З початком
XVI століття назва «Україна» стає другою чи то запасною, чи то поширеною на тій
території, яку ми Україною вважаємо сьогодні. Але вона була другою і запасною і
не покривала всієї цієї території й так не називалося жодне адміністративне
утворення. Бо була Русь, були русини, були козаки, яких в Європі тривалий час
вважали окремим народом, але в XVII столітті сказали, що це просто військова
частина руського народу. Але руський народ – це не означає російський, оскільки
тодішні європейські дипломати, які їхали до Москви, дехто з них пишався, що
володіє і руською, і московитською мовами. Тобто, Русь була все ж таки
західнішою, ніж Росія, принаймні в уявленні європейців (Кирило Галушко. Назва і
простір: формування території України. 2016).
До 1699 року, в Західній Європі слово «Малороссия» не
було відомим.
Щодо появи на московських (російських) картах назви "Мала
Руссія", "Мала Русь" то вона уперше появилася у 1699
р. Начерк мапи виготовили іноземці на московській службі: лівонський
картограф, генерал-майор Джордж фон Менгден (George von Mengden; Юрій
фон Менгден; Юрій Андрійович Фаменден; 1628-1702) та шотландський
картограф, фельдмаршал Яків Брюс (James Daniel Bruc; 1670-1735), а
гравером був голландець Ян Тессінг.
Юрій Фаменден у 1696 р. отримав завдання виміряти і
описати землі від Москви до берегів Малої Азії і Кримської Татарії. З цього
опису капітан Я. В. Брюс склав карту. Під час Великого Посольства (березень
1697 р. - серпень 1698 р.) ця робота Менгдена і Брюса була вивезена в
Голландію.
"Географічна карта країн Малої та Великої
Руссії" була видана
в Амстердамі у двох варіантах – російською та латинською мовами. Ця карта стала
першою гравірованою картою, що була видана російською мовою. На карті
латинською мовою Україна позначена як "Країна Мала Руссія" (Pars
Russiae Minor), у межах Наддніпрянщини й без тодішнього
польсько-російського поділу по Дніпру; на карті російською мовою – "Мала
Россія" (Малыя Россїи).
Карта ця в 1910 р. передрукована Кордтом у видаваних
їм матеріалах з історії російської картографії та є, таким чином, всім
доступною.
Формат латинського видання карти 55,5 х 48,5 см. У
картуші показано чотири шкали лінійних масштабів: у верстах, а також у
польських, німецьких та французьких милях. Зображено на картуші і Петра I (в
російському виданні цього зображення немає). Подано ім'я гравера: G.
Lambreсhts. Латинський варіант карти має деякі відмінності в зображуваних
землях (наприклад, форма гирла річки Дніпро).
Цит. за «Карта южной России Брюса-Менгдена, 1699 г. –
Папакома»: «Відомо
чотири примірники гравюри цього стану. Після смерті Яна Тессінга гравюрна дошка
перейшла в амстердамське видавництво Йоханнеса Лоотса (бл. 1665 - 1726).
Перевидаючи карту, Й. Лоотс замінив ім'я Ян Тессінг на своє, забрав ім'я гравера
і оновив рік на 1704. Амстердамські видавці брати Оттенси, Райнер (1698-1750) і
Джошуа (1704-1765), до яких після смерті Й. Лоотса перейшла гравюрна дошка Яна
Тессінга, ще раз змінили її. Ними був оновлений рік на 1736 і змінено назву
карти французькою мовою: «Theatre de la Guerre sur les Frontiers Entre les deux
Grands Monarques de Russie & de Turquie ou Carte Nouvelle d'une Grande
Partie de la Russie ou l'on a la Petite Tartarie, l'Ukraine la Crimee &
Pais des Cosaques la Mer de Azof & la Mer Noire & les Pais
Circomvoisins. Dresse Suivant une Carte Faite Sur les Lieux Rectifiee &
augmentee par R. & I. Ottens, Geogr. A Amsterdam».
1700 р. Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann;
1664-1724), німецький географ і картограф, у Нюрнберзі видав карту «Tabula Geographica qua pars Russiae Magnae Pontus Euxinus seu Mare Nigrum et
Tartaria Minor cum finitimis Bulgariae, Romaniae et Natoliae Provinciis»
(Географічна мапа частини Великої Росії, Понта Евксінського, або Чорного моря,
та Малої Татарії, разом з прикордонними провінціями Болгарії, Романії та
Натолії), де територія України, що окупована Московією, позначена
(яскраво-рожевим кольором) як Мала Русь (Pars Russiae Minoris), а Московія як
Велика Руссія (Pars Russiae Maximae). Карта створена на основі
"Географічної карти країн Малої та Великої Руссії". Ця карта також
поміщена в шедеврі Гоманна «Grosser Atlas ueber die ganze Welt. 1716» (Великий
Атлас усього світу).
На мапі позначені: Мала
Тартарія і Крим (Tartaria Minor) – зелений колір; Бессарабія або Тартарія
Буджацька (Tartaria Budziacensis), підконтрольна Кримському ханству й
Османській імперії; Донські Козаки (Territorium Cosacorum Donnensium) –
оранжевий колір; Бєлгородське воєводство (Palatinatus Belgradiensis); Севське
воїнство (Seviensis Exercitus). Також на карті позначені князівства Московське
і Смоленське, а також чорноморські країни – Черкесія, Грузія, Туреччина,
Болгарія та Румунія.
1720
р. – друге видання цієї карти. На ній показано канали, що наказав збудувати
Петро I.
*Байцар Андрій. Географія
та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.
640 с.
*Байцар
Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар
Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг.
редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА
КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія.
Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА
КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX
ст.).
Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
1699 р. "Географічна карта
країн Малої та Великої Руссії". Фрагмент (російське видання)
1699 р. Друкований варіант карти
1699 р. Рукописний варіант карти
Картуш латинського видання
