четвер, 21 березня 2019 р.

Винниківщина на польських картах (XVIII-XX ст.)


                                      ПОЛЬСЬКІ МАПИ

 

1772 р. Карта «Woiewodztwo Ruskie, część Krakowskiego, Sędomirskiego y Bełzkiego z Granicami Węgier, y Polski, ktore Gory Karpackie, Nakształt łańcucha Wyciągnione, od Gory Wolska, aż do Talabry, wyznaczaią (Воєводство Руське, частина Краківського, Сандомирського і Белзького з кордоном Угорщини і Польщі, вздовж якого, як витягнутий ланцюг, простягаються гори Карпати від гори Вольська до гори Талябри). На карті зображені Львівська (Ziemia Lwowska), Перемишльська (Ziemia Przemyslska), Сяноцька (Ziemia Sanоска), Жидачівська (Ziemia Zydaczewska), Галицька (Ziemia Halicka) землі.». Масштаб – приблизно 1:673 000.

Видавництво: Париж. 

Автори: Джованні Антоніо Рицци Занноні (Giovanni Antonio Bartolomeo Rizzi Zannoni; 1736-1814) – італійський географ та картограф; Францішек Флоріан Чакі (Franciszek Florian Czaki (Csaky de Kerestszegh); ?-1772) – картограф, капітан артилерії; Ян Ендерсх (Jan Fryderyk Endersch; 1705-1769)  – картограф, математик, механік.

На карті позначені: Винники (Wіnniki) та великі населені пункти.

Карта поміщена в атласі (перший атлас польських земель).

Назва атласу: “Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux” (Карта Польщі, поділена на краї та воєводства, а також на округи, відтворена за численними розмежуваннями, спостереженнями і вимірами, здійсненими на місцевості).

Карти атласу охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії. Ініціатором видання був князь, меценат Юзеф Олександр Яблоновський (Józef Aleksander Jabłonowski).

Робота над атласом розпочалася в 1740 р. Для цього проводилися спеціальні детальні знімання воєводств. Завершальна робота виконувалася в Парижі.

Це перший детальний великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр. Карти гравійовані  та ілюміновані від руки. Атлас складався з 23 карт (однієї генеральної карти «Wizerunek powszechny Polski y Litwy» та її окремих частин). На л. 21 поміщена гравюра, де крім назви атласу, вказівки автора і року видання, присвяти Ю. Яблоновському, зображені алегоричні елементи, професійні атрибути (геодезичні інструменти), жанрові сцени.

На л. 22 вказано графічний масштаб в різних величинах (англійські, французькі милі, російські версти і т. д.), умовні знаки. На аркушах 2, 5, 6 на місці акваторії Балтійського моря поміщені зображення вітрильників, що є характерним для оформлення старих карт.

Кожен аркуш карти має власну назву. Рельєф зображений рисунком та штрихуванням. Одним з важливих елементів змісту карти є державні кордони, а також кордони воєводств і повітів. Це дозволяє визначити адміністративно-територіальну приналежність населених пунктів.

Карти досить точно і детально показують місцевість, мають координатну сітку, хоча зображення окремих географічних об'єктів не позбавлене помилок і спотворень. Крім того, показані багато елементів тематичного змісту, які зазвичай відсутні на загальногеографічних картах: ліси, мости, переправи, озера, болота, трясовини, дороги, канали, млини, скляні заводи, паперові фабрики, кузні та ін.

Відзначено наявність в населених пунктах замків, фортець, адміністративне значення міст, а також ярмарки, пошти, корчми, університети, центри архієпископств, абатств, монастирі, місцеперебування чудотворних ікон.

Місця видобутку корисних копалин: срібла, золота, олова, міді, залізних руд, сірки, солі, свинцю, купоросу, алюмінію і т. д.

1919 р. Карта «Wіnniki». Масштаб 1:25 000.

Видавництво: Biuro Kartograficzne Oddz. IV. Dow. Gen. Iwaszkiewicza.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinberg); німецький цвинтар; німецька колонія Унтерберґен (Unterberg); залізнична колія Львів-Підгайці; залізнична станція на теперішній вул.. Івасюка; урочище Діброва (Dabrowa); між Вайнберґеном та Унтерберґеном – урочище Під діброва (Pod dabrowa); Ліс Жупан (Las Zupan); урочище Лисівка (Lysówka); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Млинівці (Mlynowce); залізнична станція Маріївка (Mariówka); г. Приска 360 м н. р. м. (Góra Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Сихівська Вулька (Wólka Sichowska); поселення Коп’ятин; потік Чишківський (Czyszkowski), що бере початок між г. Приска та г. Копань й протікає через територію Першої Вульки; потік Чепін (Czepin), що протікає через територію Третьої Вульки; дорога на Львів; дорога на Бібрку; дорога на Золочів та довкільні села.

1919 р. План «Plan m. Lwowa: według stanu z listopada i grudnia 1918 r.». Масштаб 1:20 000.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); Ліс Жупан (Las Zupan); урочище Лисівка (Lysówka); Чортова cкеля 414,2 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Млинівці (Mlynowce); залізнична станція Маріївка (Marjówka); г. Приска 360 м н. р. м. (Góra Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Сихівська Вулька (Wólka Sichowska); дорога на Львів; дорога на Бібрку; дорога на Золочів; залізнична колія Львів-Підгайці та довкільні села.

1919 р. Карта «Mapa Galicyi» (Карта Галичини). Масштаб 1:600 000. Автор: Kettler Julius Iwan (1852-1921).

Формат аркуша: 109 x 77 см.

Видавництво: «Nakladem Ksiegarni Polskiej Bernarda Polonieckiego», Львів.

Надрукована в літографії «Carl Flemming und C. T. Wiskott».

На карті позначені: Винники (Wіnniki); дорога на Бібрку; дорога на Золочів; залізнична колія Львів-Підгайці та довкільні села.

За О. В. Шишка «Картографування Львова (19181944)»: «Всю територію Польщі було розділено на аркуші, кожен з яких мав власне найменування за назвою найбільшого міста і код, який складався з номера колони (Slup) пояса (Pas). Аркуш Львова має код Р 49 S 38 для карт масштабу 1:100 000 і складається з 9 аркушів масштабу 1:25 000, позначених A, B, C, D, E, F, G, H, J. Територію міста охоплюють аркуші D, E, G, H. Як план міста ці карти малоцінні через дрібний масштаб. Вони радше цікаві з огляду на зображення його околиць».

19191939 рр. Карта «Mapa Szczegółowa Polski» (Детальна карта Польщі). Масштаб 1:25 000.

Аркуш «PAS49 SLUP38 H Lwów-Wіnniki». 1931 р.

Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.

Було видано аркуші: «PAS49 SLUP38 E Lwów-Dublany» (1930 р.), «PAS49 SLUP38 G Lwów-Zimna Woda» (1931 р.), «PAS49 SLUP38 D Lwów-Brzuchowice» (1931 р.).

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); Чортова cкеля 414,2 м н. р. м. (Czartowska Skala); Ліс Жупан 392 м н. р. м. (Las Zupan); урочище Лисівка (Lysówka); урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Млинівка (Mlynowka) між Млинівцями і теперішнім дріжджзаводом; р. Марунька (Marunka); потік Кривий (Krzywy); потік Марущак (Maruszczak) вздовж Діброви; потік Млинський (Mlynski) між Млинівцями та г. Приска; потік Чишківський (Czyszkowski), що бере початок між г. Приска та г. Копань й протікає через територію Першої Вульки; потік Cихівський (Sichowski), що протікає через територію Другої Вульки; г. Приска 360 м н. р. м. (Góra Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; г. Копань 351,9 м (Góra Коpań); Ліс Вулька (Las Wólka); потік Чепін (Czepin), що протікає через територію Третьої Вульки; поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька (Wólka Sichowska), Kopiatyn (Коп’ятин) – на південний захід від Третьої Вульки та довкільні села.

З 1923 р., коли були введені єдині нові топографічні знаки на польських картах, до 1928 р. видавалися кольорові карти масштабу 1: 25 000 на певні райони. Залежно від того, які карти були основою 1: 25 000, рамка карт в цей період була 6' широти і 10'довготи (від острова Ферро) (основа німецькі карти), або 5' широти і 9'довготи (від Пулково) (основа карти Російської імперії).

Пізніші видання (після 1928 р. за ін. даними 1931 р.) карти мали розміри 5' широти і 10' довготи (від Гринвіча).

Карти видавалися за оригінальним топографічним зніманням та за оновленими старими картами (або перевидавалися старі карти під нову рамку).

На один аркуш карти  1: 100 000 накладалися 9 карт масштабу 1:25 000. Отже, назву карти масштабу 1: 25 000 позначено назвою карти масштабу 1: 100 000, латинською буквою (A, B, C, D, E, F, G, H, I), що вказує на положення аркушу, а також за назвою найбільшого населеного пункту. Карти видавалися одноколірні, двоколірні або чотириколірні. Карти масштабу 1: 25 000 під час Другої світової війни використовувала німецька армія. Німці видали карти на територію України, Польщі, Литви, Білорусії.
Всього в період 1919—1945 рр. було видано близько 1 700 WIG карт.

1920 р. Карта «Великий Львів».

На карті позначені: Винники (Wіnniki) та довкільні села, які планувалися приєднати до Львова.

1920 р. Карта «Карта міста Львова і гмін підміських».

На карті позначені: Винники (Wіnniki), міські гміни Львова та приміські.

На початку 20-хрр. ХХст. Поновилось жваве обговорення проекту оновлення територіально-адміністративного та архітектурного стану Львова. Подальше збільшення міської території (ідея утворення т.зв. “Великого Львова”) мало відбуватися за рахунок приміських гмін Львівськогоповіту. А такі гміни, як Замарстинів, Клепарів, Кривчиці, Левандівка та інші, розташовувались у безпосередній близькості до Львова. Вони фактично були продовженням міста, так би мовити, “спальним районом” для робітників, що були задіяні у Львові або у промислових підприємствах тих гмін. На противагу іншим, більш віддаленим територіальним одиницям повіту, названі гміни були розвинуті в промисловому плані, маючи тісний як культурний, так і економічний зв'язок із містом. Природно, що розширення границь Львова та тісні зв’язки приміської зони з ним привели до появи проекту приєднання найближчих територіально гмін до міста. Плани щодо розширення меж Львова, створення проекту “Великого Львова” були відомі з др. пол. ХVІІІ ст., і час від часу поставали на порядку денному, тісно переплітаючись як із збільшенням кількості міського населення, зростаючою економічною доцільністю змін, так, і, наприклад, і з певними суспільно важливими подіями (поява залізниці). На поч. 20-хрр. ХХ ст. Процес розширення меж Львова активізується з появою проектів перспектив розвитку  Львова Ігнація Дрекслера (голови обмірнорегуляційного відділу технічного департаменту магістрату) та Тадеуша Толвінського (професора містобудування Варшавської політехніки) [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].

8 лютого 1924 р. проектанти запропонували перспективу розвитку Львова членам ІІІсекції (громадських робіт) міської ради, регуляційної комісії [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІУ 1920-х. – ПОЧ. 1930-х рр. ХХ ст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].

Як І. Дрекслер, так і Т. Толвінський пропонували приєднати приміські гміни до міста, внаслідок чого територія Львова мала зрости до 192 км2 [Наталія Захарчин. ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ У ЛЬВІВСЬКОМУ ПОВІТІ У 1920-х. – ПОЧ. 1930-хрр. ХХст.: ПРИЄДНАННЯ ПРИМІСЬКИХ ГМІН ДО “ВЕЛИКОГОЛЬВОВА” ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЦЬОГО ПРОТИВНИКІВ ПРОЕКТУ. 2017].

11 квітня 1930 р. дев’ять сіл (6 повністю та 3 частково) було приєднано до Львова розпорядженням Ради Міністрів.

19211939 рр. Карта «Mapy Taktycznej Polski» (Тактична карта Польщі). Масштаб 1:100 000.

 Аркуш «А 49 В 38 (z. 6. К. ХХХ) Lwów» (Перший тип).

Аркуш «Pas 49 Slup 38 Lwów» (інші типи).

Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.

Аркуш «Lwów» видавався 1921 р., 1922 р., 1925 р., а також після 1927 р.; перевидавався чехословаками в 1938 р., німцями в 1941—1944 рр.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); урочище Діброва (Dabrowa); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerówka); залізнична станція Маріївка (Mariówka); р. Марунька (Marunka); потік Марущак (Maruszczak); Ліс Жупан (Las Zupan); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Пріска з висотою 360 м н. р. м. (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька (Wólka Sichowska), Kopiatyn (Коп’ятин) – на південний захід від Третьої Вульки та довкільні села.

До 1922—1923 рр. WIG в основному перевидавав карти інших держав, трансформуючи їх в карти масштабу 1: 100 000. Використовувалися австро-угорські карти масштабу 1: 75 000, чехословацькі карти масштабу 1: 75 000, карти Російської імперії масштабу 1: 84 000, 1: 126 000, німецькі карти масштабу 1: 100 000 (карта Німеччини, карта західної Росії). Зміст карт не змінювався.

З 1922—1923 рр. до 1927 р. видавалися карти системної номенклатури (так званого Першого типу) WIG масштабу 1: 100 000 (Mapa taktyczna — тактична карта). Основа карт — рекогносцировані старі карти. Розміри карт Першого (і наступних) типу 15' широти і 30' довготи (від Ферро), що відповідає 32,0 x 27,8 см біля 55 паралелі). Назва карт позначалася номером ряду (перед ним в Першому типі буква А, в інших Pas-ряд) і номером стовпчика (перед ним в Першому типі буква B, в інших Slup-стовп).

Карти видавалися кольорові. До 1927 р. карта WIG 1: 100 000 Першого типу була видана на 40 відсотків території тодішньої Польщі. З 1927 р. карти WIG 1: 100 000 видавалися за оригінальним топографічним зніманням, також

за старими картами. Карти (так званий Другий тип) видавалися в двох кольорах (іноді в чотирьох). Довгота рахувалася від Гринвіча, враховуючи, що різниця між Ферро і Гринвічем 17º 40'.

З 1929 р. по 1931 р. видавався так званий Третій тип карти WIG 1: 100 000. З 1931 р. видавався четвертий (Нормальний), чотириколірний тип карт, але до Другої світової війни WIG не встиг перевидати всі карти I-III типу. Всього було видано 482 карти на території Польщі, частково Литви, Латвії, Білорусії, України, Чехословаччини.

Цікаво, що після Другої світової війни топографи вже соціалістичної Польщі видавали карти масштабу 1: 100 000, але у WIG рамці. Карти правда

були оновлені за раніше виданими РСЧА (радянськими) картами масштабу 1: 100 000. Цікаво, що видавалися і складові карти масштабу 1: 100 000: зустрічаються карти складені з 2 або 4 стандартних карт. Назва складових карт аналогічна звичайним — ряд позначений як Pas, стовпчик — як Slup (приклад Pas 39-40 Slup 32 Warszawa (arkusz zbiorowy). Як бачимо, додатково додано назву об'єкта, який зображає карта.

1921 р., професор Львівського університету, Є. Ромер заснував у Львові картографічний інститут, названий його іменем. Головним завданням інституту стало розроблення географічних карт. 1924 р. при інституті створено акціонерне товариство «Книжниця-Атлас». 1926—1932 рр. Є. Ромер розробив серію планів та карт Львова. Однією з перших була «Спеціальна карта околиць Львова» масштабу 1:100 000, актуалізована на 1924 р., мабуть, на основі розробок Військового географічного інституту. Спеціальною її назвали тому, що її розмір по горизонталі 46" (стандартний аркуш має лише 30").

1924 р. Карта «Mapa specjalna okolic Lwowa» (Спеціальна карта околиць Львова). Масштаб 1:100 000.

Видавництво: Ksiżnica-Atlas. Формат аркуша: 66 x 47,5 см. Формат карти: 55 x 42,5 см.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); фабрика тютюнових виробів; німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Млинівці (Mlynоwce); між Млинівцями і теперішнім дріжджзаводом – урочище Маєрівка (Majerówka); фабрика дріжджів; р. Марунька (Marunka); потік Чишківський (Czyszkowski); залізнична станція Маріївка (Mariówka); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Приска (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками;

Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Вулька Сихівська (Wólka Sichowska) та довкільні села. Гора Жупан не підписана, але вказано висоту 303 м н. р. м.; 6 млинів на річці і один млин в колонії Вайнберґен та 4 ставки (млини - зубчасте коліщатко).

1926 р. Карта «Оkolicе Lwоwa» колиці Львова). Масштаб 1:150 000.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); урочище Млинівці (Mlynowce); р. Марунька (Marunka); потік Чишківський (Czyszkowski); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); місцевість Вулька (Wólka) і т. д.

19191939 рр. Карта «Mapa Operacyjna Polski» (Операційна карта Польщі). Масштаб 1:300 000.

Аркуш «86. Lwów» (видавався 1928 р., 1937 р.).

Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); р. Марунька (Marunka); висота 414 (Чортова cкеля без підпису); залізнична колія Львів-Підгайці; дорога на Бібрку (через села Виннички та Гончари) та довкільні села.

Операційна карта на території Польщі, частково Латвії, Литви, Білорусії, Німеччини, Чехії, Словаччини видавалася з 1919 р. до 1939 р. Перші видання — передрук відповідної німецької карти 1922—1926 рр. 1927 р. введена нова нумерація карт – видавалася нова за змістом та якістю карта.

Розмір листів карти — 1° широти х 2° довготи (відлік від Гринвіча). Проекція — багатокутника. Листи карти найменовано числом і назвою найбільшого міста на аркуші карти.

У картах використані топографічні знаки і символи. Рельєф відображений горизонталями через кожні 10 м.

Карти масштабу 1: 300 000 складалися по польських картах масштабів 1: 25 000 та 1: 100 000, а також по німецьких картах того ж масштабу, використовуючи новітній картографічний матеріал. Карти WIG 1: 300 000 видавалися в шести або семи кольорах. Всього було випущено близько 100 карт цієї збірки на територію Польщі та суміжних держав.

Використовуючи карти масштабу 1: 300 000, видавництво головного управління статистики Речі Посполитої (Польщі) підготувало та опублікувало адміністративну карту Польщі (Mapa administracyjna Rzeczpospolitej Polski). Карта видана в два кольори: зміст чорним, а темно-червоним кольором і спеціальними символами були відзначені адміністративні одиниці. Була закартографована майже вся територія Правобережної України.

Під час Другої світової війни WIG, працюючи в Шотландії (Единбург), підготував і опублікував (перевидав) також і карти масштабу 1: 300 000. Перевидані карти відрізнялися кольором від виданих до 1939 р. У змісті принципових відмінностей не відзначалося.

19361947 рр. Карта «Mapa Polski i Krajów Ościennych» (Карта Польщі та сусідніх держав). Масштаб 1:500 000.

Аркуш «M-35-III LWÓW». 1944 р.  

Аркуш «M-35-III LWÓW». 1945 р. 

Аркуш «M-35-C LWOW» 1953 р. (Видаавництво: Sztab Generalny Wojska Polskiego).

Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny. 

На карті позначені: Винники (Wіnniki); залізнична станція Маріївка (Mariówka) між Млинівцями і теперішнім дріжджзаводом; висота 414 (Чортова cкеля без підпису); залізнична колія Львів-Підгайці; дорога на Бібрку; Prusy (Ямпіль); Laszki (Сороки-Львівські); Hermanоv (Тарасівка) і т. д.

«Карта Польщі та сусідніх держав» масштабу 1: 500 000 видавалася в 19361947 рр. WIG у Польщі та в еміграції (Единбург; Шотландія). Кожен аркуш карти показує територію рівну 1/4 міжнародної карти масштабу 1: 1 000 000. Назва карти масштабу 1: 500 000 (відповідно до міжнародної карти) римськими числами (I—IV) вказує на відображення чверті.

Додатково в назві зазначене найбільше місто на аркуші.
Розмір листа карти — 2° широти х 3° довготи. Довгота рахується від Гринвіча. Карти видавалися кольоровими, рельєф зображений горизонталями і кольоровою гамою.

Зміст карти представлено умовними знаками і різними кольорами. Крім умовних знаків на рамці подано адміністративний поділ, гіпсометричний вид карти (зменшений), сусідні листи, взаємоположення аркушів карт масштабів 1: 1 000 000, 1: 500 000, 1: 300 000.

Відомі листи карти, видані для льотчиків — зміст на них генералізований.

Карта видавалася WIG'ом. і після Другої світової війни у 1946—1947 рр. Листи карти не збігаються з міжнародною картою і мають розмір 2° широти х 3° довготи. Довгота рахується від Гринвіча. Назва листів карти не відповідала міжнародній карті, кожен лист названо числом 1—12 і назвою найбільшого міста. Карти видавалися кольоровими, рельєф зображений горизонталями. Зміст карти представлено умовними знаками та різними кольорами.

1930-ті—1940-ві рр. Карта «Mapa Polski i Krajów Ościennych» (Карта Польщі та сусідніх держав).

Масштаб 1:1 000 000.

Аркуш «Warszawa - Lwów». 1943 р.

Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.

На карті позначені: Винники (Wіnniki); залізнична колія Львів-Підгайці; дорога на Бібрку; гора Камула (473 м н. р. м.) і т. д.

1937 р. Карта «Оkolicе Lwоwa» колиці Львова). Масштаб 1:200 000.

 На карті позначені: Винники (Wіnniki); потік Чишківський (Czyszkowski) – притока р. Марунька; Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska S.); Вулька Сихівська (Wоlka Sichowska), Третя Вулька, Сихів та ін. довкільні села.

 

                                                                      1772 р.                                          
1919 р.
        1921 р. Масштаб 1: 100 000
1924 р. Масштаб 1: 100 000
1928 р. Масштаб 1: 300 000





                                                   1931 р. Масштаб 1: 25 000       

1931 р. Масштаб 1: 25 000

1926 р.
1945 р.Масштаб 1: 500 000




Немає коментарів:

Дописати коментар