УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Мис Сарич

Мис Сарич (крим. Sarıç) - найпівденніша точка України (44°23’11 пн. ш. і 33°46’38 сх. д.), входить до складу території Севастополя за адміністративним відношенням. Найбільш поширеною є думка, що назва походить від характерного кольору оточуючих гір - Сарич дослівно з тюркських мов означає «тканий золотом». Давні греки називали цей мис Кріу-Метопон (Баранячий лоб).  Названий в честь адмірала Саричева, що збудував 1898 р. маяк на мисі. Мис Сарич розташований між Ласпінською бухтою та Форосом. За 5 км від мису Сарич є селище Форос, відстань до центру Севастополя - ЗО км, до Ялти - близько 40 км. Відстань від мису Сарич до мису Керемпе на Анатолійському узбережжі Туреччини - 142 милі. Складається з вапняків. Східчасто опускається до моря у вигляді величезних вапнякових брил (кам’яних «хаосів»). На схилах — розріджений ліс з ялівцю високого (вік 300 500 років), дуба пухнастого, граба східного, фісташки туполистої; в підліску — мускус понтійський, ладан кримський. Крім того, тут росте держидерево, жасмин чагарниковий, іглиця понтійська та інші дерева і чагарники.

Світлина з Вікіпедії

ЛІТЕРАТУРА

•                 Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

•                 Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Мис Айя

Айя (грец. Аут. крим. Аууа) — мис на Південному березі Криму. Назва походить від грец. Аут - Святий. Мис має форму стрімкого виступу Головної гряди Кримських гір, і територіально йде до основи г. Куш-Кая. Найвища точка мису Айя — г. Кокія-Кая. На вершині скелястого мису видно сліди будівлі, яка могла бути маяком або церквою. Саме з останнім і пов’язують назву. На схід від мису розташована бухта Ласпі, а за нею — мис Ласпі; на північний захід - урочище Аязьма з невеликою затокою поблизу підніжжя гір Аскети (362 м) і Мандрамале (482 м). Скелі мису Айя складені верхньоюрськими мармуроподібними вапняками. В основі мису є гроти. Частину мису використовували моряки імператорського Чорноморського флоту Росії для пристрілки корабельних гармат. Досі на скелях збереглися сліди від ударів ядер. Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України. Гірські схили вкриті реліктовим середземноморським рідколіссям. У районі мису - реліктовий гай сосни Станкевича. Ці сосни, вкриті темно-зеленою довгою хвоєю і великими поодинокими шишками, «видряпуються» крутими скельними підйомами мису Айя, досягаючи висоти 300 м н. р. м., чіпляючись за будь-яку, навіть найменшу, тріщинку. Мис Айя обмежує із заходу Південний берег Криму, з його особливими, близькими до середземноморських рисами природи. Належить до Державного ландшафтного заказника «Мис Айя».

ЛІТЕРАТУРА

•                 Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

•                 Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.