Українські землі на картах світу Герарда Меркатора (1538 р. 1569 р. 1578 р. 1587 р.)

Українські землі позначені як Поділля (Podolіa). На картах позначені Антарктида (яку відкриють лише у 1820 р.) та Австралія (яку відкриють  1606 р.).

1538 р., фламандський картограф та географ, Герард Меркатор (Gerhardus Mercator; 1512–1594)  видав карту світу в подвійній серцеподібній проекції. Однією з особливостей цієї карти була нова інтерпретація назви «Америка». Як відомо, новий континент був названий «Америкою» Мартіном Вальдземюллером в 1507 р., при цьому назва відносилася тільки до південного континенту. Потім протягом багатьох років ця традиція зберігалася. Однак Меркатор був переконаний в єдності відкритої Колумбом частині світу і на карті 1538 року він підписав відповідно: «Америка. Північна частина» і "Америка. Південна частина". Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa). Карта була замінена новою в 1569 р. І що дивно, карта 1538 р. не тільки була точнішою, ніж пізніша, але і містила в собі коректні вимірювання географічної довготи.

1569 р. Герард Меркатор видав карту світу "Нове і найбільш повне зображення земної кулі, перевірене та пристосоване для застосування в навігації". Вона була виконана на 18 листах (1,24 м х 2 м), при її складанні використовувався новий спосіб зображення сітки паралелей і меридіан, що отримав надалі назву меркаторської (або циліндричної) проекції. При складанні карти він ставив перед собою завдання показати земну кулю на площині так, щоб зображення всіх точок земної поверхні відповідали їх справжньому положенню, а вигляд країн, по можливості, не викривлювався. Ще одна мета полягала в зображенні  Старого Світу, і його місце на Землі. На його карті на місці Антарктиди показана «Невідома земля» (лат. Terra Incognita), а Північна Америка простягається аж до Північного полюса. Хоча в результаті історико-картографічних досліджень було встановлено, що таку проекцію використовували ще в 1511 році, широкого застосування вона набула лише завдяки Меркатору.

Карта була занадто велика, багато частин океанів були покриті текстовими записами латинською мовою, і інструкції по використанню його методу склали лише невелику частину тексту. Карта з прекрасним орнаментом, барвистими ілюстраціями, цікавими історіями, і пильною увагою до останніх відкриттів нових земель, краще підходила як прикраса на стіну або навчального посібника, ніж допоміжний засіб для мореплавців. Проекція Меркатора була не єдиною інновацією на карті. Меркатор прийняв основні обмеження на своїй карті. Оскільки недоліком цієї проекції було те, що чим ближче до полюсів, тим було більше спотворень. Тому в нижньому лівому кутку карти Меркатор помістив вставку, яка зображує район північного полюса (на північ від 70° широти). Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa).
1578 р. Герард Меркатор. Карта — «VNIVERSALIS TABVLA IVXTA PTOLEMEVM» (Карта світу за Птолемеєм). Опублікована в Амстердамі. Територія Європи позначена до течії Дону (Tanais fl.). Східна Європа — Sarmatia Evropae (Сарматія Європейська).

1587 р.  Герард Меркатор разом зі своїм сином Румольдом (після смерті батька продовжив його картографічну справу; помер Румольд у 1599 р.) видав ще одну карту світу «Orbis terrae compendiosa descriptio quam ex magna universali Cerardi Mercatoris… M.D.LXXXVII».  Опублікована в «Atlas sive Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura»  (1596 р.). Дуйсбург. Мова латинська. Українські землі позначені як Поділля (Podolіa).

                                                          1538 р.

                                                          

                                                                    1569 р.

1578 р.  Карта  «VNIVERSALIS TABVLA IVXTA PTOLEMEVM» (Карта світу за Птолемеєм). 

                                                            

                                                                      1587 р.