понеділок, 15 лютого 2021 р.

З історії м. Винники. Будинок по вул. Шевченка, 22

 1920-ті - 1930-ті рр. - приватна майстерня з виготовленням меблів Біньовського (у дворі було ще 2 цехові приміщення). За споминами корінного винниківчанина Ігоря Секети: "З розповідей мого сусіда і вчителя св. пам'яті проф. гімназійного Василя Керницького, вготовляли там типові для тих часів, переважно на замовлення шафи, креденси й бамбетлі. На замовлення німців-колоністів, заможніших міщан і навколишніх селян. Працювало там приблизно 15 робітників в т. ч. 2 екстрамайстри яким львівські годинникарі замовляли шафки (обудови) для маятникових годинників, а також рами для парадних портретів. Похований засновник ф-ки в чорному гробівці напроти пам. січ. стрільців". 1930 р.  по 1940 р. там була українська захоронка під опікою отця Г. Гірняка. За спогадами Любомири Хомяк: "Моя мама відвідувала в цьому місці захоронку. Розказувала брала з собою з дому фляшку молока, або чаю і булочку, або канапку".1940-ві-1950-ті рр. -  артіль 1-го Травня; з 1959 р. – Винниківський цех №3 Львівської меблевої фабрики (де працювало 116 робітників на в-ві кімнатних буфетів та столиків під радіо); 1990-ті - меблевий магазин.

2012 р. Світлина з Вікіпедії

Немає коментарів:

Дописати коментар