четвер, 27 лютого 2020 р.

Орографічна ВМЛ в Українських Карпатах

Верхня межа лісу (ВМЛ ) – це сукупний і динамічний організм, що знаходиться на межі лісового поясу і високогір’я. Дослідження проведені у Карпатському регіоні (Чорногора, Свидовець, Горгани, Полонина Боржава, Полонина Красна, Бескиди). Літологічний фактор, залишаючись провідним при формування ВМЛ, у кожному окремому випадку  посилює або послаблює вплив інших факторів.

Виходячи з цього твердження, ми розуміємо ВМЛ як явище географічне (ландшафтне). ВМЛ — смуга елементарних природних систем, що формується на контакті гірсько-лісового і субальпійського поясів і до якої належать лісові ПТК, де дерева мають мінімальну висоту 5 м, мінімальну зімкнутість крон 0,3, проходить природне відновлення деревостану і відбувається середовищетвірна роль лісу.

Чому було взято такі показники? П’ятиметрові дерева, у більшості випадків, піднімаються над середньою або максимальною (4 м) потужністю снігового покриву, тобто вже піддаються дії природних умов зимового часу. Зімкнутість крон деревного ярусу 0,3 (проективне покриття) є показником ступеня ценотичного впливу дерев одного на одне а також всього деревного ярусу на рослинність нижніх ярусів, де формування грунту відбувається за лісовими умовами. Природне відновлення деревостану – важливий критерій, який дає підставу говорити про нормальне функціонування лісових ПТК. Тому ці природні комплекси, в яких відбувається відновлення деревостану, є всі підстави вважати гірсько-лісовими.

ВМЛ вивчається у відношеннях або взаємовідношеннях «живої» і «неживої» природи. Саме тут проявляється різниця в об’єктах дослідження. Біологічні підходи фокусують увагу на біоценозі, екосистемі, біогеоценозі, де на центральне місце у системі винесений біоелемент. Досягнуті у цьому плані успіхи не мають сумніву. Однак на сучасному етапі стану проблеми необхідно більше уваги приділяти взаємозв’язкам між компонентами ПТК. Таким чином, фізико-географа цікавить не стільки стан окремих дерев, їх груп або лісових формацій на верхній межі проростання, стільки комплекс природно-господарських причин, що формують ВМЛ, яка в свою чергу, також впливає на них.

У горах на формування ВМЛ вирішальний вплив мають різноманітні екологічні і антропогенні фактори. Виходячи з цього, в Українських Карпатах можна виділити ландшафтну (природну) і антропогенну (господарську) ВМЛ.

У залежності від лімітую чого фактору ландшафтна ВМЛ поділяється на вісім підтипів: термічний, вітровий, лавинний, орографічний, біотичний, торфово-болотний, греготний, шлейфовий.

Орографічна ВЛМ формується у тих місцях, де просуванню лісу вгору перешкоджають ПТК з дуже крутими (30–45°) або урвистими (45°) схилами. В Українських Карпатах орографічна ВЛМ зафіксована в Чорногорі, Мармароських горах і в ландшафтах Ґорганів. Діапазон висот – 1 500–1 600 м н. р. м. Характерний різкий перехід лісових ПТК у субальпійські. Смуги рідколісся, зазвичай, нема. В зоні орографічної ВЛМ, крім смереки, трапляються чагарники: сосна гірська, ялівець сибірський і вільха зелена. Світлова повнота смереки на верхній межі проростання становить 0,5–0,6 балів з середнім діаметром стовбура 28–30 см. Вік окремих деревостанів досягає 50–60 років.

На Чорногорі така межа трапляється лише в трьох місцях: ПТК північно-східних схилів г. Брескул, г. Смотрич і в урочищі Ребра. Орографічна ВЛМ проходить на г. Брескул на висоті 1 500 м, а на г. Смотрич – 1 600 м. ВЛМ у цих ПТК зумовлена геолого–геоморфологічним чинником.

Орографічна ВМЛ в Чорногорі (на другому плані; г. Брескул). 2019 р., липень

Література
1.Байцар А. Л. Верхня межа лісу // Чорногірський географічний стаціонар. Навчальний посібник. — Львів, 2003, с. 68-74.

2.Байцар А. Л. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с. 101—107.



Немає коментарів:

Дописати коментар