понеділок, 5 листопада 2018 р.

1657 р. Гравюра Еріка Дальберга. Переправа українського війська, очолюваного наказним Гетьманом Антоном Ждановичем, через Віслу під Варшавою 15 червня 1657 р.

19 червня 1657 року українське Військо Запорозьке, очолюване наказним гетьманом Антіном Ждановичем, що складалося з Київського, Переяславського, Білоцерківського й Кальницького полків, а також з добровольчого полку з Умані, разом з союзними військами Швеції й Семигороду здобуло столицю Речі Посполитої Варшаву.
Історична ДОВІДКА
1657 р. Гетьман Богдан Хмельницький призначив Антіна Ждановича наказним гетьманом над 20-тисячним українським козацьким військом, що було послано на допомогу Карлові X Густаву і Юрієві II Ракоцію.

Москва скреготала зубами. Вона була в мирі і навіть в союзі з Річчю Посполитою від осені 1656 року, а тут Військо Запорозьке, яке вона зобов'язалася вивести з війни проти свого нового союзника, не лише зневажило її вимоги, а й вступило у союз зі Швецією, проти якої Москва воювала від весни 1656 року.
У той самий час до Чигирина, тодішньої столиці Війська Запорозького, на переговори з Богданом Хмельницьким, колишнім Гетьманом (від квітня 1657-го Гетьманом формально був його син Юрій), прямував шведський посол Густав Лілієкрона, щоб укласти формальний договір між Військом Запорозьким та Шведським королівством.

Головною вимогою Богдана Хмельницького було розділення Речі Посполитої після перемоги союзників над нею таким чином, щоб до Війська Запорозького відійшли землі на схід від середньої Вісли і вся Білорусь. Ці вимоги Хмельницький висував Швеції ще з літа 1655 року і лише тепер вона мусила з ними погодитися.

Проте Богданові Хмельницькому не судилося дожити до укладення цього договору. Переговори просувалися повільно через його хворобу. Тож договір було укладено у жовтні 1657 року вже по його смерті".


Антін Жданович (? — після 1660) — український військовий діяч періоду Хмельниччини, полковник київський (1650—1653, 1655—1656), наказний Гетьман, посол до Османської імперії (1650, 1651), Речі Посполитої (1653, 1658), Московського царства (1654), генеральний суддя (1656).

За матеріалами Тараса Чухліба (2020 р.).
"Переправа українців та угорців через Віслу біля м. Завихвіст". Гравюра 1657 року.


Немає коментарів:

Дописати коментар