Відомі картографи-географи епохи Доби великих географічних відкриттів

Доба великих географічних відкриттів, також відома як ранній новий період — історичний період в європейській історії з XV по XVII століття, під час якого європейські мореплавці досліджували раніше невідомі європейцям регіони по всій Земній кулі — в Африці, Америці, Азії та Океанії.

XV століття. Монах Микола Германус додав нові карти для "Geographica" Птолемея.

1485 р. Португальський картограф Педру Рейнель (бл.1462 — бл.1542) створив найстаріше з відомих підписаних португальських морських креслень.

1492 р. Німецький купець Мартін Бехайм (1459-1507) створив найстаріший глобус земної кулі, що зберігся, але на ньому не вистачало Америки.

1492 р. Картограф Хорхе де Агілар склав найстарішу із відомих підписану та датовану португальську морську навігаційну карту.

1500 р. Іспанський картограф, дослідник і конкістадор Хуан де ла Коса (1450/1460—1510).  Після повернення з третьої експедиції Колумба, в 1500 році ж він виготовив кілька мап світу (Mappa Mundi), на яких вперше були нанесені обриси Нового світу. Збереглася з них лише одна — так звана «Карта Хуана де ла Коси», що датується 1500 роком і зберігається у Військово-морському музеї Мадрида.

1502 р. Планісфера Кантіно (іт. Planisfero di Cantino) — карта світу Доби великих географічних відкриттів, що відобразила стан географічних знань португальців на рубежі XV і XVI століть.

Ця планісфера є найбільш ранньою збереженою картою, що відображає португальські географічні відкриття на сході та заході. Карта особливо примітна тим, що зображує фрагмент бразильського узбережжя Південної Америки, який відкрив португальський дослідник Педру Алваріш Кабрал у 1500 році, та з надзвичайною точністю та деталізацією надає зображення східного та західного узбережжя Африки.

На карті також позначені землі, відкриті на північному заході Америки Гашпаром Корте-Реалом в 1500—1501 рр. Як видно з карти, португальці вважали, що ці землі знаходяться в «португальській» зоні, на схід від Тордесільянського мерідіану.

Планісфера Кантіно є одним із перших прикладів карти, на якій місцевості розміщуються згідно з вказаними широтами, а не шляхом вказання напрямку за розою вітрів і визначеної відстані, як заведено на портоланах та картах Середземного моря в попередні століття.

1504 р. Португальський картограф Педру Рейнель .

1504 роком датується його карта, що в теперішній час зберігається в Державній Баварській бібліотеці в Мюнхені, де вперше зображені географічна широта і роза вітрів, увінчана оздобою фльор-де-ліс (фр. fleur de lys).

1507 р. Всесвітня карта німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (нім. Martin Waldseemüller; бл. 1470—1520) була першою, в якій був використаний термін "Америка" для позначення західних континентів (на честь мандрівника Амеріго Веспуччі).

1507 р. Йоханнес Рюйш (Johannes Ruysch; 1460-1533), німецький картограф й астроном нідерландського походження. Карта "Uniuersalior cogniti orbis tabula ex recentibus confecta obseruationi” (Універсальна карта світу з відомими й новими спостереженнями. є другою друкованою картою, що містить інформацію про Новий Світ. Карта  опублікована в Римських виданнях «Географії» Птолемея 1507 та 1508 рр.. Йоханнес Рюйш дав про світ ширше уявлення ніж Фра Мауро (1459), тому, що вже використовує  дані про відкриття португальських та іспанських мореплавців.

1513 р.  Османський адмірал, картограф та географ Пірі-реїс (~1465— 1553) створив відому карту світу, на якій зображено частину якогось південного континенту, що іноді наводять як аргумент на користь ранньої поінформованості мореплавців про існування Антарктиди.

1519 р.  Атлас Міллера. Атлас створений португальським космографом Лопу Хомемом (порт. Lopo Homem) імовірно за участю батька і сина Рейнелів — Педру (порт. Pedro Reinel) і Жоржі (порт. Jorge Reinel). Ілюміновано карти імовірно мініатюристом Антонієм Голландським (порт. António de Holanda).

На картах атласу представлені північ Атлантичного океану, Північна Європа, Азорські острови, Мадагаскар, Індонезія, китайські моря, Молуккські острови, Бразилія і Середземне море. Особливо цікаве ґрунтовне зображення Бразилії, виконане менш ніж через 20 років після відкриття цієї країни Кабралом.

1527 р. Діогу Рібейру (порт. Diogo Ribeiro) — португальський картограф і винахідник, який більшу частину свого життя працював в Іспанії. Працював над офіційними королівськими картами Падрон-Реал у 1518—1532 роках. Він також виготовляв навігаційні прилади, включаючи астролябії та квадранти. Підготував протягом 1525—1532 рр. кілька версій карт, що містили останню інформацію про плавання португальських мореплавців, що, як і Діогу Рібейру перебували на іспанській службі — навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана (1519-22 рр.) та дослідження у Північній Америці Ештевана Гоміша (1524-25 рр.). Найзнаменитішою його роботою є Падрон-Реал 1527 року. Цю карту вважають першою науковою картою світу.

1562 р. Дієго Гутьєррес (іспанський космограф та картограф). Склав найдетальнішу карту Америки до 17 століття та першу карту, яка містить назву «Каліфорнія». Назва карти -"Americae Sive Quartae Orbis Partis Nova Et Exactissima Descriptio".

1569 р. Фламандський географ та картограф Герард Меркатор (1512—1594), прагнучи зробити відображення світу на картах «правильним», розробив нову проєкцію (звану проєкцією Меркатора) з використанням математичних формул. З того часу образ світу, який він створив на своїй карті, стає звичайним зображенням світу на карті, до якого ми звикли сьогодні. Варто зазначити, що співробітники Геологічної служби США розробили Космічну Косу проєкцію Меркатора, що ґрунтується на проєкції Меркатора, яка дозволяє встановити відповідність із супутників з дуже малим спотворенням.

1570 р. Абрагам Ортеліус (1527—1598) — фламандський географ та картограф, творець першого географічного атласу в сучасному розумінні, Theatrum Orbis Terrarum.

Вважається також, що він був першим картографом, який уявив, що раніше всі континенти були об'єднані у один великий материк, згодом дрейфувавши до сучасного їх положення.

Ортеліус склав перший у світі географічний атлас, що складався з 53 мап великого формату з докладними географічними текстами пояснень, який був надрукований в Атверпені 20 травня 1570 року. Атлас був названий «видовище земної кулі» (лат. Theatrum Orbis Terrarum) і відображав стан географічних знань на той час.

Цей атлас неодноразово доповнювався і перевидавався і став свого роду «географічною Біблією» для мореплавців кінця 16 — початку 17 століть. Разом з атласом Меркатора він зіграв важливу роль у розвитку картографії.

1584 р. Голландський картограф Лука Вагенер (1533/1534— 1605/1606) надрукував книгу "Spieghel der Zeevaert", що об'єднувала разом атлас морських карт та лоцій з інструкціями з навігації.

1590 р. Урбано Монті (італ. Urbano Monti) або Монте (Monte; 16 серпня 1544, Мілан - 15 травня 1613, Мілан) - італійський географ і картограф.

Шедевр Монті, над яким він працював кілька років та опублікований ним у 1590 році, - географічний трактат (атлас) під назвою «Trattato universale. Descrittione et sito de tutta la Terra sin qui conosciuta» (Опис і місцезнаходження всіх відомих на цю пору земель). Це важлива робота, не стільки через її описовий зміст (схожий на інші аналогічні роботи того часу), скільки через її величезну круглу планісферу, багато деталізовану і прикрашену, розділену на частини з 60 аркушів, які можна зібрати та обертати навколо центрального стержня. Відмінною особливістю карти є використання дуже незвичайної для того часу полярної азимутальної проєкції - з Північним полюсом як центральної точки і Антарктидою по зовнішньому колу.

1608 р. Англійський капітан Джон Сміт (1580—1631) опублікував карту узбережжя Вірджинії.

1670-і рр. Астроном Джованні Доменіко Кассіні розпочав роботу над першою сучасною топографічною картою у Франції. Вона була завершена в 1789 або 1793 його онуком Цезарем Франсуа Кассіні.

1715 р. Герман Молль (англ. Herman Moll; 1654—1732) — англійський картограф, гравер та публіцист. Опублікував «Карту Бобра» (The Beaver Map), одну з найвідоміших ранніх карт Північної Америки, яку він скопіював із робіт Ніколя де Фера 1698 року.

1763-1767 рр. Джеймс Кук (1728 — 14 лютого 1779) — англійський першовідкривач, навігатор і дослідник, член Лондонського королівського товариства. Наніс на карту Ньюфаундленд.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

*Байцар Андрій. Українські землі на картах Клавдія Птолемея http://baitsar.blogspot.com/2017/04/blog-post_24.html

*Байцар Андрій. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА КАРТАХ КЛАВДІЯ ПТОЛЕМЕЯ // Журнал «Дніпро». № 7-12. 2022. С. 158-177.

Карта Інституту Передових технологій

 

50 видатних географів

1. Піфагор – вперше висловився, що Земля куля (5 століття до н.е)

2. Арістотель – довів кулястість Землі (4 століття до н.е)

3. Ератосфен – створив першу карту (ІІІ ст. до н.е)

4. Птолемей – склав більш сучасну карту (ІІ ст.)

5. Геродот – перші відомості про українські землі (Скіфія) у 9-и книгах «Історії». Геродота називають батьком історії. Описав Північне Причорномор’я. (5 ст. до н.е)

6.Страбон – відомості про українські Землі (початок нашої ери)

7. Марко Поло – перший європеєць, який відвідав Китай та внутрішні райони Азії. Подорож відбулася у 1271–1295 роках.

Почав подорожувати ще у 17 років. У 1297 році Марко Поло був ув’язнений у Генуезькій фортеці. Тут, у полоні, він продиктував одному з в’язнів свою «Книгу». В ній Марко Поло докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію, згадав про Японію, Мадагаскар і підтвердив, що південніше від екватора є поселення людей. Але оригінал цього манускрипту, на жаль, не зберігся. Книга його багато разів перевидавалася і доповнювалась. Вона мала значний вплив на мореплавців, картографів, письменників XIV–XVI століть. Зокрема вона була на кораблі Христофора Колумба під час його пошуку маршруту в Індію.

8. Ібн Батута - арабський мандрівник 14 століття. Подорож Пн. Африкою, Близьким Сходом, Поволжям, Середньою Азією, Індією, Китаєм, Кримом. «Подарунок допитливим про дивовижі міст і чудеса мандрів»

За 29 років безперервних мандрівок згідно з сучасними орієнтовними підрахунками промандрував понад 120 тисяч кілометрів, що більше ніж втричі перевищує протяжність екватора.

9. Клаудіус Клауссон Шварт (Claudius Clavus; Claudius Claussøn Swart, 1388 р. – після 1467 р.), данський географ та картограф, який прийняв латинізоване ім'я Клаудіус Клавус під час свого перебування в Італії з 1424  р. по 1427 р., з ініціативи французького кардинала Гійома Філастра (помер у 1428 р.) в 1427 р. підготував “Географію” Птолемея. Він створив 27 карт для Птолемеївської “Географії”. Збереглися лише дві карти Північних країн, на які вперше наніс Гренландію. На картах, на обрисах суші, були вперше нанесені на рамці градуси широти й довготи, і, таким чином, започатковано наукову картографію. 

9. Бехайм – перший глобус.1492 рік.

10. Бартоломеу Діаш – досяг пд. краю Африки, відкрив мис Доброї Надії.15 ст.

11. Васко да Гама – морський шлях до Індії 15 ст.

12. Христофор Колумб – відкрив Америку, 1492 рік.

Влітку 1492 року у складі трьох каравел – «Санта-Марія», «Нінья» і «Пінта» – експедиція вирушила на пошуки нового шляху до казково багатої Індії. Колумб вважав відкриті землі Індією, але то не була очікувана казкова земля. Видатний мореплавець здійснив чотири подорожі до берегів Америки. Він відкрив Багамські острови, острови Куба та Гаїті, Малі Антильські острови, острів Трінідад. До самої смерті Колумб був переконаний у тому, що відкрив шлях до Індії.

13. Амеріго Веспуччі (1451—1512) — флорентійський мореплавець, завдяки якому, можливо, отримав свою назву Американський континент. Здійснив дві експедиції до берегів Південної Америки (1499, 1502).

14. Магеллан – перша навколосвітня подорож, 1519 - 1522 рр., загинув, завершив експедицію Хуан Елькано.

15. Педру Алвареш Кабрал (1467—1520) — португальський мореплавець і дослідник, якого загалом вважають європейським першовідкривачем морського маршруту до Бразилії (22 квітня 1500 р.).

16.Френсіс Дрейк – другим після Магеллана - кругосвітню подорож, 1577-1580 рр.

17. Гійом Боплан -  прожив 17 років в Україні, видав книгу «Опис України».

18. Семен Дежньов - московитський мореплавець, відкривач нових земель, мандрівник, дослідник Північного та Східного Сибіру, козачий отаман.

Перший з відомих європейських мореплавців у 1648 році, на 80 років раніше за Вітуса Беринга, пройшов Берингову протоку, що відділяє Аляску від Чукотки.  Варто завважити, що Берингу не вдалося повністю пройти всю протоку, він обмежився плаванням тільки в її південній частині, тоді як Дежньов пройшов по всій довжині — з півночі на південь.

19. Віллем Янсзон . 1605 р. досяг пн.-зх. берегів Австралії.

26 лютого 1606 р.  члени експедиції голландської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона висадились поблизу сучасного півострова Кейп-Йорк і стали першими європейцями, що досягли Австралії. Янсзон помилково прийняв відкрите ним узбережжя за частину острова Нова Гвінея і назвав його Нова Зеландія.

20. Абель Тасман, (1603-1659). Англійська експедиція на чолі з А. Тасманом у 1642-1644 рр. відкрила Нову Зеландію і Тасманію. Але, як і у випадку з Ав­стралією, ці землі вважали не окремими островами, а частиною великого південного материка.

21. Джеймс Кук. Більш відомі та важливі — плавання Джеймса Кука (1728-1779). Перше з них було здійснене в 1768-1771 рр. на кораблі «Індевор», і в результаті було отримано доказ острівного положення Но­вої Зеландії, відкриті Великий Бар'єрний риф і східне узбереж­жя Австралії.

Друге плавання Дж. Кука у 1772-1775 рр. на кораблі «Резолюшен» підтвердило гіпотезу про те, що в південних ши­ротах між 40-60 градусами не існує великої суші, яка б безпо­середньо переходила в Антарктичний материк (в існування гі­гантського Південного материка вірили до плавання Дж. Кука багато вчених, під впливом Птолемеєвих ідей).

В результаті третьої подорожі Дж. Кука в 1776-1779 рр. на кораблях «Резолюшен» і «Діскавері» в північну частину Ти­хого океану і в Північне Полярне море були відкриті Гавайські острови, обстежена частина узбережжя Аляски.

22. і 23. Іван Крузенштерн і Юрій Лисянський (українець за походженням) –  здійснили кругосвітню подорож, 19 ст.

24 і 25. Беллінсгаузен і Лазарєв відкрили Антарктиду, 1820 р., кораблі «Мирний» і «Восток».

26. Александр Гумбольдт (1769-1859) – німецький натураліст, географ і мандрівник. За фахом Гумбольдт був гірничим інженером, займався ботанікою, мінералогією, хімією, також виконував обов'язки камергера і радника прусського короля, читав лекції в Берлінському університеті. Подорожував по Європі, Центральній і Південній Америці, Росії – Уралу, Алтаю, прикаспійським територіям і Каспійському морю.

27. Капустін – відкрив кам’яне вугілля Донбасу, 1721 р.

28.Зуєв – перший опис залізних руд Криворіжжя. (18 ст.)., досліджував дніпровські пороги.

29.Паллас - досліджував природу Криму, геологічну будову Кримських гір.1793 р.

30. Роберт Пірі досяг Північного полюса, 1909 рік.

31. Амундсен – відкрив Південний полюс, 1911 рік, відразу після нього там побува Скотт (1912).

32.Отто Шмідт – проклав Північний морський шлях (30-ті роки ХХ ст..)

32.Каразін (українець) – створив першу метеорологічну станцію в рідному селі Кручик на Харківщині., 1810 р.

33. Миклухо Маклай (українець, нащадок запорожців) – доводив рівність людських рас, на о. Нова Гвінея.

34. Чубинський Павло (1839-1884) – етнограф. 1873–1875 — секретар (1875—1876 — заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

35.Клосовький – мережа метеостанцій по Україні, перша школа метеорологів.

36. Тілло  - український військовий картограф, рельєф України, 1889 рік – детальна карта.

37. Вальдземюллер Мартін (бл. 1470 — 1520) — німецький картограф. Автор «Вступу до космографії» (1507). Відомий завдяки складанню найбільш ранньої карти, на яку нанесено назву «Америка».

38.Докучаєв – ґрунтознавець.

39. Павло Тутковський – гіпотеза походження лесу, ініціатор створення АН України, праці з геології, ландшафтознавства.

40. Висоцький Володимир (1865-1940) – академік АН України, основоположник науки про ліс і лісову дослідницьку справу (лісівництво).

41. Жак-Ів Кусто (1910-1997) – дослідник морських глибин, ХХ ст.

42 і 43. 1957 р. – експедиція на кораблі «Витязь» виявила Маріанський жолоб. Жак Пікар і Дональд Уош спустилися туди першими в батискафі.

44. Рудницький Степан Львович (1877 – 1937) –  засновник української наукової географії, картографії та географії України. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1901), академік Всеукраїнської Академії наук (1929).

45. Володимир Кубійович – український географ і картограф. «Енциклопедія українознавства», «Енциклопедія України в 5 томах».

46. Погребняк  Петро (1900-1976) — український вчений-лісівник і ґрунтознавець, доктор географічних наук; класифікація лісів Українського Полісся. Ініціатор створення Українського товариства охорони природи.

47. Воблий – економ-географ, склав детальну характеристику господарства України, вивчав природні ресурси.

48. Каленик Геренчук – досліджував рельєф і ландшафти України, праці присвячені охороні природи.

49. Вернадський – вчення про біосферу.

50. Пржевальський Микола Михайлович (1839-1888) – досліджував Центральну Азію.