субота, 25 вересня 2021 р.

Зображення московитів на географічних картах XVI-XVII ст.

Європейці сприймали Московію як архаїчну країну. В європейській іконографії поєднувалися образи Московії й Тартарії. Карти Ентоні Дженкінсона (1562) та Абрагама Ортеліуса (1570) зображують московського (російського) царя Івана Грозного, що сидить перед татарською юртою, а карта Джона Спіда (1626) - тартара – в одязі московського опричника (опричник – воїн, що перебував у лавах опричного війська, тобто репресивної гвардії, створеної московським царем Іваном Грозним у середині XVI ст.). 1910 р. Морган Прайс у складі наукової британської експедиції на Єнісей,  відвідавши одне з сибірських сіл, написав у книзі «Сиберія», що села перемішані росіянами й тартарами, і, якби не різниця у вірі, то зовні їх нічим не відрізнити.

1562 р. Карта «RUSSIAE, MOSCOVIAE ET TARTARIAE DESCRIPTIO...» (Опис Руссії, Московії та Тартарії...) Ентоні Дженкінсона (Anthony Jenkinson),  службовця Англійської Московської компанії, складена за результатами подорожей в Середню Азію і Персію (1557-1564), вирішальним чином вплинула на зображення Центральної Азії, перш за все Туркестанського басейну. Вона була видана в Лондоні в 1562 р. (саме в той час, коли Дженкінсон вдруге мандрував по Персії). Формат карти 344 Х 432 мм. Карту Е. Дженкінсона перепрацювали та друкували  Ґерард де Йоде й  А. Ортеліус (у своїх атласах - «Theatrum Orbis Terrarum»). Перше видання атласу вийшло в Амстердамі в 1570 р., потім атлас видавався до 1612 р.

 У лівому нижньому кутку карти є такий підпис: "Russiae, Moscoviae et Tartariae Descriptio. Auctore Antonio Jenkensono Anglo, edita Londini Anno 1562 et dedicata illustriss: D. [uci] Henrico Sydneo Walliae praesidi". Три різні країни: Русія, Московія й Тартарія. У лівому верхньому кутку знаходиться портрет царя Івана Грозного з підписом: "Ioannes Basilius Magnus Imperator Russiae; Dux Moscoviae". Іван Грозний сидить перед татарською юртою.

Ще 1493 р. Іван III самостійно додав до свого великокнязівського домену приставку — «всія Русі». У Іпатіївському літопису під 6709 (1201) роком Роман Мстиславович (батько короля Данила) вперше названий "Великим князем Романом" і "Самодержцем усієї Руси".

Напис "Hec pars Lituanie Imperatori Russie subdita est" на захід від Смоленська означає приблизно «Ця частина Литви підпорядковується Імператору Росії», але показана ця територія як литовська. На карті позначено Кримське ханство (CRIMEA). Тартарія (TARTARI) простягається від Криму до Волги.

На відміну від античних карт, на яких Яксарт (Сирдар'я) впадає в Каспійське море, на карті Дженкінсона річка тече на північ, через області Taskent (Ташкент) і Boghar (Бухара); Амудар'я бере початок в околицях Shamarcandia (Самарканд) і зливається з Сирдар’ю, що впадає потім у озеро Kitaia Lacu (ймовірно, Аральське море). Озеро з'єднується з Північним океаном річкою Oba (Об). Пошуки північного морського шляху відбилися і на карті Тартарії Меркатора (1569), а потім на Атласі фламандського картографа Йодокуса Хондіуса (1606); назва міста Cambalich (Пекін) повторюється (Cambalu) на узбережжі Тихого океану. Ймовірно, під впливом російської топонімії кордони Китаю доходять до озера Kitaia, з якої витікає річка Об. Описи Дженкінсона й Меркатора в цілому точно відображають (багато в чому помилкові) уявлення європейців про північно-східну Азію другої половини XVI ст.

        Е. Дженкінсон подорожував у Бухару в 1557-1559 рр., після цього ще двічі в Росію. Під час однієї з цих подорожей доїжджав до Персії. Віньєтки засновані на виданнях подорожей Марко Поло. На них зображені етнічні та міфічні сцени, місцеві жителі в національному одязі, тварини.

1570 р. Абрагам Ортеліус. Карта «Tartariaе». Тартарія простягається від Казані до Кумула (Camul), межує зі володіннями Великого князя московського, Грузією, Персією й Тибетом, і омивається Чорним морем, Каспійським морем, і Скіфським океаном. Нею править Великий Хан, що «по-тартарськи» означає «імператор». Іван Грозний сидить перед татарською юртою.

 1597 р. Георг Браун. План Москви (Moscovia, Urbs. Regionis ciusde nominis metropolitica, duplo maior, qua Praga Boiemiae, lignea aeduficia habet, multas plateas, fed dispersas, latifsimi campi interiacent : Mosca amnis, ipsam irrigat). Є  копією першого плану Герберштайна 1556 року. Складено на латині в довільному масштабі. Переклад назви: "Москва, столичне місто країни того ж імені, вдвічі більший, ніж Прага в Богемії ...". Поміщений в атласі «Civitates Orbis Terrarum». Московити зображені в астраханських каптанах. Каптан, заст. і діал. кафтан (від тур. kaftan, для якого припускають перську чи питомо тюркську етимологію) — традиційний верхній одяг перського походження. Мав форму халата або пальта. Поширений у середньовічних мусульманських країнах Близького та Середнього сходу, Кримському ханстві та Московському царстві.

В 1572 р. німецький священник та картограф Георг Браун (1541—1622) почав видання атласу «Civitates Orbis Terrarum» (Міста Земної Кулі), що містив понад 492 міських видів і карт, зроблених фламандським гравером і картографом Францом Хогенбергом (Frans Hogenberg; 1535 — 1590). У зв'язку з руйнуваннями в містах Європи, що відбулися в період Тридцятирічної війни, гравюри Хогенберга є неоціненним джерелом інформації про міську забудову в середньовічній Європі. 

1613 р. Гессель Ґеррітц (нід. Hessel Gerritsz; 1581—1632.). вигравірував і видав в Амстердамі «TABVLA RUSSIAE» (Карту Росії, званої Московією, виготовлена нами з рукопису, накресленого старанням і коштом Федора, сина царя Бориса, і від річки Двіни до інших місць, які відомі як з карт, так і нами додані). Зображено Московську державу в межах XVII століття. Зліва вгорі - план м. Москви, праворуч посередині - вид м. Архангельська та мешканці Московії в каптанах (кафтанах), зліва внизу - щит з титулом царя Михайла Федоровича Романова. На карті «Сибір» знаходиться на лівобережжі Обі, Іртиша і Тоболу в їх нижній течії. Чітко показана межа між Росією й Тартарією, що йде по цих річках.

Гессель Ґеррітц позначив такі українські землі: Полісся (Polesie), Волинь (Wolynia), Поділля (Podolia), Сіверщина (Severa), Приазов'я та Крим (Crimea). Ймовірно, що карта була складена на підставі «Великого Креслення» (Большого Чертежа) — офіційної генеральної карти Московської держави. Залишається невідомим, яким чином Ґеррітц, який ніколи не бував у Росії, отримав копію «Великого Креслення» для своєї картки. В 1614 р. Гессель Ґеррітц виправив і доповнив цю карту, уточнивши фігуру Ладозького озера та ін. До 1635 р. мідна дошка Ґеррітца перейшла від видавців Атласу Меркатора-Хондіуса до Віллема Блау, який, замінивши ім'я Ґеррітца на своє, включав цю карту у свої атласи. Мапа входила у всі видання Атласу Блау до 1673 р.

1626 р. Джон Спід (John Speed;  1552–1629), англійський картограф.  Карта «A Newe Mape of Tartary augmented by John Speede…» (Нова карта Тартарії). Московія зображена в складі Тартарії, яка простягається до Тихого океану. Тартар (татарин) зображений у формі московського опричника.

Історична довідка. Іван IV Грозний (1530— 1584) — великий князь московський з 1533 р., перший московський цар з 1547 року. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553) та Голландією. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581). Титулувався як «Государ всієї Русі і великий князь володимирський, і московський, і новгородський, і псковський, і тверський, і пермський, і югорський, і болгарський, та інших». Частковий (скорочений) його титул, який зазвичай цитують, звучить як: «великий князь Московський, Великий государ, Божою милістю цар і великий князь».

Беззастережно титул «імператора» вже з 1554 р. визнавався за Іваном IV протестантською Англією (королева Єлизавета). З особливою наполегливістю Іван Грозний домагався визнання його царського титулу Польською та Литовською державами, однак ні ВКЛ, ні Польське королівство, ні об'єднана Річ Посполита ніколи так і не погодилися з цією вимогою.

1576 р. імператор Священної Римської імперії Максиміліан II, бажаючи залучити Івана Грозного до військово-політичного союзу проти Туреччини, пропонував йому на майбутнє престол та титул «східного цесаря». Іван IV цілком байдуже поставився до «цесарства грецького», але став вимагати негайного визнання себе царем «всєя Русі», і імператор поступився в цьому принциповому питанні.  

1626 р. Джон Спід. Карта "Asia". Два цікавих малюнки на  карті. Зліва  - жінка "Moscovian" (московка), справа чоловік "Tartarian" (татарин). Хто європеєць?   На його карті "Європа" московити (теперішні "русские") відсутні!

1630 р. Віллем Янсзон Блау (Willem Janszoon Blaeu; 1571-1638),  голландський картограф та видавець, в Амстердамі, перевидає карту   «Tabula Russiae ex autographo, quod delineandum curavit Foedor filius Tzaris Borois desumta . . . MDCXIIII».

На карті містяться картуші з планом Москви та з видом Архангельська.  Над картушем карти позначені фігури в "московитських  костюмах".

Після смерті Гесселя Ґеррітца в 1632 р. Віллем Янсзон Блау неодноразово перевидавав карту. Видання Ґеррітца легко відрізняти від карт Блау.

На виданнях Блау було видалено напис «Гессель» (Excusum apud Hesselum Gerard sub Signo: Tabulate Nauticae), який замінено  ім'ям «Blаeu». Блау частково переробив зовнішній вигляд карти.

1632 р. На карті "Asia" голландського картографа Яна Віллема Блау московити (росіяни) зображені серед мініатюр азіатських народів.

Ян Віллем Блау (Jan (Joan) Willemsz Blaeu; 1596—1673) — голландський гравер, картограф та видавець. 1638 р., після смерті батька, Ян Віллем Блау разом з братом Корнеліусом (CORNELIUS Blaeu; 1610—1648) продовжив його справу, а також став наступником свого батька на посаді картографа Голландської Ост-Індської компанії (в свій час картографом цієї компанії був учень його батька Гессель Ґеррітц). Після смерті брата в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією.

1640 р. Маттеус Меріан старший (Matthaus Merian; 1593 —1650), гравер та картограф швейцарець за походженням, перевидає карту «Tabula Russiae ex autographo, quod delineandum curavit Foedor filius Tzaris Boris...» у Франкфурті (Німеччина).

На карті містяться картуш  з видом Архангельська.  Над картушем карти позначені фігури в "московитських  костюмах".

1676 р. Джон Спід (John Speed;  1552–1629), англійський картограф. Карта під назвою «A Map of Russia»  опублікована в його атласі ​​"Prospect of the most famous parts of the world". Гравер: Francis Lamp. Видавництво: T. Bassett and R. Chiswell, London, 1676. Перше видання цього атласу вийшло в 1627 р. На карті містяться картуші з планом Москви, видами Нарви, Архангельська, Кремля, види московитської лазні та млини.  Над картушем карти позначені фігури в "московитських  костюмах".

1690 р. Якоб Сандрарт (Jakob von Sandrart; 1630-1708). Карта – «Moscoviae seu Russiae Magnae Generalis Tabula qua Lappoinia, Norvegia, Suecia, Dania, Polonia Maximaeq parte Germaniae, Tartariae Turcici imperii, aliaequ Regiones adjacentes fimul oftendentur de nova correcta et edita pe Iacobium Sandrart» (Загальна карта Московії, або Великої Русі, що включає Лаппонію, Норвегію, Швецію, Данію, Польщу, більшу частину Німеччини, Таhтарію, Османську імперію та інші прилеглі краї. Видана з новими виправленнями й опублікована Якобом Сандрартом). На картуші карти позначені фігури в "московитських  костюмах".

Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Volhynia), Україною (Ukraina), Поділлям (Podolia), Новгород-Сіверським (Severia) та Чернігівським (без підпису) князівствами у складі Московського царства, Кримським півостровом (Crimea) та Перекопською Татарією (Tartaria Przecopensis). Межі воєводств та земель на карті не позначені. 

По обидва береги Дніпра, від Кодака (Kudak) до гирла річки, зображене Дике Поле (Саmрі Deferti). Від Приазов’я й аж до Подоння – напис DIKOIA POLE (Дике Поле).

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

 

 


1570 р. Абрагам Ортеліус.  «Tartariaе».

 


1562 р.
Ентоні Дженкінсон. «RUSSIAE, MOSCOVIAE ET TARTARIAE DESCRIPTIO...» (Опис Росії, Московії та Тартарії...


Зліва  - жінка "Moscovian" (московка), справа чоловік "Tartarian" (татарин). Хто європеєць? 

1626 р. Джон Спід
. «Aзія»
.



1676 р. Джон Спід. «A Map of Russia»



1613  р. Гессель Ґеррітц
 



1690 р.


 

Немає коментарів:

Дописати коментар