вівторок, 11 липня 2023 р.

Відомі картографи-географи епохи Доби великих географічних відкриттів

Доба великих географічних відкриттів, також відома як ранній новий період — історичний період в європейській історії з XV по XVII століття, під час якого європейські мореплавці досліджували раніше невідомі європейцям регіони по всій Земній кулі — в Африці, Америці, Азії та Океанії.

     XV століття. Монах Микола Германус додав нові карти для "Geographica" Птолемея.

     1485 р. Португальський картограф Педру Рейнель (бл.1462 — бл.1542) створив найстаріше з відомих підписаних португальських морських креслень.

     1492 р. Німецький купець Мартін Бехайм (1459-1507) створив найстаріший глобус земної кулі, що зберігся, але на ньому не вистачало Америки.

     1492 р. Картограф Хорхе де Агілар склав найстарішу із відомих підписану та датовану португальську морську навігаційну карту.

     1500 р. Іспанський картограф, дослідник і конкістадор Хуан де ла Коса (1450/1460—1510).  Після повернення з третьої експедиції Колумба, в 1500 році ж він виготовив кілька мап світу (Mappa Mundi), на яких вперше були нанесені обриси Нового світу. Збереглася з них лише одна — так звана «Карта Хуана де ла Коси», що датується 1500 роком і зберігається у Військово-морському музеї Мадрида.

      1502 р. Планісфера Кантіно (іт. Planisfero di Cantino) — карта світу Доби великих географічних відкриттів, що відобразила стан географічних знань португальців на рубежі XV і XVI століть.

Ця планісфера є найбільш ранньою збереженою картою, що відображає португальські географічні відкриття на сході та заході. Карта особливо примітна тим, що зображує фрагмент бразильського узбережжя Південної Америки, який відкрив португальський дослідник Педру Алваріш Кабрал у 1500 році, та з надзвичайною точністю та деталізацією надає зображення східного та західного узбережжя Африки.

На карті також позначені землі, відкриті на північному заході Америки Гашпаром Корте-Реалом в 1500—1501 рр. Як видно з карти, португальці вважали, що ці землі знаходяться в «португальській» зоні, на схід від Тордесільянського мерідіану.

Планісфера Кантіно є одним із перших прикладів карти, на якій місцевості розміщуються згідно вказаних широт, а не шляхом вказання напрямку за розою вітрів і визначеної відстані, як це було прийнято на портоланах та картах Середземного моря в попередні століття.

     1504 р. Португальський картограф Педру Рейнель .

1504 роком датується його карта, що в теперішній час зберігається в Державній Баварській бібліотеці в Мюнхені, де вперше зображені географічна широта і роза вітрів, увінчана оздобою фльор-де-ліс (фр. fleur de lys).

    1507 р. Всесвітня карта німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (нім. Martin Waldseemüller; бл. 1470—1520) була першою, в якій був використаний термін "Америка" для позначення західних континентів (на честь мандрівника Амеріго Веспуччі).

     1507 р. Йоханнес Рюйш (Johannes Ruysch; 1460-1533), німецький картограф й астроном нідерландського походження. Карта "Uniuersalior cogniti orbis tabula ex recentibus confecta obseruationi” (Універсальна карта світу з відомими й новими спостереженнями. є другою друкованою картою, що містить інформацію про Новий Світ. Карта  опублікована в Римських виданнях «Географії» Птолемея 1507 та 1508 рр.. Йоханнес Рюйш дав про світ ширше уявлення ніж Фра Мауро (1459), тому, що вже використовує  дані про відкриття португальських та іспанських мореплавців.

     1513 р.  Османський адмірал, картограф та географ Пірі-реїс (~1465— 1553) створив відому карту світу, на якій зображено частину якогось південного континенту, що іноді наводять як аргумент на користь ранньої поінформованості мореплавців про існування Антарктиди.

     1519 р.  Атлас Міллера. Атлас створений португальським космографом Лопу Хомемом (порт. Lopo Homem) імовірно за участю батька і сина Рейнелів — Педру (порт. Pedro Reinel) і Жоржі (порт. Jorge Reinel). Ілюміновано карти імовірно мініатюристом Антонієм Голландським (порт. António de Holanda).

На картах атласу представлені північ Атлантичного океану, Північна Європа, Азорські острови, Мадагаскар, Індонезія, китайські моря, Молуккські острови, Бразилія і Середземне море. Особливо цікаве ґрунтовне зображення Бразилії, виконане менш ніж через 20 років після відкриття цієї країни Кабралом.

1527 р. Діогу Рібейру (порт. Diogo Ribeiro) — португальський картограф і винахідник, який більшу частину свого життя працював в Іспанії. Працював над офіційними королівськими картами Падрон-Реал у 1518—1532 роках. Він також виготовляв навігаційні прилади, включаючи астролябії та квадранти. Підготував протягом 1525—1532 рр. кілька версій карт, що містили останню інформацію про плавання португальських мореплавців, що, як і Діогу Рібейру перебували на іспанській службі — навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана (1519-22 рр.) та дослідження у Північній Америці Ештевана Гоміша (1524-25 рр.). Найзнаменитішою його роботою є Падрон-Реал 1527 року. Цю карту вважають першою науковою картою світу.

      1562 р. Дієго Гутьєррес (іспанський космограф та картограф). Склав найдетальнішу карту Америки до 17 століття та першу карту, яка містить назву «Каліфорнія». Назва карти -"Americae Sive Quartae Orbis Partis Nova Et Exactissima Descriptio".

     1569 р. Фламандський географ та картограф Герард Меркатор (1512—1594), прагнучи зробити відображення світу на картах «правильним», розробив нову проєкцію (звану проєкцією Меркатора) з використанням математичних формул. З того часу образ світу, який він створив на своїй карті, стає звичайним зображенням світу на карті, до якого ми звикли сьогодні. Варто зазначити, що співробітники Геологічної служби США розробили Космічну Косу проєкцію Меркатора, що ґрунтується на проєкції Меркатора, яка дозволяє встановити відповідність із супутників з дуже малим спотворенням.

     1570 р. Абрагам Ортеліус (1527—1598) — фламандський географ та картограф, творець першого географічного атласу в сучасному розумінні, Theatrum Orbis Terrarum.

Вважається також, що він був першим картографом, який уявив, що раніше всі континенти були об'єднані у один великий материк, згодом дрейфувавши до сучасного їх положення.

Ортеліус склав перший у світі географічний атлас, що складався з 53 мап великого формату з докладними географічними текстами пояснень, який був надрукований в Атверпені 20 травня 1570 року. Атлас був названий «видовище земної кулі» (лат. Theatrum Orbis Terrarum) і відображав стан географічних знань на той час.

Цей атлас неодноразово доповнювався і перевидавався і став свого роду «географічною Біблією» для мореплавців кінця 16 — початку 17 століть. Разом з атласом Меркатора він зіграв важливу роль у розвитку картографії.

      1584 р. Голландський картограф Лука Вагенер (1533/1534— 1605/1606) надрукував книгу "Spieghel der Zeevaert", що об'єднувала разом атлас морських карт та лоцій з інструкціями з навігації.

      1590 р. Урбано Монті (італ. Urbano Monti) або Монте (Monte; 16 серпня 1544, Мілан - 15 травня 1613, Мілан) - італійський географ і картограф.

Шедевр Монті, над яким він працював кілька років та опублікований ним у 1590 році, - географічний трактат (атлас) під назвою «Trattato universale. Descrittione et sito de tutta la Terra sin qui conosciuta» (Опис і місцезнаходження всіх відомих на цю пору земель). Це важлива робота, не стільки через її описовий зміст (схожий на інші аналогічні роботи того часу), скільки через її величезну круглу планісферу, багато деталізовану і прикрашену, розділену на частини з 60 аркушів, які можна зібрати та обертати навколо центрального стержня. Відмінною особливістю карти є використання дуже незвичайної для того часу полярної азимутальної проєкції - з Північним полюсом як центральної точки і Антарктидою по зовнішньому колу.

     1608 р. Англійський капітан Джон Сміт (1580—1631) опублікував карту узбережжя Вірджинії.

     1670-і рр. Астроном Джованні Доменіко Кассіні розпочав роботу над першою сучасною топографічною картою у Франції. Вона була завершена в 1789 або 1793 його онуком Цезарем Франсуа Кассіні.

     1715 р. Герман Молль (англ. Herman Moll; 1654—1732) — англійський картограф, гравер та публіцист. Опублікував «Карту Бобра» (The Beaver Map), одну з найвідоміших ранніх карт Північної Америки, яку він скопіював із робіт Ніколя де Фера 1698 року.

     1763-1767 рр. Джеймс Кук (1728 — 14 лютого 1779) — англійський першовідкривач, навігатор і дослідник, член Лондонського королівського товариства. Наніс на карту Ньюфаундленд.

Карта Інституту Передових технологій

 

Немає коментарів:

Дописати коментар