З історії м. Винники (Львівщина). Відродження винниківської "Просвіти". 1989 р.

 

Передісторія (Ігор Мельник. «Перший мітинґ у Львові. Спогади очевидця». 2013 р.).

14 квітня 1988 року київська газета "Літературна Україна" надрукувала відкритого листа кількасот львів’ян про необхідність створення організації для захисту української мови. Це стало основою для створення Товариства рідної мови ім. Т.Шевченка.

13 червня 1988 року у Львові, перед пам'ятником Іванові Франку, вперше за багато десятиліть відбулося масове, але не санкціоноване владою громадсько-політичне віче. На ньому створено Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка.

Виступали тоді на мітинґу: Ярослав Путько, Василь Репетило, Роман Крип'якевич, Павло Шеремета, Євген Гринів, Михайло Горинь, Ірина Калинець, Іван Макар, Віталій Процюк, Марія Бабій, Анатолій Косянчук, Назар Новосад, Наталя Дідчук, Ганна Іваницька, Юрій Волощак...

Зібрання обрало раду Товариства рідної мови ім. Т.Шевченка, до якої увійшли: П.Шеремета, В.Репетило, Р.Іваничук, М.Косів, Я.Путько, Ір. Калинець, А.Косянчук, С.Сокуров, І.Литвин, Є.Гринів, Г.Войтів, О.Бик, Р.Тертула, Р.Крип'якевич, В.Процюк.

У четвер, 16 червня, біля пам'ятника Іванові Франку відбувся другий, численніший, мітинґ, на якому львівській громаді мали представити делеґатів XIX конференції КПРС. Тоді під університетом зібралося кілька тисяч львів'ян, і делеґати змушені були вийти до народу. Цей мітинґ вели Іван Макар та Ірина Калинець, на ньому виступили також Ігор Деркач, В`ячеслав Чорновіл, Ярослав Путько, Богдан Горинь, Павло Шеремета, Михайло Горинь, В.Мізерний, Наталя Дітчук, Юрій Волощак та інші, виступали й деякі делеґати на партконференцію: В.Волков, І.Юхновський, Н.Трохановська, І.Півень та інші. Ще один делеґат, тодішній начальник управління КДБ у Львівській області С.Малик, не виявив бажання зустрітися з присутніми, зате його підлеглі ретельно фіксували все, що відбувалося, на відеоплівку, накопичуючи компромат на учасників акції.

20 червня 1988 року в Будинку культури будівельників у Львові відбулась Установча конференція Товариства рідної мови ім. Т.Шевченка. Хоча саме Товариство було вже утворено тижнем раніше на першому львівському мітинґу. Установча конференція обрала письменника Романа Іваничука головою Товариства рідної мови ім. Т.Шевченка. Заступниками його стали науковий працівник історичного музею у Львові Михайло Косів та інженер-конструктор ВО "Кінескоп" Ігор Мельник.

Перші з первинних осередків були створені 7 липня 1988 року в фізико-механічному інституті (Юрій Зима, Володимир Піх) та 8 липня — у ВО "Львівхімсільгоспмаш" (Марія Базелюк).

23 червня 1988 року на Личаківському цвинтарі відбулася панахида біля братської могили закатованих у львівських тюрмах 1941 року. На панахиді вперше були присутні кількасот людей.

Так закінчувалися "десять днів, що сколихнули Львів", які стали початком великих національних і суспільних зрушень в Україні.  

Відродження винниківської «Просвіти». У березні 1989 р. ініціативні винниківчани М. Стасюк, А. Сенчишин, А. Дідич, М. Довган, С. Йосифів та ін. відновили «Просвіту», спочатку як «Товариства рідної мови ім. Т.Шевченка», а з 2005 р. як громадську організацію Винниківське міське т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Першим головою т-ва обрано М. Стасюка. За ці роки діяльності т-ва головами «Просвіти» були : Стасюк М. (1989 р.), Сапеляк Я. (1990—1992 рр.), (2000—2002 рр.), Козак Я. (1993—1997 рр.), Йосифів П. (1997—1998 рр.), Пивовар Ю. (1999 р.), Бульба Є. (2002—2005 рр.), Швед Л. (2005—2010 рр.), Оленчин М. (2010—2012 рр.), Білоус Л. (з 2012 р.).

Активними членами «Просвіти» (з 1988 р.) були: Петро Йосифів, Софія Йосифів, Анна Сенчишин, Марія Довган, Анна Сенчишин, Ірина Готь, Петро Готь, Богдан Готь, Зіновій Слота, Зеновія Кітура, Зеновія Жук, Ганна Галабуда, Марія Дубовець, Катерина Дубовець, Стефанія Опалевич, Богдан Догляд, Богдана Догляд, Ніна Назаркевич, Парасковія Гуменюк, Анатолій Матвій, Ірина Матвій, Розалія Бачек, Дмитро Косар, Ярослав Патер, Володимир Ловчий, Степан Гинда, Анастасія Гинда, Володимир Ліпіцький, Іван Швед, Олена Швед, Михайло Клочник, Леся Вітрук, Ігор Сидор, Роман Назаревич, Володимир Верходай, Іван Тесарівський, Любомира Пивовар, Любомира Шведа, Теофанія Калитовська, Степан Ступінь, Федір Гупало, Григорій Король, Марія Возьна, Леся Стадник, Катерина Дутка, Ганна Куришко, Стефанія Гілета, Галина Проскурницька, Стефанія Адамчук, Стефанія Богуш, Євгенія Бульба, Роман Партика, Олег Партика, Ярослав Шпаківський, Богдан Гарапа та ін.

 18 червня 1989 р.  відбулася  перша за післявоєнний час національно-патріотична демонстрація з синьо-жовтими знаменами у Винниках (на Зелені свята). Похід від пам’ятника Т. Шевченка до могили воїнів УГА (на цвинтарі). Виступи українських правозахисників Івана Геля та Ірини Калинець. Українські прапори підняли молоді патріоти: Роман Данилець, Олег Партика, Володимир Комендяк та ін. Ідея – п. Олена Комендяк.  

ЛІТЕРАТУРА

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

Винниківська "Просвіта". 1990-і рр. З архіву Наталі Вінярської.