До
кінця XV ст. карти
розмножувались рукописним
способом. Перші друковані карти були
ксилографіями, тобто
гравіювались на дереві
(1472 р., Ауґсбурґ;
1475 р., Любек).
Наприкінці XV ст. в Італії виникло гравіювання на міді. Центрами картодрукування були
відомі друкарські міста
(Ауґсбурґ, Нюрнберг, Базель, Флоренція, Болонья, Рим, Венеція,
Страсбурґ, Амстердам, Антверпен).
Назва "Руссія" (Russia) блукає географічними картах картами XV – поч. XVІІІ ст.
від Карпат до Білого моря. Властивою для західноєвропейських карт є
наявність двох Русей (прикарпатської та
новгородської) та окремої від них Московії.
Складається
враження, що для сучасників з Центральної та Південної
Європи Русь знаходилася в недалекій Галичині, для Північної – на теренах
близької їм Новгородщини, а Московія не збігалася ні з тим, ні з тим.
Хоча, звісно, варіантів
накладання назв існувало чимало різних…(К. Галушко, 2013).
Назва "Московія" на географічних картах з'являється в кінці XV
ст.
Перша рукописна карта Московії була створена Баттіста Агнесе в 1525 р. (жовтень). Венеція. Баттіста
Агнесе (Battista Agnese; бл. 1500 — 1564), італійський картограф родом з Генуї,
який працював у Венеції. Він спирався на відомості, отримані від Дмитра
Герасимова - російського посла до Римського папи, дипломата і перекладача.
Сама Московія (MOSСKOVIАE) знаходиться у верхній лівій частині; нижче
розташовуються Лівонія, Трансільванія, Греція, Менгрелія (Грузія), Вірменія та
ін. На карті Московії українські землі – PODOLIA (Поділля).
Під назвою карти, ближче до півночі, Баттіста Агнесе помістив фігуру людини, що сидить на троні, в шапці з хутряною облямівкою і з мечем в лівій руці; напис
під ним: «Великий князь московитів» (Magnus princeps moscovitarum).
Дві інші схожі один на одного фігури в профіль на троні у високих
шапках з жезлами в правій руці розташовані: одна строго на схід від московита і
представлена на тлі наметів як
«Великий західний татарин» (Magnus tartarus occidentalis), інша - на півдні,
між Чорним і Каспійським морями, і позначена як «Король грузинський» (Rex
georgianiae). У верхній частині карти зображений
Скіфський (Північний Льодовитий) океан (Oceanus
Siticus) з умовною хвилястим кордоном води і
суші; на південному сході - «Гірканське, або
Каспійське, море» (Mare Hyrchanum sive Caspium), витягнуте більше із заходу на
схід, ніж з півночі на південь; на південному заході дані близькі до реальних
обрисів «Понтійського моря, або Понта» (Mare Ponticum sive Pontus), тобто
Чорного моря, а також «Меотійського болота»
(Meotides paludes), або Азовського моря; на північному заході показані досить далекі від
справжніх обриси берега Балтійського моря, показаного як
«Фінське море» (Mare Phinnicvm).
На порівняно
невеликій карті Московії присутні сім етнонімів «Тартарія» і «Тартари» та одне
зображення «MAGNUS TARTARUS OCCIDENTALIS». Позаду правителя Тартар поміщене місто з
наметів. Сусідами московитів на сході
представлені Ногайскі і Шібанські тартари (Nogai
tartari, Sciabani tartari), а при впадінні Ками (не
підписано) у Волгу
позначено татарське місто Казань
(Casanum tatarum), і на півдні - Перекопські,
тобто кримські, тартари (Precopite tartari). Просто Тартарія (Tartaria) розташована
між нижньою течією Дніпра й Азовським морем; Тартарія Азійська – по обидва
береги Волги; Тартарія розташована над Casanum tatarum.
Ще одна Тартарія знаходиться в Західному Сибіру, де і сидить MAGNUS TARTARUS.
Далеко на південному заході позначені
Поділля і Трансільванія, а на заході - Лівонія, до
володінь якої віднесено Гродно, Вільно і, мабуть, Орша і Смоленськ (Grodno,
Uilna regia, Orsa, Smolecum). Всі ці міста насправді входили до складу Великого
Князівства Литовського, або Литви, яку Баттіста Агнесе, мабуть, хибно ототожнив через
співзвуччя назв з Лівонією (Michow 1884); не
випадково Литва, як і Польща - головні сусіди Росії із заходу - навіть не
вказані (Кудрявцев О. Ф., 2020).
1550 р. Портолан басейну Чорного моря. Українські землі – PODOLIA
(Поділля)
1550 р. Портолан басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія). Українські
землі – RUSSIA ALBA (Біла Русь).
Історична довідка.
1493
p. у
Нюрнберзі опубліковано карту [Карта Середньої та Східної Європи] без назви.
Карта поміщена в «Хрониці світу» нюрнберзького гуманіста Г. Шеделя (1440-1514).
Автори мапи нюрнберзький лікар Єронім Мюнцер (Hieronymus Münzer;
1437-1508)
та Микола Кузанський. Карта містить назву Russia (Русь) –
на схід від Лівонії. На схід від Польщі - Московія (Moscovia).
.
1550 р.
Портолан Басейну Чорного моря (Біла Русь, Тартарія та Московія).
1550 р. Портолан Чорного моря
Немає коментарів:
Дописати коментар