Наші птахи. Круки, граки, галки, ворони, сороки та сойки. Родина Воронові

Крук або ворона (Corvus) — рід великих птахів, типовий рід родини воронових (Corvidae) з ряду горобцеподібних (Passeriformes).  Складається із близько сорока видів, поширених у всій північній півкулі, Азії, Африці, Австралії.  У Європі мешкають такі птахи цього роду: крук, грак, галка, чорна ворона та сіра ворона. На території України проживають круки, сірі ворони, граки та галки.

Крук, ворон або кракун — птах роду крук (Corvus) широко розповсюджений у Європі, Азії та Північній Америці. В Україні нечисленні, але звичайно осілі, частково кочові птахи, що зустрічаються по всій території. Живуть у рівнинних і гірських лісах, заплавах річок, байрачних лісах тощо. Довжина тіла – 64-65 см.
Розмах крил – 130-150 см.
Вага – до 1,3 кг.
Тривалість життя – 100 років у неволі.  Молоді птахи чорні, без блиску, з буруватим відтінком.

Грак, або гайворон, діалект. грайворон (Corvus frugilegus) — птах середнього розміру з родини Воронових. Російською - Грач. Ареал грака простягається Євразією від Скандинавії на схід до узбережжя Тихого океану. В Україні трапляється як гніздовий або зимуючий вид на всій території, крім гір. Грак - типовий мешканець культурного ландшафту. Граки — доволі великі птахи, їх довжина сягає від 44 до 46 см, а розмах крил становить від 81 см і майже до одного метра. Усе тіло грака повністю чорне. Дзьоб у грака середньої довжини, трохи більший, ніж у крука. Трохи менше половини дзьоба грака (ближче до голови) має колір близький до бежевого, решта — темно-сіра. Очі в грака чорні і розташовуються біля самого дзьоба.

Галка (Corvus monedula) — вид птахів роду крук, один з найменших (34–39 см завдовжки) представників роду. В Україні осілий, кочовий, перелітний птах. Етимологія: галка, галиця, галич (зб.), кавка (діал.) — очевидно похідне від праслов'янського гал «чорний».

Ворона сіра, або ґава (Corvus cornix L.) — вид або підвид птахів роду крук (Corvus). Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Довжина тіла близько 50 см. маса тіла 460—735 грамів, розмах крил — до 1 метра, тривалість життя 35-50 років. Голос — різні модифікації каркання, найчастіше хрипле «карр» з закритим звуком у кінці. Ворони також співають, видаючи неголосні звуки, схожі на цвірінчання. Широко розповсюджена в в Центральній і Східній Європі, Азії і Єгипті, Західному Сибіру, та на Близькому Сході. У Європі ареал її проживання простягається із заходу на схід від Данії, Східної Німеччини, Чехії та Австрії. Сірі ворони водяться також в Ірландії, Шотландії, на Скандинавському півострові, а також на південь від Альп. Типове життєве середовище — це, головним чином, відкрита сільська місцевість, узлісся та міські парки, міста та приміські зони. Сіра ворона звичайна на всій території України.

Ворона чорна (Corvus corone) — вид або підвид птахів роду крук (Corvus) . Її ареал складається з двох незв'язних частин — вона поширена на заході Європи і в Азії (у проміжку між ними живе сіра ворона). Існують свідчення, що ще в XIX ст. ворона чорна траплялась на території України.

Сойка (Garrulus glandarius) — лісовий птах родини воронових, рід Сойка. В Україні осілий, кочовий вид Довжина тіла близько 34 см, довжина крила 15—17 см, вага 147—196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів (іноді і ссавців).
Соро́ка звича́йна (Pica pica) — птах родини воронових^. В Україні звичайний осілий птах на всій території, окрім високогір'я Карпатських і Кримських гір. Довжина тіла 44-46 см, маса 150—240 г, розмах крил 58—60 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. У сороки своєрідне забарвлення пір'я: голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока.

Світлини з ВІКІПЕДІЇ