1927 р. Вічевий рух. Віче УНДО у Винниках.

Газета «Діло» №119 від 31.05.1927

«Вічевий рух. Віче УНДО у Винниках.

Дня 14 травня ц. р. відбулося заходом Повіт. Нар. Комітету віче в салі читальні «Просвіти» у Винниках для громад судового винницького повіту. Збори створив член Повіт. Нар. Комітету п. Іван Стефанишин з Винник. До президії зборів покликано господарів : Михайла Пивовара, С. Москву, Е. Шпаковського з Винник і М. Керногу з Підберізців. Реферат про політичне положення українського народу і про вибори до громадських рад виголосив голова Повіт. Нар. Комітету п. Іван Ліщинський зі Львова. В дискусії забрав голос м. ін. сельробівський висланник з Дмитрович і в довшій промові старався переконати вічевиків, що, мовляв, тільки «селянсько-робітничий уряд у Польщі зможе принести щастя нашому народові. Візваний вічевиками говорити до річи, змінив потім фронт і накликував присутніх до єдности в боротьбі проти нечесних і безхарактерних селян без огляду на народність. Та почувши голоси невдоволення з останніх слів, скрутив на властиву дорогу і говорив уже до річи. Видно з цього, шо «відважних» сельробівців треба бити по пальцях, а будуть ще з них люди. Після того д-р Щуровський змалював влучно величезне значіння громадських виборів для нашого народу і ті шкоди, які можуть нам принести наші ніби люди, що є в наймах наших ворогів. Віче закінчено ухваленням відповідних резолюцій і вибором окружного виборчого комітету».

Історична довідка. Українське національно-демократичне об'єднання (також УНДО) — найбільша українська політична партія у Польській республіці.

Ді́ло — провідний часопис Галичини, її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник (перше число було видано друком у Львові 1 січня 1880 р.; офіційний орган УНДП і УНДО. На початку 1920-х через цензурні переслідування видання часто змінювало назву: «Громадська думка», «Українська думка», «Український вістник», «Громадський вістник», «Свобода».

Виходив у 1880–1939 роках у Львові з періодичністю двічі на тиждень у 1880–1882 роках, тричі на тиждень у 1883–1887 роках та щоденно з 1888 року.

1928 р. Газета "Діло" про м. Винники (вибори, Громадська рада, поведінка поляків)

Газета «Діло» (27 липня 1928 р.) писала: «ВИННИКИ. (Нова рада громадська і українські радні. Вибори до сойму й сенату. Святочні обходи. Занепад хору і оркестри. Утраквістична школа). Місточко Винники по розвиванні в р. 1912 громадської ради, в котрій українці, як і в двох попередніх, мали більшість, оставало під управою комісаря аж до дня 24 січня 1928 р. Вибори до громадської ради відбулися ше в липні 1927 р., одначе в наслідок протесту уконституовання нововибраної ради відбулося шойно дня 24 січня 1928 р. На основі компромісу вибрано 19 українців, 21 поляків і 8 жидів. Причиною, чому українці на цей раз остали в меншости, була ця обставина, що до другого кола, в котрім до тепер мали перевагу українці, увійшли з титулу висшого виміру податку купці, шинкарі, торговці безрогами, ремісники і т. н., які причисляються переважно до народносте польської і жидівської, а українцям припало третє і в части четверте коло. При уконституованню вибрано бурмістром поляка, заступником бурмістра українця (д-ра мед. Я. Нагляка) а крім того асесором також українця (Павла Кияка). На слідуючім з черги засіданні поставили українці домагання, щоби протокол з засідань ради списувано в двох мовах (українській і польській) та шоби всі оповістки були також у двох мовах. На друге домагання згодилися поляки, але внесення що до протоколу, перепало наслідком того, що проти приняття голосували поляки й жиди. Наші радмі одначе не приняли цього рішення до відома і послідовно на всіх дальших засіданнях поновляли повище внесення, послугуючися притім обструкційною тактикою, так то вкінці добилися свого, бо громадська рада на своїм висіданню в другій половині місяця червня більшістю голосів ухвалила, що протокол з засідань мав вестися також українською мовою. Тут з признанням треба піднести, що всі радні українці поступають солідарно і в своїх промовах послугуються виключно рідною мовою, що в великим поступом, бо давніше цього не бувало. Це останнє, розуміється, не відноситься до радних а інтелігенції, бо вони і давніше промовляли виключно українською мовою. Радні українці творять окремий клюб, що під проводом заслуженого діяча о. радника Григорія Гірняка відбуває свої наради. По виборах до ради громадської прийшла знов нагода Винницьким українцям здати іспит з національної свідомости при голосованні до сойму й сенату. І треба признати, шо сей іспит випав вдоволяюче, бо на 1 519 голосуючих у Винниках до сойму, ліста ч. 18. одержала 609 голосів (ліста 1 - 467), а на 902, що голосували у Винниках до сенату, ліста 18 дістала 374 голоси (ліста 1 - 302), знов вже в кольонії Вайнберґен (що разом з Винниками творить одну катастральну громаду) на 308 голосуючих до сойму, на лісту ч. 18 впало 196 голосів (на лісту 1 - 68), а на 176, то голосували до сенату, ліста ч. 18 одержала 96 голосів (ліста 1 - 63). Радикали (ліста 22) здобули у Винниках при виборах до сейму 2 голоси, до сенату ні одного, а у Вайнбергені при виборах до сонму 3 гол., до сенату 2 голоси. Москвофіли не одержали у Винниках і у Вайнберген до сойму і до сенату ані одного голосу».

1933 р.

ВСІ НА ВИБОРИ! Український радянський плакат

К. Кудряшова. Всі на вибори! 1966 р.