Видатні винниківчани: Ірина Дмитерко — український педагог, громадська діячка на еміграції.

Дмитерко Ірина Романівна (1922 р. м. Винники — 1994 р. м. Чикаго, США) — український педагог, громадська діячка на еміграції. Народилася у Винниках у родині Анастасії та Романа Чайки. Закінчила народну школу у Винниках та вчительську семінарію сестер василіанок у Львові. 1940 р. вступила у Львівський університет, де за хороші успіхи в навчанні отримала Сталінську премію. У 1942 р. вийшла заміж за студента медінституту Ігора Дмитерка.

Воєнне лихоліття змусило молоду сім’ю покинути рідну домівку, поневірятися світами і згодом осісти в Німеччині. 1950 р. Дмитерки прибули до США, де спочатку проживали в м. Ст. Джозеф. Тут Ігор Дмитерко отримав ступінь магістра хімії. У 1959 р. сім’я переїхала до Чикаго.

Ірина спочатку займалася тільки вихованням трьох дітей, а коли вони трохи підросли — вирішила повернутися до свого фаху: закінчила коледж та Іллінойський університет, стала вчителькою іноземних мов (німецької та іспанської) в середній школі, де пропрацювала 17 років.

Паралельно Ірина та Ігор Дмитерки починають вчителювати в школі українознавства при церкві св. Йосифа в Чикаго, де дуже скоро Ірина обіймає посаду директора і всю свою увагу зосереджує на вдосконаленні процесу навчання. Оскільки у школі більшість дітей володіли тільки англійською мовою, вона домоглася введення двомовного навчання, що забезпечило збільшення чисельності учнів, які отримали змогу ознайомитися з українським народним мистецтвом (різьбою, малюванням, вишиванням, писанкарством тощо). Ірина Дмитерко очолювала школу понад 20 років і змогла залишити хороший спадок молодому поколінню.

Історична довідка

1949 р. школи українознавства були засновані в Нью-Йорку, Чикаго і Нью-Гейвені. Наступного року число шкіл значно зросло – вони відкрилися у Детройті, Клівленді, Денвері. Пізніше такі школи організували у Нью-Арку, Балтиморі, Йонкерсі, Філадельфії, Бостоні, Гартфорді, Пассейку. Наприкінці 1952 року у Нью-Йорку та Чикаго діяло по дві школи українознавства. На початку школа в Чикаго мала 9-ро дітей, згодом – 12. Перші книжечки, крейду, тощо купував сам учитель. Проте, у 1952 році у школі українознавства в Чикаго навчалося вже 170 українських дітей. Розпочалося будівництво окремого приміщення для школи, яке було завершене у березні 1953 року. Оскільки школа українознавства існувала при греко-католицькій парафії св. Миколая, важливим напрямом її діяльності було релігійне виховання, адже українська греко-католицька церква в Америці мала за мету дати дітям українських батьків національне виховання.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

                                   Церква святого Йосифа Обручника в Чикаго

Видатні винниківчани. Дмитро Дмитерко — педагог та лікар.

Дмитерко Дмитро (1875 р. м. Винники – 1930-ті рр. м. Кам’янець-Подільський) — педагог, лікар. У Винниках збудував лікувальний санаторій для хворих на легені на власній землі в урочищі «Піддіброва». У Львові в 1904 р. видав книжку німецькою мовою «Лікування туберкульозу сонячним світлом», а у Тернополі в 1908 р. – «Як можна вилічитися зі сухотів». У Винниках брав участь у культурно-освітньому житті міста. У 1919 р. разом з Пилипом Миськом переїжджає в Кам’янець-Подільський. Тривалий час працював в освіті і діставши ще за Австро-Угорщини пенсію, повернувся до вчителювання в Наддніпрянській Україні, де став ревним виконавцем директив влади. Зокрема, його атеїстична пропаганда в одному із сіл призвела  до того, що релігійна громада — «куркульня» (як пише в автобіографії Любомир Дмитерко), пообіцяла батька вбити, а хату спалити. Помер у 1930-их рр.

Син - Любомир Дмитрович Дмитерко (18 березня 1911, Винники — 2 жовтня 1985, Київ) — український письменник, поет, прозаїк, драматург, публіцист, сценарист, перекладач. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Один з трьох членів літературної групи «Західна Україна», які не потрапили до радянського ГУЛАГу.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

Влох Михайло. Виники. Звенигород. Унів та довкільні села. 1970 р. Чикаго, США.

1930-і рр. На задньому плані - лікувальний санаторій для хворих на легені

На передньому плані Піддіброва

Видатні винниківчани. ДМИТЕРКО ЮЛІАН - учасник українського визвольного руху

ДМИТЕРКО ЮЛІАН (21 березня 1913 р., с. Підберізці Львівського повіту, нині Пустомитівського району Львівської області – 1944 р.) – учасник українського визвольного руху, член ОУН; син Григорія і Анни (Баутро). Проживав у Винниках. Студіював право у Львівському університеті. 30 жовтня 1938 р., на заклик проводу ОУН, Юліан перейшов кордон. На Закарпатті продовжив збройну боротьбу за Карпатську Україну проти угорських загарбників.  Був запідозрений польською владою у переході на бік Карпатської України і поданий на позбавлення громадянства Польщі у 1939 р.