1878 р. російський дипломат, фольклорист Григорій
Олександрович де Воллан (1847-1916) склав «Этнографическую карту Венгрии» (Етнографічна карта
Угорщини). Карта була опублікована
в його праці «Угро-русские народные песни : С прил. очерка быта
угор. рус. и этногр. карты Венгрии. - СПб., 1885». На карті позначено 9 етносів (українців
позначено як «Русскіе»). Карта цікава тим що
показано анклави проживання українців в Середньому Потиссі (поза межами сучасного українського Закарпаття), колишня Угорська Русь.
Починаючи з 1825
року, угорська влада цілеспрямовано нав'язувала угорську мову, підтасовуючи
дані переписів та записуючи угорцями русинів-українців, що володіли угорською
мовою чи належали до греко-католицької церкви. Офіційна статистика постійно штучно занижувала
показники щодо кількості україномовного населення. Процес мадяризації
русинів-українців зумовив появу тут мадярів греко-католиків. У
1930 році в складі Угорщини налічувалося 201 тис. мадярів, які сповідували
греко-католицизм.
У 1873-1874 рр. Г. О. де Воллан
- секретар російського консульства в Пешті, де намагався
на власний страх і ризик вести пропаганду на користь Росії серед угорських
слов'ян. З
середини 1870-х років член петербурзького відділення Слов'янського комітету. Восени
1876 р. побував добровольцем в сербській армії генерала М. Г. Черняєва.
Немає коментарів:
Дописати коментар