Обміління Дністра. Літо 2026 року

 

За даними гідрологів та міжнародних моніторингових служб, у липні 2026 року судноплавна артерія Європи опинилася на межі критичних показників за останні 50–100 років. Причиною стали не лише нинішні екстремальні температури, а й дефіцит опадів навесні.

Через тривалу спеку, дефіцит опадів у попередні місяці, зменшення притоку води та інтенсивне випаровування рівень води в Дністрі критично знизився.    В деяких місцях вода відійшла більш ніж на 100 метрів. 

 У Чернівецькій області вода відступила настільки, що на поверхню вийшли території, затоплені ще за часів СРСР.

Місцеві жителі повідомляють про моторошні знахідки — людські рештки давнього цвинтаря, який десятиліттями перебував під водою. Критичне обміління Дністра вже має міжнародні наслідки. У Молдові, яка розташована нижче за течією річки, через дефіцит водних ресурсів оголосили режим надзвичайної ситуації.

Через дефіцит опадів ще з квітня водність поступово знижувалась. У липні водність річок басейну Дністра впала до 10–40% норми (на верхній ділянці 8–19%). На більшості річок — маловоддя (≤20% норми).

Рівні наближаються до історичних мінімумів, місцями - нижче них. Приплив до Дністровського водосховища лише 47 м³/с (19% норми) і далі падає; за три місяці водосховище спрацьоване майже на 3 м і наближається до рекордних низьких відміток.

 Вирубка карпатських лісів однозначно погіршує ситуацію, адже ліс працює як природна губка: накопичує вологу і поступово віддає її в річки. Проте варто розуміти, що це лише частина значно більшої проблеми. Цьогоріч рекордна посуха та аномальна спека спостерігаються по всій Європі — міліють Дунай, Рейн, По та багато інших великих річок. Наш локальний людський фактор (знеліснення, розорювання заплав) лише катастрофічно підсилює глобальні кліматичні зміни, які зараз б'ють по всьому континенту.

Серпень 2026 р. Біля м. Хотин 

30 серпня 2026 р. Село Губин, Чортківський р-н. Фото Ярослав Терлецький 

Район Старого Самбора 31 серпня 2026 року

Обміління Дунаю. Літо 2026 року

Дунай має довжину 2 961 км. Річка бере початок у Німеччині, в горах Шварцвальда. Далі тече через столиці Центральної та Східної Європи — Відень, Братиславу, Будапешт і Белград, і вливається в Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні. Тривала спека та гострий дефіцит опадів у Центральній і Південно-Східній Європі спричинили катастрофічне падіння рівня води в Дунаї. За даними гідрологів та міжнародних моніторингових служб, у липні 2026 року судноплавна артерія Європи опинилася на межі критичних показників за останні 50–100 років. Причиною стали не лише нинішні екстремальні температури, а й дефіцит опадів навесні.

Для України ця ситуація має особливе значення. Нижня течія Дунаю, українська дельта, порти та природні екосистеми є частиною спільного європейського простору.

Верхній Дунай простягається від Німеччини до столиці Словаччини Братислави, середня течія — від Братислави до кордону Сербії та Румунії, а нижня — через Румунію та Болгарію до дельти Дунаю, яка впадає в Чорне море.

🇷🇸 Сербія. Біля водомірного поста Бездан рівень води впав до -120 см, наблизившись до абсолютного історичного мінімуму 1909 року (-143 см). У Новому Саді та Апатині на місці глибокої води утворилися кілометрові піщані коси, а катери й баржі опинилися на суходолі.

🇭🇷 Хорватія. Поблизу населеного пункту Батина зафіксовано рівень води на 17 см нижчий, ніж під час попередньої рекордної посухи 2022 року. У Хорватії знову стала видимою затонула угорська вантажна баржа.

Зі зниженням води поблизу хорватського селища Батина на поверхню почали масово виходити боєприпаси часів Другої світової війни. Лише за один тиждень липня сапери регіонального підрозділу вибухотехнічної служби Осієка виявили та контрольовано знищили три радянські авіабомби. Останньою виявилася 101-кілограмова авіабомба з 46 кг вибухівки та бойовим підривачем. Через високу детонаційну небезпеку її знешкодили вибухом безпосередньо на місці знахідки.

🇷🇴 Румунія. У румунському секторі Дунаю показники впали до мінімуму з 1996 року. Це призвело до вимушеного обмеження забору води для зрошення сільгоспугідь та затримок експорту зерна баржами. У Румунії на АЕС «Чернаводе», яка забезпечує близько 20% виробництва електроенергії в країні, вже зупинили один із двох ядерних реакторів потужністю 706 МВт.

Угорщина. Через різке обміління Дунаю в центрі Будапешта оголилися великі ділянки річкового дна. У Будапешті 30 липня рівень Дунаю опустився до 23 сантиметрів, побивши попередній антирекорд 2018 року. Станом на 4 серпня вода впала приблизно до 10 сантиметрів. Вантажне судноплавство майже зупинилося на окремих ділянках, а туристичні кораблі змушені змінювати маршрути.

Угорщина та Румунія були змушені зупинити атомні енергоблоки. Збудована ще за радянських часів угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження реакторів. Однак нині рівень води настільки знизився, що водозабірні споруди більше не можуть забирати достатню кількість води.

🇧🇬 У Болгарії через рекордне обміління Дунаю повністю заблоковано рух великотоннажних барж біля міст Видин та Русе, де річка розпалася на численні мілини й острівці. Ситуація настільки критична, що поблизу села Антимово місцеві жителі дістаються пішки до піщаних кос, які раніше були глибоко під водою.

У Болгарії, неподалік села Ряхово, на оголеному дні Дунаю знайшли кістки шерстистого мамонта. Дослідники вже виявили нижню щелепу, бивні, лопатку, ребра та інші фрагменти. Частина скелета, ймовірно, досі залишається під ґрунтом.

Критичне обміління Дунаю в Будапешті (Угорщина). 30.07.2026 р.

Обміління Дунаю на межі Румунії та Болгарії. 3 серпня 2026 р.

Зміна клімату і «боротьба» з глобальним потеплінням: природна реальність і вигадки глобалістів

 

 Зміни клімату мають  природно-циклічний характер.  Потепління клімату завжди чергувалося із його похолоданням, і органічному світу не залишалося нічого іншого, як пристосовуватися до цих циклічних змін. На подібні коливання впливають процеси, які абсолютно не залежать від таких чинників як вплив людини, великої рогатої худоби, чи навіть вміст вуглецю в атмосфері. Отже, дані кліматологів та археологів показують, що зміни клімату на планеті відбуваються маятниково, і зараз тільки настає кліматичний оптимум, який може тривати  2-4 століття. Свідки "глобального потепління", мабуть, і не чули про "кліматичний оптимум" 10-13 ст., коли Гренландія  була зелена (Grønland (Гренландія), дослівно з данської – «зелена країна») і там можна було вирощувати городину! І не чули, певно, про "малий льодовиковий період" 16-19 століть, який завершився порівняно недавно.

Наука, що стоїть за антропогенною (техногенною) глобальною зміною клімату, є політично вмотивованою вигадкою та масовим марним витрачанням грошей. В останні приблизно 20-25 років тема «Зміна клімату» захопила всі ЗМІ по всьому світі. Це головна тема у планах та бюджетах глобалістів-марксистів з цілого світу. Гроші це головна мотивація «борців з кліматом».

 Наука про клімат має бути менш політичною, тоді як кліматична політика має бути більш науковою. Вчені повинні відкрито говорити про невизначеності та перебільшення у своїх прогнозах щодо глобального потепління, тоді як політики мають безпристрасно підраховувати реальні витрати, а також уявні вигоди від своїх політичних заходів.

 Глобальних чинників лише два: це енергія Сонця і внутрішня енергія Землі. Циклічні коливання інсоляції земної поверхні, спричинені коливаннями параметрів обертання Землі навколо Сонця та навколо власної осі. Відповідно, відбуваються циклічні зміни клімату. Тривалість цих циклів — десятки й сотні тисяч років. Подібні циклічні зміни вперше описав і обгрунтував сербський геофізик та кліматолог Мілутін Міланкович. Нині його наукова теорія відома в кліматології та геофізиці як "Цикли Міланковича".

Щодо сонячної активності більш-менш визнано лише 11-річні цикли Швабе. Моделей інших циклів сонячної активності тривалістю в декілька десятиліть, декілька століть або декілька тисячоліть, не існує. Також не існує способів точно виміряти величину енергії Сонця, яка досягає Землі в певний період часу. 

Одним із найкращих методів дослідження змін клімату на планеті в останні десятиліття є дослідження арктичних кернів (циліндричні стовпи криги), які можуть багато чого розповісти про те, як змінювався клімат планети, і які процеси могли цьому сприяти. Саме завдяки таким кернам двоє вчених - данець Дансгор та швейцарець Ешгор встановили, що клімат нашої планети дуже різко змінювався принаймні 20 разів за останні 250 тисяч років. такі коливання заведено називати осциляціями. Їхня наукова теорія цілком вкладається у вчення про цикли Міланковича, і відома в науці як "Осциляції Дансгора-Ешгера". 

 Міжльодовиковими аналогами  осциляцій Дансгора — Ешгера можуть бути Події Бонда або цикли Бонда.

Події Бонда або цикли Бонда — коливання клімату в Північній Атлантиці, що відбуваються з періодичністю ≈ 1470 ± 500 років в епоху голоцену. Було виявлено 8 таких коливань, в основному за матеріалами флуктуації в уламках айсбергового льоду.

Більшість подій Бонда не мала явного кліматичного сигналу; деякі відповідали періодам охолоджень, решта — періодам опустелювання й посух в ряді регіонів.

• ≈ 1400 років тому (подія Бонда 1)
• ≈ 2800 років тому (подія Бонда 2) — корелює з посухою початку 1-му тис. до н. е. в Східному Середземномор'ї, яка збіглася із занепадом культур пізньої бронзової доби в Атлантичній Європі (не плутати з більш раннім бронзовим колапсом) середземноморських культур).
• ≈ 4200 років тому — Посуха 2200 року до н. е. (подія Бонда 3) — збіглася з колапсом Аккадської імперії і кінцем єгипетського Стародавнього царства.
• ≈ 3900 років до н. е. — Посуха 3900 року до н. е. (подія Бонда 4).
• ≈ 6200 років до н. е. — Похолодання 6200 років до н. е. (подія Бонда 5).
• ≈ 7400 року до н. е. (подія Бонда 6) — збігається з подією Ердалена льодовикової активності в Норвегії, а також із холодним кліматом у Китаї.
• ≈ 8300 років до н. е. (подія Бонда 7).
• ≈ 9100 років до н. е. (подія Бонда 8) — збігається з переходом від пізнього дріасу до бореального періоду.

 На жаль, уряди цілої низки країн, і перш за все держав Євросоюзу, не лише повірили у виключно антропогенний характер глобального потепління, а й перетворили його на найважливіший політичний чинник. Спочатку під прапором боротьби з кліматичними змінами, за задумом ряду європейських та північноамериканських політиків, мав відбуватися перерозподіл коштів, за допомогою купівлі квот на викиди, від багатої Півночі на бідний Південь, хоча абсурдність ситуації полягала в тому, що головні забруднювачі атмосфери парниковими викидами — Китай та Індія жодних зобов’язань щодо їх скорочення не підписували й купувати квоти на них не збиралися.

У 70-ті роки всі ЗМІ говорили, що нам загрожує період замерзання, але нічого не сталося. В останні 25 років нас лякають глобальним потеплінням. Але такі зміни клімату відбуваються протягом сотень тисяч років, а не пару десятків. Це методи глобалістів-марксистів постійно підкидати суспільству теми, які весь час будуть зайняті мізками людей. Таке було в СРСР. Тоді весь час вони з чимось боролися. Спочатку з опозицією, потім з буржуазними пережитками, потім з церквою, потім були битви за врожай, проти пияцтва, битва за якість продуктів, в Китаї билися з горобцями та всіх винищили. Сьогоднішні глобалісти-марксисти борються з Covid і з кліматом.

В історії нашої планети були й льодовикові періоди й кліматичні оптимуми (потепління). Для прикладу - Римський кліматичний оптимум, коли відбувалося потепління в Європі з 250 по 400 роки н. е та Малий льодовиковий період, під час якого кілька століть знижувалась температура з XIV століття. Клімат періодично змінюється, це факт. Але цей процес триває мільярди років. У нас було кілька льодовикових періодів. Останній льодовик покинув нас лише 12 тисяч років тому. Після цього також були короткі періоди потепління та похолодання. Чорне море було озером. Коли останній льодовик розтанув, рівень океану піднявся, і води Середземного моря вилилися в Чорне море.

Малий льодовиковий період закінчився лише в 1850 році. Тому не дивно, що зараз ми переживаємо період потепління.

Подивіться, як змінився клімат тільки за останні п'ятсот тисяч років, і ви все зрозумієте.

Коротко про те, що було в минулому і те що сучасна наука може підтвердити.

В недалекому минулому на нашій землі було чотири льодових періоди:

• І льодовик (близько 500-400 тис. рр. тому).
• II льодовик (близько 280–260 тис. рр. тому).
• III льодовик (близько 190—130 тисяч рр. тому).
• IV льодовик (близько 70-11 тис. рр. тому).

Процес потепління відбувається тепер в наш час. Він лише почався. Згідно з попереднім досвідом, цей процес потепління може ще тривати 50 000-60 000 років.

Понад 1600 вчених підписали декларацію «Ніякого кліматичного надзвичайного стану не існує».

 Чи варто витрачати трильйони доларів; на «боротьбу» з кліматом і CO₂, які не дадуть ніяких результатів? Адже на нашій землі існує набагато більша проблема. Це забруднення. В багатьох регіонах нашої планети тотальне забруднення. Але для ініціаторів «боротьби» з кліматом це не вигідно. Щоб очищати планету від забруднення там потрібно виконувати реальну брудну роботу. А цього робити як не хочеться. Шкідливою та нереалістичною є політика нульового викиду CO₂, запропонованої до 2050 року.

 Кліматична політика спирається на неадекватні моделі. Кліматичні моделі мають багато недоліків і не є ймовірними як інструменти глобальної політики. Вони посилюють ефект парникових газів, таких як CO2. Крім того, вони ігнорують той факт, що збагачення атмосфери.

 CO2 є корисним. 

CO2 – рослинна їжа, основа всього живого на Землі.

 CO2 не є забруднювачем. Це важливо для всього живого на Землі.

Фотосинтез — це благо. Більше CO2 корисно для природи, озеленюючи Землю: додатковий CO2 у повітрі сприяв зростанню світової рослинної біомаси. Це також корисно для сільського господарства, збільшуючи врожайність сільськогосподарських культур у всьому світі.

Глобальне потепління не призвело до збільшення стихійних лих. Немає статистичних доказів того, що глобальне потепління посилює урагани, повені, посухи та подібні стихійні лиха чи робить їх частішими. Однак існує багато доказів того, що заходи щодо зменшення викидів CO2 настільки ж шкідливі, наскільки й дорогі.

  Весь екологічний бізнес  у США був захоплений лівими силами, ставши ще одним способом пограбування державного гаманця. За останні три роки США позичили 7 трильйонів доларів; 25% цих грошей пішло на проєкт «зміни клімату», всі ці гроші вони просто викинули на сміття. Це крадіжка.

Людям завжди комфортніше усвідомлювати, що зміна клімату в сприятливий для людства бік залежить від їхніх власних дій, ніж визнавати, що вона може відбуватися через дію непідвладних їм природних чинників, які можуть викликати непередбачувану катастрофу. 

Згідно з заявою кількох видатних учених, великі холоди в Британії (2009/10 рр.) є початком всесвітнього тренду похолодання, який серйозно ставить під сумнів теорії глобального потепління. Вони кажуть, що світ входить до «холодного модусу», який, ймовірно, призведе до зниження глобальних температур на період від 20 до 30 років (Газета «Daily Mail», 11 січня 2010 р.). 

 Так тепер відбувається закономірний процес потепління. Тануть сніги й льодовики. З’ясовується, що на території Сибіру, Канади колись проживали теплокровні динозаври та мамонти. При чому тут CO₂? Тоді не існувало ні нафтових заводів, ні людей можливо, але процес потепління відбувався. Близько 1 600 вчених підписали до урядів листа, в якому заперечують ту пропаганду яка ведеться лівими силами в ЗМІ. Але проти них піднялася величезна «буря» та звинувачення в усіх гріхах. Це те, що відбувалося за часів Радянського Союзу, коли на будь-яку заувагу проти чинної комуністичної влади лилася лавина бруду та репресій. Відомо, що CO₂,  є «їжею» для нашої зеленої планети. Земне життя не може існувати без CO_2.

 Як ми бачимо, всі ці роки ідея «клімату як бізнес» впроваджується на Світовому Економічному Форумі та різноманітними лівими силами. Вперше про це заявив колишній віцепрезидент від демократичної партії Ел Гор у своїй знаменитій презентації. По своїй ментальній і ідеологічній природі мислення вони в більшості випадків не здатні до бізнесу. Але дуже хочеться грошей зароблених бізнесами. Великих грошей. У своїх виступах у Камали Харріс тема «зміни клімату» була присутня завжди та вона обіцяла виділити на «боротьбу» з кліматом сотні мільярдів доларів. Уявляєте скільки людей мріяло отримати контракти на цю «боротьбу» після її обрання? Немає значення що робити. Оплата буде гарантована. Тепер вони їздять по всьому світу, проводять наради, доповіді та презентації. На це вже витрачається мільйони доларів. Процес потепління буде тривати наступні 50 чи навіть 100 тисяч років. Уявляєте скільки грошей буде витрачено, щоб цього не сталося. Але врешті-решт в тундрі все одно «появляться динозаври та мамонти». Що ми мусимо робити? Сміятися чи плакати? Найгірше що ці люди можуть наприймати сотні абсурдних законів, які заподіють більшу шкоду нашій цивілізації ніж гази які випускають корови.FB Mykola Vorotylenko. 2025 р.

Розглянемо вислів Крістін Стюарт (федеральний міністр навколишнього середовища Канади (1997-1999) в уряді Кретьєна (ліберала) яка була підписантом від Канади під Кіотський протокол у грудні 1997 року. Кіотський протокол є міжнародним договором, який став результатом Саміту Світових лідерів в Ріо-де-Жанейро 1992 року (Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку), яка ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). Стюарт натякнула, що фабрикувати кліматичну статистику в політичних цілях дозволяється. Стюарт наполягала на діях щодо Кіотської угоди від імені Канади, вдосконаленням канадського Закону про охорону навколишнього середовища, Закону про види, що знаходяться під загрозою, та Канадського Закону про екологічну оцінку. Однак вона також розпалила вогонь скептиків щодо зміни клімату, коли в [грудні] 1998 року сказала редакторам і репортерам Calgary Herald: «Неважливо, чи наука про глобальне потепління є фальшивою… зміна клімату [надає] найкращу можливість запровадити справедливість і рівність у світі».

За словами канадського федерального уряду, не розв'язання проблеми зміни клімату є расизмом. У своєму фінансовому звіті за 2023 рік до Палати громад міністр фінансів Христя Фріланд заявила, що несправедлива екологічна політика, закони та рішення, які не визнають зміни клімату, є формою «екологічного расизму», який непропорційно впливає на «різні расові групи та спільноти».

 У 2013 році у Великій Британії було оголошено про плани зобов’язати фермерів годувати своїх корів «блокаторами метану» на основі спеціальних добавок, щоб зупинити їх пукання та відрижку. Проєкт, заснований Біллом Гейтсом, спрямований на знищення мікробів у шлунках корів, щоб запобігти викидам метану (ймовірно, після того, ми як люди повинні зробити те саме). FB Mykola Vorotylenko. 2025 р.

Британські дослідники б'ють тривогу, що люди диханням сприяють глобальному потеплінню. Вчені з Британського центру екології та гідрології стверджують, що дихання людини сприяє викидам парникових газів, закликаючи «бути обережними, припускаючи, що викиди від людини є незначними». Рецензоване дослідження, опубліковане в PLOS One (Dawson et al.), виявило, що населення Великобританії щорічно виділяє приблизно 1100 тонн парникових газів, метану та закису азоту, і нагадало нам, що наші пукання, або «флатусні викиди», ймовірно, можуть значно збільшити ці значення». FB Mykola Vorotylenko. 2025 р.

 За словами канадського федерального уряду, не розв'язання проблеми зміни клімату є расизмом. У своєму фінансовому звіті за 2023 рік до Палати громад міністр фінансів Христя Фріланд заявила, що несправедлива екологічна політика, закони та рішення, які не визнають зміни клімату, є формою «екологічного расизму», який непропорційно впливає на «різні расові групи та спільноти». FB Mykola Vorotylenko. 2025 р.

     Oksana Davyda (FB, 2025 р., жовтень): «2025 рік. Папа Римський благословляє кавалок льоду. В імʼя боротьби зі зміною клімату. От тепер ви бачили все.

Невже у Ватикані не дивляться новини й в них немає інтернету? Ніхто папі не сказав, що все з льодом ок, що на разі крига на обох полюсах дуже активно росте? От ніяк не хоче той лід слухати байок про глобальне танення себе самого...

Цікаво, а як це все відбувалось тоді, коли ні папи, ні Ватикану ще не було, а був тільки мінливий клімат і динозаври бігали?

Як той нещасний клімат сам собі давав раду? Якщо не було кому з ним боротися?».