пʼятниця, 29 березня 2019 р.

Іван Огієнко і Винники


Огієнко Іван Іванович (Митрополит Іларіон) (2 січня 1882 р., м. Брусилів, Житомирщина —  29 березня 1972 р., м. Вінніпег, Канада) — український вчений, науковець-енциклопедист, перекладач Святого Письма, міністр освіти й віросповідань Української Народної Республіки (УНР), митрополит Вінніпезький і всієї Канади, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.). 1911 р. зарахований професорським стипендіатом по кафедрі російської літератури університету св. Володимира. 1915—1917 рр. — приват-доцент цього університету, 1917—1918 рр. – професор Українського народного університету, що існував паралельно з університетом св. Володимира (згодом — Київський державний український університет). 1918 р. І. Огієнко — уже засновник і ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету.
     За час періоду Директорії Української Народної Республіки під головуванням Симона Петлюри проф. І. Огієнко став  міністром освіти  (5 січня — 9 квітня 1919 рр.), а пізніше — міністром віросповідань (1919—1924 рр.). Він займав цей пост навіть тоді, коли вже уряд Української Народної Республіки опинився в еміграції.
З  вересня 1922 р. по 22 квітня 1924 р. Іван Огієнко,  разом з дружиною Домінікою і трьома дітьми – Анатолієм, Юрієм і Лесею, проживав у Винниках. За сприяння митрополита Андрея Шептицького Анатолій і Юрій були прилаштовані в метрополичній бурсі. 4 листопада 1922 р. І. Огієнко отримує, хоч і скромну, посаду викладача (за контрактом) української мови і літератури учительської греко-католицької семінарії сестер чину о.о. Василіян. І. Огієнко підтримував важкохворого Івана Липу і став останнім, хто бачив Івана Липу живим. Вони разом працювали не покладаючи зусиль задля української справи. Винниківський період у житті І. Огієнка відзначений кількома написаними книжками, підготованим і виданим «Українським стилістичним словником» (1924 р.), а також працею над перекладом Нового Заповіту. В 1922 р. надрукував у Львові переклад Літургії Св. Іоанна Златоуста з грецької на українську мову. У травні 1937 р. у Львові виходить «Новий Заповіт», що є лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів.
Іван Огієнко згадує: «Часто бувало, що місцева залізничка Винники-Львів через сніговії не ходила, – тоді я, разом з місцевими семінаристами, дівчатами й хлопцями пішки йшли до Львова, поборюючи снігові кучугури... Тоді були молоді сили і працювати науково, і поборювати трудні перепони до цієї праці... У Винниках тоді жив і проф. Іван Калинович, що викладав у тій же Семінарії німецьку мову. Місцева поліція не раз докучала мені...».
Напружено працює науково, 1923 р. обирається членом НТШ – філологічної (мовної), а згодом і бібліографічної секцій, входить до Ліги української культури (ЛУК). Плідну роботу (жовтень 1922 р. – листопад 1925 р.) знаменують розвідки з історії українського друкарства «Іван Хведорович – фундатор постійного друкарства на Україні», «Друкарська трійця: Фіоль, Скорина і Хведорович», «Друкар-волиняк Онисим Радишевський», «Київська митрополитанська друкарня», «Дерманська друкарня», «Спомини кн. К. К. Остріжського про видання Біблії 1581 р.» та ін. Вінцем їх став перший том фундаментального історико-бібліографічного дослідження «Історія українського друкарства» (XV-XVIII ст.), виданий друкарнею НТШ 1925 р. Ним Іван Огієнко ознаменовує 20-ліття своєї наукової праці.
2010 р., жовтень — відкриття пам'ятника Іванові Огієнку  у Винниках. У Винниках пам'ятник І. Огієнку є другим в Україні і третім у світі.

На честь  Івана Огієнка названа одна з вулиць Винник.
ДЖЕРЕЛА
 Байцар Андрій. «Винники» (науково-популярне краєзнавче видання). 2015 р.
 Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар