Газета «Діло» (27
липня 1928 р.) писала: «ВИННИКИ. (Нова
рада громадська і українські радні. Вибори до сойму й сенату. Святочні обходи.
Занепад хору і оркестри. Утраквістична школа). Місточко Винники по
розвиванні в р. 1912 громадської ради, в котрій українці, як і в двох
попередніх, мали більшість, оставало під управою комісаря аж до дня 24 січня
1928 р. Вибори до громадської ради відбулися ше в липні 1927 р., одначе в
наслідок протесту уконституовання нововибраної ради відбулося шойно дня 24
січня 1928 р. На основі компромісу вибрано 19 українців, 21 поляків і 8 жидів.
Причиною, чому українці на цей раз остали в меншости, була ця обставина, що до
другого кола, в котрім до тепер мали перевагу українці, увійшли з титулу
висшого виміру податку купці, шинкарі, торговці безрогами, ремісники і т. н., які
причисляються переважно до народносте польської і жидівської, а українцям
припало третє і в части четверте коло. При уконституованню вибрано бурмістром
поляка, заступником бурмістра українця (д-ра мед. Я. Нагляка) а крім того
асесором також українця (Павла Кияка). На слідуючім з черги засіданні поставили
українці домагання, щоби протокол з засідань ради списувано в двох мовах
(українській і польській) та шоби всі оповістки були також у двох мовах. На
друге домагання згодилися поляки, але внесення що до протоколу, перепало
наслідком того, що проти приняття голосували поляки й жиди. Наші радмі одначе
не приняли цього рішення до відома і послідовно на всіх дальших засіданнях
поновляли повище внесення, послугуючися притім обструкційною тактикою, так то
вкінці добилися свого, бо громадська рада на своїм висіданню в другій половині
місяця червня більшістю голосів ухвалила, що протокол з засідань мав вестися
також українською мовою. Тут з признанням треба піднести, що всі радні українці
поступають солідарно і в своїх промовах послугуються виключно рідною мовою, що
в великим поступом, бо давніше цього не бувало. Це останнє, розуміється, не
відноситься до радних а інтелігенції, бо вони і давніше промовляли виключно
українською мовою. Радні українці творять окремий клюб, що під проводом
заслуженого діяча о. радника Григорія Гірняка відбуває свої наради. По виборах
до ради громадської прийшла знов нагода Винницьким українцям здати іспит з
національної свідомости при голосованні до сойму й сенату. І треба признати, шо
сей іспит випав вдоволяюче, бо на 1 519 голосуючих у Винниках до сойму, ліста ч.
18. одержала 609 голосів (ліста 1 - 467), а на 902, що голосували у Винниках до
сенату, ліста 18 дістала 374 голоси (ліста 1 - 302), знов вже в кольонії
Вайнберґен (що разом з Винниками творить одну катастральну громаду) на 308
голосуючих до сойму, на лісту ч. 18 впало 196 голосів (на лісту 1 - 68), а на
176, то голосували до сенату, ліста ч. 18 одержала 96 голосів (ліста 1 - 63).
Радикали (ліста 22) здобули у Винниках при виборах до сейму 2 голоси, до сенату
ні одного, а у Вайнбергені при виборах до сонму 3 гол., до сенату 2 голоси.
Москвофіли не одержали у Винниках і у Вайнберген до сойму і до сенату ані
одного голосу».
1933 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар