Зяблик (Fringilla
coelebs) — співочий птах родини в'юркових (Fringillidae). Дуже
численний в Україні. Назва «зяблик» (праслов. *zęba)
походить від застарілого слова зябнути — «мерзнути», «відчувати
холод». Вона пов'язана зі спостереженою здатністю зяблика ліпше переносити
холод порівняно з іншими перелітними птахами. Розміром зяблик трохи менший за горобця Довжина приблизно
14 см, розмах крил 24 — 28 см, вага 18-29 г. У самця
коричнюваті груди, горло і щоки, сіро-бура спинка із зеленуватим надхвістям і
темно-бурі крила і хвіст. На крилах яскрава біла смужка, лоб чорний, дзьоб
голубуватий, типової для в'юркових птахів конусоподібної форми. Самка
відрізняється загальним буро-сірим тоном (буро-сірі груди і блідо - коричнювата
спинка) без різкої зміни кольорів на голові (вся голова коричнево-бура). Гніздиться і мігрує по всій території України,
регулярно зимує на півдні та в Закарпатті, окремі особини
і групи птахів взимку трапляються на решті території країни.
Дятел (Dendrocopos)
— рід птахів родини дятлових (Picidae) ряду дятлоподібні
(Piciformes). Всього налічується близько 25 різновидів дятлів, розміри яких
варіюються від 15 до 53 сантиметрів. У фауні Україні рід представляють всього 5
видів: малий, середній, звичайний, білоспинний та сирійський дятли.
Дятел
звичайний. Це найпоширеніший дятел України, живе і в глухому лісі, і в міському
сквері.
Дятел сирійський - він не завжди жив на території України. Вперше орнітологи його виявили
у Закарпатські області у 1948 році. Згодом його знаходили в Чернівецькій та
Тернопільській областях. За одне десятиліття він суттєво розширював свій ареал
на північ та схід. Для Львова сирійський дятел став став звичайним видом.
Немає коментарів:
Дописати коментар