Андрій Байцар: 1900

Показ дописів із міткою 1900. Показати всі дописи

неділя, 20 вересня 2026 р.

Вулиця Личаківська у Львові у 1900-1939 роках. Фотоальбом

1915 рік. Церква Петра і Павла на Личаківській.

вівторок, 10 лютого 2026 р.

Зима у 1900-х - 1910-х роках. Львів. Фотоальбом

Поміщено 40 давніх світлин!

Львівщина. У ХХ столітті львів'яни запамʼятали багато суворих зим – у 1901, 1912, 1917, 1921/22, 1924, 1927/28, 1928/29, 1935, 1937, 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1943, 1946/47, 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956, 1962/63, 1969/70, 1978/79, 1980, 1984/85, 1986/87, 1995/96, 1996/97 роках; у ХХI столітті – 2006, 2009/10, 2012, 2017, 2026 роках.

Сніжними були зими 1908/1909, 1912, 1929, 1932, 1935, 1939, 1941/42, 1942/43, 1953/1954, 1958, 1960, 1961, 1962, 1963/64, 1967/68, 1969/70, 1973, 1974, 1975/76, 1986/87, 1995/96, 1999, 2009/2010, 2012, 2013 (березень), 2018/19, 2021, 2026 років і т. п.

1901 р. Ковзанка на ставі Собка.

1913 р. Кульпарків

1918-1919 рр. Казарми Фердинанда у Львові

1910-1914 рр. Площа Збіжжева з видом на ринок та площу Різні.

Поч. ХХ ст., вул. Арсенальська (тепер не існує)

Tadeusz Rybkowski, „Wigilia 1914, Lwów”

1916 р.

Будинок Дирекції залізниць 1918 р.

*FB Музей історії фотографії у Львові

*FB Львів стародавній - фото, відео та історії

*FB  Ретро-Львів

*FB   Slawik Nelski

*FB   Гриць Совків (The Gryć)
* Фотографії старого Львова

субота, 27 лютого 2021 р.

З історії м. Винники (Львівщина). Вілла нотаря Левицького. Будинок по вул. Галицька, 11 (світлини 1904 р. та 2013 р.)

Будинок, збудований наприкінці XIX ст. В цьому будинку мешкав Володимир Левицький, український письменник, правник та громадський діяч. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Левицькі в цьому будинку прожили до 1944 р. В 1933 р. померла дружина Володимира Левицького – Ольга; Володимир Левицький помер в 1938 р.; їхній син Ярослав проживав там до 1944 р. (перед приходом більшовиків емігрував на Захід). За часів радянської влади й до тепер - житловий будинок.

Левицький Володимир Лукич (літературний псевдонім Василь Лукич; 2 вересня 1856, Белзець, тепер село Гончарівка, Золочівський район, Львівська область — 6 жовтня 1938, Винники) — український письменник і громадський діяч, нотаріус, видавець, літературознавець, почесний член товариства «Просвіта» (з 1925), дійсний член НТШ (з 1926).

Другу половину свого життя Левицький Володимир Лукич провів у Винниках; жив (з 1896 р. до 1938 р.) у віллі кінця XIX ст., яка збереглася (тепер вул. Галицька, 11). У жовтні 1896 р. В. Левицького призначили нотарем у Винниках.

2013 р. (з Вікіпедії)

1904 р.

пʼятниця, 19 червня 2020 р.

ВИННИКИ та ВИННИКІВЧАНИ. Старі світлини. 1890-1939 рр.

Поміщено понад 120 давніх світлин Винник та Винниківчан!

ВИННИКИ

Винники — одне з найдавніших поселень біля Львова, ще у XXV тис. до н. е. людина вперше заселила околиці Винник. Місто розташоване на шляху, що споконвіку єднав два величні українські міста: Львів та Київ. Територія Винник та околиць знаходиться на межі Грядового Побужжя і Давидівського пасма. За чудову природу у XIX ст. Винники називали "маленькою Швейцарією", перлиною Львівщини.

Винники було засновано у другій половині XIII ст. руським (українським) королем Левом Даниловичем. Спочатку місто мало назву Малий Винник. За часів Галицько-Волинської держави першим відомим власником Винник був Бертольд Штехер (перший німецький війт Львова за часів короля Лева Даниловича). За свою працю на благо міста він отримав у винагороду від короля Лева млин Сільський Кут, озера та два невеликі маєтки в Малих Винниках та Підберізцях. Матеус (Матвій) Штехер — син Бертольда — також був війтом Львова і володарем Винник на поч. XIV ст.

Право на володіння Винниками, нащадкам Бертольда, згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.

17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому Магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та двічі на рік проводити у місті великі ярмарки - на Михайла та Зелені свята.

23 серпня 1992 р. — перше святкування дня міста Винники.

Місто ВИННИКИ ЦЕ:

Перший скульптурний пам’ятник в Україні й у світі Т. Шевченку – 1913 р.

Перший пам’ятник в Україні воїнам УГА – 1922 р.

Винники та Підберізці - перші населені пункти Галичини де було скасовано панщину 1 лютого 1786 р.

Понад 40 ГЕРОЇВ, що віддали своє життя за Свободу України під час москальсько-української війни! Вічна Вам пам'ять!

1854—1867 рр. — Винниківський повіт.

1867—1918 рр. — Винниківський судовий повіт.

Винниківський судовий повіт існував у таких межах (на 1910 р.): Білка Королівська, Білка Шляхетська, Борщовичі, Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончари, Глуховичі, Германів, Кам’янопіль, Журавники, Кам'янопіль, Козельники, Кротошин, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, Weinbergen (Винники), Unterbergen (Підгірне).

ЗУНР. 1 листопада 1918 р. — 1919 р. (друга пол. травня) — судовий округ (повіт) Винники.

1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна Винники.

1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна Вайнберґен.

1924 р. — 1934 р. — міська ґміна Винники.

1924 р. — Польський Сойм прийняв ухвалу про зачислення громади Винник до списку містечок.

20 жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.

10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р. (з перервою під час війни) — Винники центр Винниківського р-ну.

До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.

*Байцар Андрій. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ м. ВИННИКИ. Монографія. Львів-Винники, 2024. 177 с.

Поч. 1900-х рр.

Поч. 1900-х рр.

Поч. 1900-х рр. Вулиця Галицька

Поч. 1900-х рр. Кінний базар

Поч. 1900-х рр.

До 1906 р. Церква Воскресіння ГНІХ

Вид на санаторій "Маріївка", рідкісна тиснена листівка поч. 20 ст.

Фото 1900-1914 рр. Санаторій «Маріївка»

Колекція: Ігор Котлобулатов

Поч. 1900-х рр. Тютюнова фабрика

Поч. 1900-х рр.

1900 р.

1902 р. Санаторій «Маріївка»

1903 р.

1903 р. - 1910 р.

1904 р. Вілла нотаря Левицького

1905 р. Польське товариство "Сокіл"

1905 р. - 1914 р.

До 1906 р.

1906 р. Польське товариство "Родина"

1906 р.

1906 р. Санаторій «Маріївка»

1905 р.

Поч. 1910-х рр. Подружжя Качковських підчас весільної подорожі (з ФБ Юрій Пукальський; 2022 р., грудень)

Поч. 1910-х рр. Подружжя Качковських біля збудованого у Винниках будинку (з ФБ Юрій Пукальський; 2022 р., грудень)

Поч. 1910-х рр.

1911 р. Польська читальня

1914 р.

28 вересня 1913 р. у Винниках встановили перший на українських землях скульптурний пам'ятник великому Кобзареві.

1914 р. Родина винниківського судді Леопольда Шайни (чоловік з бородою) під час вимушеного перебування у місті Чеські Будейовиці (з ФБ Юрій Пукальський, 2022 р., грудень)

1915 р.

1920-і рр. Школярки

1920-і рр. Школярі

1920-і рр. Школярі.

1920-і рр. Винниківчани (з архіву Богдана Іванишина)

1920-ті рр.. Винниківчани. Батько (українець) і мама (полька) українського поета Івана Златокудра (Врецьони)

1920-і рр. Герчак Фелікс Шимонович (07.06.1892 - 27.09.1976). З архіву Лесі Пархети

1920-і рр. Герчак Павліна Григорівна (1893-1957), з дому Кубай, корінна винниківчанка. З архіву Лесі Пархети

1923 р.

1924 р.

1929 р. Свято фізичного виховання

1929 р. Фото зроблене орієнтовно десь з горба, де тепер розміщена автозаправка ОККО, в напрямку цеху, де потім в 50-і роки була, так звана, «гвозділка». З архіву Юрія Пукальського.

1929 р. (з архіву Богдана Іванишина)

1929-1930 рр. Весілля Марії Вільгард й Віктора Рибака (з архіву Оксани Почаєвець)

1920-ті рр.. – 1930-ті рр.. Молодь на Винниках (з архіву Богдана Іванишина)

1920-і рр. – 1930-і рр..

1920-1930-і рр.

1920-і - 1930-і рр. Винниківчанка Галина Литвин серед учнів Приватної жіночої гімназії сестер Василіянок у Львові. Фото з архіву В. Держко

1925-1930 рр. Отець Григорій Гірняк (з архіву Ігоря Матиса)

1930 р.

1930-і рр. Винниківські поляки

1930-і рр. Ресторація К. Достала

1930-і рр. Біля Стрілецької могили

1930-і рр. Біля Шевченка

1930-ті рр.. Винниківчани у Львові (з архіву Богдана Іванишина)

1930-і рр. Казимир Корняк - відомий винниківський столяр. На подвір’ї біля будинку Корняків у Винниках (з архіву Юрія Пукальського)

1930-і рр. Казимир Корняк - відомий винниківський столяр, з дружиною і дочкою (з архіву Юрія Пукальського)

1930-і рр. Родина українських патріотів Возьних (з архіву Остапа Булича)

1930-ті рр. Винниківська молодь (з архіву Богдана Іванишина)

1930-і рр. (з архіву Богдана Іванишина)

1930-і рр. УСТ "Дніпро" (з сімейного архіву Чика Е. Е.)

1930-і рр. УСТ "Дніпро" (з книги Михайла Влоха)

Поч. 1930-х рр.. Марія Вільгард (з архіву Оксани Почаєвець)

1930 р. Отець Григорій Гірняк з Винниківчанами (з архіву Богдана Іванишина)

1931 р. Отець Гірняк

1931 р. Винники (з архіву Богдана Іванишина)

1931 р. Винниківська молодь (з архіву Богдана Іванишина)

1931 р.

1931 р. Винниківські школярки

1931 р. Свято крилошанства о. Григорія Гірняка

1932 рр. УСТ "Дніпро" (з сімейного архіву Чика Е. Е.)
Задній ряд - футболісти «Тризуба» (Богданівка, Львів). Перший справа коло тренера (судді) Олександр Скоцень, найнижчий посередині Еміліян Чик. Два нижні ряди очевидно футболісти «Дніпра».