани з "Українських Вістей" від та 4 січня. «Українські вісті» — тижневик (у 1945—1960 роках — півтижневик) політики, економіки, культури й громадського життя, орган Української революційно-демократичної партії (УРДП), потім — Фундації імені Івана Багряного. Ініціатор і перший редактор Іван Багряний.

У першому скані - газети від 1 січня - витяг з привітання газети керівництву УНР в екзилі та низці провідних українських діаспорних організацій. Хіба може адекватна людина назвати їх прихильними до РПЦ?

У другому скані - з газети від 4 січня 1948 року - Різдвяне Архіпастирське привітання українців від митрополита УАПЦ Полікарпа.

У третьому - знову з газети від 4 січня 1948 року - привітання українців з прийдешнім Різдвом від о. Николая Вояковського - Апостольського Візитатора українців-католиків(!) в Німеччині.

І загалом перші дві сторінки - у привітаннях з прийдешнім Різдвом від різних діаспорних українських організацій.

Нагадую: якщо не знаємо, що означає то чи інший факт у минулому, звертаємося до тих, хто знає. Вигадування і додумування невластивих речей, тобто брехня, - то якраз є засаднича характеристика "руского міра", не варто у такому наслідувати ворогів.

Знову нагадаю: цей пост не проти переходу на новоюліанський календар.

Він проти необдуманих і де факто антиукраїнських тез про наше минуле.

І "за" те, щоб ті чи інші рішення ухвалювати з урахуванням реального досвіду минулого, а не вигаданих похапцем сьогоднішніх уявлень про те, що було раніше.

Вивчаємо історію України та українців - вона того варта!

Ну, і свого московитам теж не варто віддавати. (З матеріалів Геннадія Єфіменка; ФБ, 2022 р., грудень)

7 січня. 1932 р. Львів. Різдво

Коли відзначали Різдво вірні УГКЦ до 1939 року ? Тоді ж як і після 1939 р. і до 2024 р. (але і тепер значна частина залишилася вірна Юліанському календарю).

Для прикладу, у 1932 р. українці Львова Різдво (якщо рахувати за світським календарем) відзначали 7 січня і ... теж обговорювали потребу відмови від юліанського календаря у відзначенні церковних свят.

Степан Бандера, нагадую, син греко-католицького священника. І Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня. То як, панове, Бандера теж був з "московської секти"?  

Українські (руські церкви) в Речі Посполитій та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до «реформи» завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня. 

«Юліанський календар і 7-ме січня - це про єднання зі Спадком Київської Русі. Славною історією Київської Митрополії. Це про відновлення в колективній пам'яті Свідомості Благоденства. Щасливих часів, коли до Софії Київської їхали зі всього світу по високий рівень освіти. Століть, коли росії й москви ще не існувало. 

Юліанський календар і 7-ме січня - це про освіту та ерудованість. Це про відсутність комплексу меншовартості. Не втікання від москви, а брання її за барки, за комір. І відбирання вкраденого у себе. З тим, щоби більше не захотілося так чинити» (за Катериною Когут (7 січня 2023 р.).

З ФБ (Геннадій Єфіменко; 2022, грудень)

 

Абсурдний аргумент - «Ми не повинні святкувати РІЗДВО разом з москалями»

Українці святкують Різдво 7 січня (25 грудня за Юліанським календарем). За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви?

 Багато чого і ми, і московити робимо подібно, бо це походить від загальних речей, а не від того, що є виключним надбанням московитів. Якщо ми принципово почнемо все робити «не так, як у них» - дуже швидко зайдемо в абсурд. І такий спосіб рефлексій - означає ментальну прив’язку до ворога, а не реальне дистанціювання. Щоби її розірвати значно ефективніше ставитися байдуже до того, що і як там роблять. Як ставимося до «дня расіі» або «дня народнава єдінства». 

Нехай росіяни думають, як їм бути якомога далі від України. Нехай ВОНИ вибудовують мур аж до неба, щоби не бачити ЇМ Україну. Нехай ЇМ буде страшно і соромно від того, що виплекали в собі, від того, що скерувало будівництвом так званого "храму збройних сил". Нехай ЇМ неможливо буде користатися тим, що запозичили й вкрали у нас (Катерина Когут; ФБ, 2022, грудень)

Видатний український вчений і патріот, віце-президент Української академії наук Сергій Єфремов, який загинув за свої переконання в сталінських концтаборах, про радянські календарні експерименти з Різдвом так писав у 1925 році: «Різдво за старим стилем, «справжнє» Різдво, як тепер кажуть. Антирелігійна пропаганда зробила тільки те, що ніхто не святкує за новим стилем, а тільки по-старому, хоча офіційно це є будні. Пускаються навіть на хитрощі. На деяких підприємствах заявили робочі, що на Різдво (за новим стилем) хочуть працювати, щоб потім вибрати для святкування інші два дні – і вибрали Різдво за старим стилем».

1924 р. Єфремов писав: «Сьогодні Різдвяні свята за старим календарем. Визначено працювати, але й праці немає, і не святкують. Службовці пішли на службу, щоб, покрутившись трохи, втекти, а робочі, здається, і зовсім до роботи не стали. Ще одна з тих тихих поразок влади, в яких вона не зізнається, але на які вперто лізе...».

Так само щодо Різдва за Старим стилем вчиняло й окупаційне нацистське командування в 1941 р. Але вже в наступному році  відмовилася від переходу на Новий календар, і Різдво в 1943 р. відзначали вже 7 січня. Такі самі більшовики, тільки зовнішня форма інша.

Відтак, можемо бачити, що саме 7 січня для  українців стало датою справжнього Різдва.