До
кінця XV ст. карти
розмножувались рукописним
способом. Перші друковані карти були
ксилографіями, тобто
гравіювались на дереві
(1472 р., Ауґсбурґ;
1475 р., Любек).
Наприкінці XV ст. в Італії виникло гравіювання на міді. Центрами картодрукування були
відомі друкарські міста
(Ауґсбурґ, Нюрнберг, Базель, Флоренція, Болонья, Рим, Венеція,
Страсбурґ, Амстердам, Антверпен).
Назва "Руссія" (Russia) блукає географічними картаvb картами XV – поч. XVІІІ ст.
від Карпат до Білого моря. Властивою для західноєвропейських карт є
наявність двох Русей (прикарпатської та
новгородської) та окремої від них Московії.
Складається
враження, що для сучасників з Центральної та Південної
Європи Русь знаходилася в недалекій Галичині, для Північної – на теренах
близької їм Новгородщини, а Московія не збігалася ні з тим, ні з тим.
Хоча, звісно, варіантів
накладання назв існувало чимало різних…(К. Галушко, 2013).
Баттіста Аньєзе (Battista Agnese; бл. 1500—1564) – італійський картограф родом з Генуї, працював у Венеції.
1525 р. Баттіста Аньєзе створив першу рукописну карту Московії, яка була зроблена на основі розповідей посла Московії до Римського папи, дипломата і перекладача Дмитра Герасимова. Його майстерня між 1534 і 1564 рр. видала 71 мапу, в основному портолани. Одна з найвідоміших робіт Баттісти Агнезе — атлас світу на замовлення імператора Карла V для свого сина Філіпа ІІ, яку було видано в 1542 р.
1525 р. (жовтень). Московія (MOSСKOVIАE) на карті знаходиться у верхній лівій частині; нижче розташовуються Лівонія, Трансільванія, Греція, Менгрелія (Грузія), Вірменія та ін.
Українські історико-географічні землі – PODOLIA (Поділля).
Під назвою карти, ближче до півночі, Баттіста Агнезе помістив фігуру людини, що сидить на троні, в шапці з хутряною облямівкою і з мечем в лівій руці; напис під ним: «Великий князь московитів» (Magnus princeps moscovitarum). Дві інші схожі один на одного фігури в профіль на троні у високих шапках з жезлами в правій руці розташовані: одна строго на схід від московита і представлена на тлі наметів як «Великий західний татарин» (Magnus tartarus occidentalis), інша - на півдні, між Чорним і Каспійським морями, і позначена як «Король грузинський» (Rex georgianiae). У верхній частині карти зображений Скіфський (Північний Льодовитий) океан (Oceanus Siticus) з умовною хвилястим кордоном води і суші; на південному сході - «Гірканське, або Каспійське, море» (Mare Hyrchanum sive Caspium), витягнуте більше із заходу на схід, ніж з півночі на південь; на південному заході дані близькі до реальних обрисів «Понтійського моря, або Понта» (Mare Ponticum sive Pontus), тобто Чорного моря, а також «Меотійського болота» (Meotides paludes), або Азовського моря; на північному заході показані досить далекі від справжніх обриси берега Балтійського моря, показаного як «Фінське море» (Mare Phinnicvm).
На порівняно невеликій карті Московії присутні сім етнонімів «Тартарія» і «Тартари» та одне зображення «MAGNUS TARTARUS OCCIDENTALIS». Позаду правителя Тартар поміщене місто з наметів. Сусідами московитів на сході представлені Ногайскі і Шібанські тартари (Nogai tartari, Sciabani tartari), а при впадінні Ками (не підписано) у Волгу позначено татарське місто Казань (Casanum tatarum), і на півдні - Перекопські, тобто кримські, тартари (Precopite tartari). Просто Тартарія (Tartaria) розташована між нижньою течією Дніпра й Азовським морем; Тартарія Азійська – по обидва береги Волги; Тартарія розташована над Casanum tatarum. Ще одна Тартарія знаходиться в Західному Сибіру, де і сидить MAGNUS TARTARUS.
Далеко на південному заході позначені Поділля і Трансільванія, а на заході – Лівонія, до володінь якої віднесено Гродно, Вільно і, мабуть, Орша і Смоленськ (Grodno, Uilna regia, Orsa, Smolecum). Всі ці міста насправді входили до складу Великого Князівства Литовського, або Литви, яку Баттіста Агнезе, мабуть, хибно ототожнив через співзвуччя назв з Лівонією (Michow 1884); не випадково Литва, як і Польща - головні сусіди Росії із заходу - навіть не вказані (Кудрявцев О. Ф., 2020).
1540 р. Портолан басейну Чорного моря. Українські землі – PODOLIA (Поділля) та RUBEA RUSSIA ALBA (Червона Русь), а московитські – Тартарія (Tartaria). На сході представлені Ногайскі і Шібанські тартари (Nogai tartari, Sciabani tartari).
1550 р. Портолан басейну Чорного моря. Українські історико-географічні землі – PODOLIA (Поділля), а московитські – Тартарія (Tartaria).
1550 р. Портолан басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія). Українські історико-географічні землі – RUSSIA ALBA (Біла Русь), а московитські – Тартарія (Tartaria) та MOSHA REGIA (Мосха царство, Московія).
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
1550 р. Портолан басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія). Українські історико-географічні землі – RUSSIA ALBA (Біла Русь), а московитські – Тартарія (Tartaria) та MOSHA REGIA (Моша царство, Московія).
1550 р. Портолан басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія).
1540 р. Портолан басейну Чорного моря. Українські землі – PODOLIA (Поділля) та RUBEA RUSSIA ALBA (Червона Русь)
1550 р. Фрагмент. Портолан басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія). Московитські землі – Тартарія (Tartaria) та MOSHA REGIA (Моша царство, Московія).
Немає коментарів:
Дописати коментар