субота, 28 серпня 2021 р.

Зооморфні карти "Лев Бельгіки" та "Лев Голландії". Ніколас Йоанніс Вісшер (XVII ст.)


Австрійському прототипу (карта «Leo Belgicus» Мішеля фон Ейтцінга; 1583 р.) відповідає карта Нідерландів у формі геральдичного лева авторства голландського гравера, картографа та друкаря Ніколаса Йоанніса Вісшера (Клаас Янсзон Вісшер; нід. Claes Jansz Visscher 1587, Амстердам — 1652, Амстердам). Він мав власну друкарню в місті. Друкарня Вісшера стала відома в Голландії та в Європі під перекладом латиною його прізвища — Піскатор, під яким і увійшов в історію друкарства Європи. Карта виготовлена з нагоди укладення в 1609 р. Дванадцятирічного перемир'я.

 Це карта Нижніх країн (Історичних Нідерландів) у формі геральдичного лева (зображеного на гербах окремих нідерландських провінцій і на гербі Оранської, або Орансько-Нассауська, династії (нід. Oranje-Nassau; королівська династія Нідерландів з 1815 року). Бельгікою в XVI-XVII ст. називали всі Нижні землі (територія сучасних Бельгії та Нідерландів).

1630 р. Карта «Leo Belgicus».  Це четверта зооморфна карта Бельгії та Нідерландів (перша - Мішеля фон Ейтцінга; 1583 р.; друга - Ніколаса Йоанніса Вісшера; 1609 р.; третя - Йодокоса Гондіуса, 1611 р.) у формі геральдичного лева.

1648 р. Карта «COMITATUS HOLLANDIAE DENUO FORMA LEONIS CURIOSE EDITUS A Nicolao Iohannis Visscher. Anno 1648». На час укладення Вестфальського миру 1648 року, що залишив Південні Нідерланди в складі іспанської корони, картографи стали наносити на карти в формі лева одну тільки Республіку Сполучених провінцій. Такі карти відомі під назвою «Лев Голландії» (Leo Hollandicus).

Історична довідка. В середньовіччя, Нижні країни, які приблизно включають сучасні Бельгію та Нідерланди, містили в собі різні графства, герцогства та єпархії, що входили до складу Священної Римської імперії. Вони були об'єднані в одну державу під владою Габсбургів в XVI ст. Після поширення кальвінізму настала Контрреформація, що привела до розпаду країни. Намагання іспанського короля Філіппа II централізувати державу призвели до повстання проти іспанського панування під керівництвом Вільгельма I Оранського. 26 липня 1581 р. була проголошена незалежність країни, офіційно визнана іншими державами тільки після Вісімдесятирічної війни 1568–1648 років. У роки війни за незалежність почалася Золота доба Нідерландів, період економічного та культурного процвітання, яке продовжувалось все XVII ст.

Дванадцятирічне перемир'я — термін, що описує період припинення бойових дій між Іспанією та Південними Нідерландами з одного боку та Нідерландською республікою з іншого, відповідно до домовленостей, досягнутих в Антверпені 9 квітня 1609 року. Це був переломний момент у Вісімдесятирічній війні, оскільки вперше Об'єднані провінції отримали офіційне визнання від іншої держави. З точки зору Іспанії перемир'я сприймалось як принизлива поразка, оскільки вони були змушені піти на значні поступки, майже нічого не отримавши натомість. Проте, перемир'я дозволило королю Філіпу III відмежуватися від конфлікту в Нижніх країнах та присвятити свої сили внутрішнім проблемам іспанської монархії. Ерцгерцоги Альбрехт VII та Ізабелла використали роки перемир'я для зміцнення правління Габсбургів та здійснення Контрреформації на територіях, що перебували під їх суверенітетом.

1609 р.

1630 р.

1648 р.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар