Андрій Байцар: Вайленд

субота, 5 квітня 2025 р.

Винниківщина на німецькій карті Галичини. 1825 р. Карл Фердинанд Вайленд

Карл Фердинанд Вайленд

Карл Фердинанд Вайленд (Carl Ferdinand Weiland; 1782-1847) – німецький картограф. Працював у Веймарському Географічному інституті (Geographischen Isntitutes Weimar; 1804 – 1903).

1825 р. Карта «Das Königreich Galizien» (Королівство Галичина). Адміністративна карта Галичини станом на 1825 р.

У легенді:

Ost Galizien (Ruthenisches oder Lemberg = ger Gubernium) (Східна Галичина (Русинська або Львівська = Губернаторська губернія)

West Galizien (Polnisches oder Krakau = ger Gubernium) (Західна Галичина (Польська або Краківська Губернаторська губернія)

На карті показано адміністративні межі, позначено межі округів. Винниківщина належить до Львівського округу.

Показує політичні й адміністративні кордони, фортеці, населені пункти, залізниці, рельєф, водойми. Рельєф зображений штрихами. Включає легенду та дві шкали. Гравірування вручну. Розмір карти 28 х 38 см, на аркуші 45 х 57 см. Карта перевидавалася в 1829 р., 1832 р., 1849 р. і т д.

1790 р. Карта «Des Koenigreichs Galizien und Lodomerien mittlere Kreise. Nro. 36» (Середні кола Королівства Галичини і Лодомерії. № 36). Адміністративна карта Галичини станом на 1790 р. На карті показано адміністративні межі, позначено межі округів. Винниківщина належить до Львівського округу.

З історії Галичини. 1773 р. — 1867 р. — Львівський циркул (округ).

За цісарським патентом від 15 серпня 1772 р. проведено демаркацію кордонів нової провінції та розділено її на 6 адміністративно-територіальних одиниць, які отримали назву крайс (від нім. кreis — круг, коло), або циркул. В офіційних документах та картографічних матеріалах, виданих на території Галичини в цей період німецькою мовою, для означення нової адміністративної одиниці провінції вживали слово «кreis». В українській науковій літературі як відповідник новому адміністративно-територіальному утворенню запропоновано назву «округ», натомість у польській – часто трапляється слово «циркул», але вживали також слово «округ» (okręg). Циркули ділили на дистрикти (від нім. кreisdistrikt – «окружна територія»).

6 жовтня 1772 р. у Галичині були ліквідовані усі попередні державні установи і запроваджена загальноприйнята в Австрії централізована система управління. Фактичним керівником краю став губернатор.

3 травня 1773 р. придворна канцелярія видала раднику Кочану інструкцію, якого відправили до Галичини здійснити адміністративну реорганізацію краю. В ній, зокрема, вказувалось, що кількість адмінодиниць — округів — має бути не більше 7. 23 липня 1773 р. губернатор Антон фон Перґен видав циркуляр керівникам новостворюваних адміністративно-територіальних одиниць.

1782 р. австрійський уряд провів чергову адміністративну реформу, за якою замість двоступеневого адміністративно-територіального устрою введено одноступеневий. Округи як великі територіальні одиниці ліквідовано, а дистрикти, які називали округами (циркулами), підпорядковано безпосередньо адміністративному центру провінції. Отже утворилося 18 округів (циркулів) (Бережанський, Бохенський, Вадовицький, Жешувський, Жовківський, Золочівський, Коломийський, Львівський, Перемишлянський, Самбірський, Сандецький, Станіславський, Стрийський, Сяноцький, Тарновський, Тернопільський, Чортківський і Ясловський). У 1786 р. 19-м циркулом стала Буковина, і лише у 1849 р. на вимогу буковинської буржуазії вона відокремилася від Галичини в окремий край.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

1832 р.

1849 р.

неділя, 7 січня 2018 р.

Назва «Україна» та «Чорноморські козаки» на карті німецького картографа Карла Вайленда. 1827 р.

Карл Фердинанд Вайленд.

1827 р. опублікував мапу «Das Europaeische Russland». Масштаб 1 : 6 500 000. Слобожанщина позначена як Ukraine (Україна), Кубань – Tschernomorskische Kosaken (Чорноморські Козаки).

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. 25 серпня 1792 близько 4 тисяч козаків на 50 чайках і бригантині прибули в Темрюк. Козаків розмістили вздовж т. зв. Чорноморської кордонної лінії, яка проходила від р. Лаби правим берегом річки Кубані до Азовського моря. Головним завданням війська було охороняти лінію й брати участь у військових походах.

Загалом на Кубань морем і суходолом переселили 8200 козаків, які заклали Кіш на Кубані і назвали його Катеринодаром, створили 40 куренів. До традиційних 38 запорозьких куренів, які зберегли свої назви, додали ще два — Катерининський та Бережанський. Загалом 1792 року разом із родинами на Кубань переселили майже 25 тис. українців, яким виділено земельний фонд площею 30 тис. км² між річками Кубанню та Єю.

На початках Чорноморське козацьке військо на Кубані територіально ділилося, за запорозьким звичаєм, на три паланки: Катеринодарську, Копильську (центр — Тамань) і Єйську (центр — Чебаклея).

Головний військовий штаб був у Катеринодарі, заснованому 1793 року (нині Краснодар, Російська Федерація).