27-28 вересня 1929 року у Львові відбувся перший Український з'їзд учителів географії, на якому дійсним головою Президії було обрано доктора Володимира Кубійовича.
Географічна секція товариства “Учительська громада”, під керівництвом О. Степанів (1892-1963) організувала 27-28 вересня 1929 р. у Львові Перший український з’їзд учителів географії. Олена Степанів запросила д-ра Володимира Кубійовича (1900-1985) з Кракова, якого обрали головою з’їзду.
Перший український з’їзд учителів географії, серед іншого, ухвалив рішення про організацію Географічної комісії НТШ.
Організаційне засідання відбулося у Львові 29 грудня 1929 р. Головою Географічної комісії було обрано д-ра Володимира Кубійовича, містоголовою (тобто заступником голови, В. Кубійович мешкав у Кракові) проф. Юрія Полянського (1892-1975), секретарем д-ра Ігора Федіва (1895-1962). Комісія ставила перед собою завдання: видання окремих географічних періодичних збірників (праць), розроблення української географічної термінології, упорядкування чужоземної бібліографії стосовно географії українських земель та ін. Комісія також ставила собі за мету узяти участь в організації Другого українського з’їзду учителів географії, взяти участь у роботі всеслов’янського географічного з’їзду, що мав відбутися незабаром у Бєлґраді та ін. У Географічній комісії була утворена термінологічна секція (голова - О. Степанів, секретар - Е. Жарський) (Кубійович В., Федів І. З життя Географічної Комісії Наукового Товариства ім. Шевченка // Новий час. - Львів, 1930. - Ч. 32 (21 березня). - С. 5).
Саме участь у роботі цього з’їзду стимулювала його перехід до української географії. У тодішній Польщі вчительський географічний рух був досить розвинений. Наприклад, у 1926 р. у Львові відбувся Другий загальнопольський з’їзд учителів географії, участь у якому брали представники 70 міст Польщі. Організатором з’їзду був професор Львівського університету Еуґеніуш Ромер (1871-1954). Визначний український вчений-антрополог, голова НТШ у 1934-1949 рр., Іван Раковський писав, зокрема про ухвали Першого українського з’їзду учителів географії, 10 жовтня 1929 р. С. Рудницькому до Харкова: “... повідомлюю Тебе, що відповідно до Твойого бажання рішено створити новий осередок праці в области географії. Буде ним “Географічна Комісія” при Науковому Товаристві ім. Шевченка, яка заснується в найкоротшому часі” [(Кубійович В., Федів І. З життя Географічної Комісії Наукового Товариства ім. Шевченка // Новий час. - Львів, 1930. - Ч. 32 (21 березня). - с. 288].
Володимир
Михайлович
Кубійович (23. 09. 1900 –02. 11. 1985)
– географ, демограф, картограф, громадсько-політичний діяч, один з
організаторів української науки на Заході в 1950–1980-х рр. Дійсний член
Наукового товариства імені Шевченка (1931) та Української вільної академії
наук. Професор (1940). Дослідник і популяризатор географії, українського
етносу на теренах України та поза ними. Обґрунтував концепцію відродження
національної держави в її етнічних межах. З його ім'ям пов'язані підготовка та
вихід у світ «Енциклопедії українознавства» та англомовної «Енциклопедії
України». Голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі (1952-1985).
В. Кубійович зазначав, що для укладання етнографічних карт було використано результати таких переписів населення: радянського 1926 р. (українсько-білоруська та українсько-російська межі), чехословацького 1930 р. (українські межі у Закарпатті), угорського 1910 р. (українсько-словацький кордон), австрійського 1910 р. (для Галичини й Буковини); для зображення розміщення українців у Бессарабії було взято за основу працю Л. Берґа, для Холмщини й Підляшшя — праці В. Францева, для Волині й Полісся — польську статистику 1921 р., для визначення українсько-білоруської межі — дослідження мовознавців та етнографів, передусім Є. Карського.
Немає коментарів:
Дописати коментар