Карти світу з назвою «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula» видавалася багатьма картографами XVII ст., переважно нідерландськими. Українські землі на цих картах позначено як Поділля (Podolia), або - тільки міста.
1648 р. Ян Віллем Блау. У 1648 році Ян Блау почав продавати карту, яка вважається одним із найбільших картографічних досягнень ранньої модерної Європи. Маючи розміри майже 7 x 10 футів (21 аркуш паперу). Ян Блау зображує весь світ як дві півкулі з багатьма деталями, які базуються на нещодавніх спостереженнях під час торгівлі та колонізації.
Карта унікальна. Автор виготовив цю карту як висновок Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) та підписання в 1648 р. Вестфальського миру.
Це була перша карта, яка представляла геліоцентристську систему світу. Вперше на карті Сонце займало центральне місце в системі під заголовком «NOVA TOTIUS ORBIS TABULA».
На карті вперше зображена (після експедиції Абеля Тасмана 1642-1644 рр.) заново відкрита Австралія в її справжній формі та об'ємі. Західна частина материка прийняла після цього плавання контури, які ми бачимо і на сучасних картах.
Нова Голландія (Австралія) здавалася величезним північно-західним виступом Південного материка до 1642 року, коли Абель Тасман обігнув її з півдня, слідуючи від острова Маврикій через західну Океанію до Яви. 24 листопада 1642 року він відкрив поблизу 42-го градуса південної широти Землю Ван-Дімена, яку прийняв за частину Нової Голландії. Слідуючи з 5 грудня далі на Схід, він відкрив 13 грудня Нову Зеландію і пройшов вздовж її західного узбережжя аж до північного краю, але прийняв її за півострів Південного материка. В 1644 році він пройшов уздовж берегів затоки Карпентарія, обігнув півострів Арнемленд і, дійшовши до 24-го градуса південної широти, завершив в основному відкриття північного та північно-західного узбережжя Австралії. Фактично Тасман довів, що всі землі відкриті голландцями між затокою Карпентарія і Великою Австралійською затокою є частинами єдиного материка.
Віллем Янсзон Блау (Willem Janszoon Blaeu; 1571—1638) — голландський гравер, картограф та видавець. У 1633 році він був призначений картографом Голландської республіки, а також офіційним картографом Голландської Ост-Індської компанії. Блау створив велику колекцію карт і здійснив широку видавничу діяльність, опублікувавши праці таких вчених, як Рене Декарт, Віллеброрд Снелл, Герхард Йоганн Фосс, Пітер Корнеліс Хофт та інших.
Сини Віллема Блау:
Ян Віллем Блау (Jan (Joan) Willemsz Blaeu; 1596—1673) — голландський гравер, картограф та видавець. Про життя Яна Блау відомо небагато. Він навчався в Лейдені в 1620 році й отримав там ступінь доктора права. У 1623 році вступив до Падуанського університету. Ян Блау був одружений на Ґертруді Вермюлен, у них було шестеро дітей.
Його ім'я з'являється в «Atlantis Appendix», опублікованому в 1631 році, вірогідно, що він допомагав батькові в його бізнесі після завершення навчання. У 1635 році з'явилося перше видання 2-томного «Нового атласу» (повна назва: лат. Theatrum orbis terrarum або Atlas novus), редагування та перевидання якого підтвердило репутацію Блау як картографа. Протягом усього життя фірма Блау конкурувала з видавництвом Яна Янсона. У 1638 році, після смерті батька, Ян разом зі своїм братом Корнелієм продовжив його справу, а також став наступником батька на посаді картографа Ост-Індської компанії. Після смерті брата Корнеліуса в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією.
Корнеліус Блау (CORNELIUS Blaeu; 1610—1648) — голландський гравер, картограф та видавець.
Немає коментарів:
Дописати коментар