субота, 22 вересня 2018 р.

Назва "Поділля" на географічних картах (XV-XIX ст.)




Поділля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей. До Подільської землі також входять північне Придністров'я.

Топонім “Поділля” з’являється лише в другій половині ХІV століття, а широко відомим стає набагато пізніше. Судячи з писемних джерел, ця назва поширюється у середині ХІV – другій половині ХV століття і пізніше. Маємо на увазі Рогозький, Слуцький та Супрасльський літописи. По-друге, серед відомих нам писемних джерел вперше про взяття Поділля під контроль Литви повідомляють Слуцький та Супрасльський літописи, а також хроніка М. Стрийковського, що датуються ХVІ століттям. Виходячи з цього, Поділля, про яке говорить М. Стрийковський та невідомі автори щойно згаданих літописів, не варто ототожнювати з кордонами Поділля у їхньому сучасному розумінню. По-третє, єдиним ключем до ідентифікації літописного Поділля можуть виступати картографічні пам’ятки хронологічно синхронні з повідомленнями Слуцького та Супрасльського літописів, а також хроніки М. Стрийковського. Це європейські карти ХVІ століття.  [Олександр Чорний. ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ СЕРЕДИНИ ХІV СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ БИТВИ НА СИНІХ ВОДАХ].
Я. Р. Дашкевич наголошує, що не варто трактувати значення цього топоніма, як низинну територію, що розташована в безпосередній близькості до гір, тобто така, що перебуває в “опозиції” до них на зразок київського Подолу, який, як відомо, знаходиться нижче Володимирської гори. Дослідник пояснює походження топоніма, як такого, що означає “територію розташовану в долинах і поряд з ними” або “країну долин” [Дашкевич Я. Р. Поділля: виникнення і значення назви // VІІІ Подільська історико-краєзнавча конференція (секція історії дожовтневого періоду): Тези доповідей. – Кам’янець-Подільський, 1990. – С. 58 – 60].
Географи ХVІ століття, розуміючи Поділля у просторовому сенсі, ділили його на три частини: Горішнє, Долішнє та Біле. Перші два поняття могли стосуватися територій у межах Подільської височини та Причорноморської низовини, а Біле Поділля може бути не чим іншим, як літописним Білобережжям. [Дашкевич Я. Р. Територія і межі історичного Поділля (ХІІІ – ХVІІІ ст.) // Тези доповідей Десятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1991. – 23 – 24].
Сучасне трактування і поняття історико-етнографічного регіону Поділля значною мірою лежить у площині адміністративного розуміння його меж кінця ХVІІІ – початку ХХ століття (маємо на увазі кордони Подільського намісництва 1793 р. та Подільської губернії 1802 р.). Межі ж Поділля означеного вище періоду набагато вужчі за межі Поділля середини ХІV – ХVІ століть. Адміністративно територія Поділля нового часу оформилася внаслідок економічних та військово-політичних процесів ХVІ – ХVІІІ століть, що відбувалися на просторах географічного Поділля ХІV – ХVІ століть. [Олександр Чорний. ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ СЕРЕДИНИ ХІV СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ БИТВИ НА СИНІХ ВОДАХ].

1460 р. Микола Кузанський (нім. Nicolaus Krebs, Nikolaus von Kues, Chrifftz; лат. Nicolaus Cusanus; 1401–1464) німецький теолог, католицький кардинал склав рукописну мапу Середньої Європи, яка не збереглася в оригіналі. Але карта дійшла до наших часів завдяки пізнішим копіям. Карта була гравійована на міді в місті Ейхштедте 1491 р. Це перша датована карта, що відгравійована на міді (“Nova Europe Tabula (Нова карта Європи). Вона вважається першою друкованою картою Німеччини й обіймає Середню Європу від південного узбережжя Скандинавського півострова до Середземного моря та від Нідерландів до Балтійських земель і Чорного моря. Мапу неодноразово перевидавали із незначними доопрацюваннями (Ніколаус Германус, Гейнріх Мартеллюс, Єронім Мюнцер, Мартін Вальдземюллер та ін.).

На мапі містяться назви: RVSSIA (Русь; охоплює Західну Україну) та RVBЕA RVSSIA (Червона Русь; охоплює південний захід України, середню течію Південного Бугу). На цій карті Микола Кузанський вперше позначив регіон Поділля (Podolіa).  

З праці Миколи Кузанського (1460 р.)  у європейський обіг географічних назв входять назви Поділля (Podolia) щодо Центральної України та Русь (Russia) щодо Західної.

Карта Миколи Кузанського 1491 р. під назвою “Tabvla Moderna Sarmatiae Eur.” була опублікована у латинському видавництві “Географії” Птолемея (Argentorari, 1513). Написи  на карті – Rvssia (Русь) та Podolіa (Поділля). На ній знаходимо р. Дніпро, Київ та ряд інших українських міст. Назва Біла Русь означає Московію (Russia Alba sive Moscovia). Лежить ця місцевість на схід від Дніпра (Борисфена). Видавець: Антоній Коберґер (Antonius Koberger). Гравери: Міхаель Вольгемут (Michael Wohlgemut) та Вільгельм Плейденвурф (Wilhelm Pleydenwurff) Формат карти 57,8 х 39 см, мова – латинська. Опублікована у книзі у книзі: «REGISTRUM HUŸUS OPERIS LIBRI CRONICARUM CVM FIGURIS ET IMAGINIBUS AB INITU(M) MUNDI…».
1507 р. Бернард Ваповський  (Bernard Wapowski; 1450-1535; перший український професійний географ та картограф) на початку XVI ст.  працював разом із картографом Марко Беневентано над картою Центральної Європи, яка була видана в 1507 р. як «Tabula Moderna Polonie, Ungarie, Boemie, Germanie, Lithuanie». Надрукована ця мапа була в Римському виданні «Географії» Птолемея. Правобережна Україна позначена як Поділля (Podolia) та Русь (Rusia), Лівобережна Україна – Тартарія (Tartaria). Біла Русь або Московія  (Rvssia Alba sive Moskovia) міститься на схід від Дніпра, північніше Тартарії.
1507 р. Йоханнес Рюйш (Johannes Ruysch; 1460-1533). Карта -"Uniuersalior cogniti orbis tabula ex recentibus confecta obseruationi" (Універсальна карта світу з відомими і новими спостереженнями)  німецького картографа і астронома нідерландського походження Йоханнеса Рюйша  опублікована в Римському виданні «Географії» Птолемея. Йоханнес Рюйш дає про світ ширше уявлення ніж Фра Мауро (середина 15 ст.),тому, що вже подає дані про відкриття португальських та іспанських мореплавців. Але і вона описує світ відповідно до ідей античного географа Клавдія Птолемея. Територія України – Русь (RVSSIA), Поділля (PODOLIA), на карті показано Чорне море (PONTVS EVXINVS). Білоруські землі показано, як Біла Русь (RVSSIA ALBA), а московські (російські), як Московія (MOSKOVIA), на схід від якої – Казань (CASAN). На карті позначені: TARTARIA (Татарія), POLONIA (Польща), LITVANIA (Литва), PRYSSIA (Пруссія), ORIGA (Латвія), LIVONIA (Ліфляндія) і т. д. Річка TANAIS (Дон) – межа між Європою та Азією.
1513 р. Мартін Вальдземюллер (Martin Waldseemüller; бл. 1470 р.—1522 р.) німецький картограф, назву Сарматія прийняв для визначення України, Польщі, Угорщини, Волощини та Пруссії (карта «Tabula Moderna Sarmatie, Eur, Sive, Hungarie, Polonie, Russie, Prussie, Et, Vvalachie»). Землі теперішньої Росії позначені як Біла Русь, або Московія  (Mosckovia). Українські землі Rvssia (Русь), Podolіa (Поділля).
1522 р. Лоренц Фріз (Lorenz Fries; 1489-1550) німецький картограф. Карта - “Tabula nova Polonia, Ungariae, & Russiǽ” (Нова карта Польщі, Угорщини та Русі), яка була поміщена в Страсбурському виданні, є поєднанням картографії Птолемея з новими політико-географічними даними епохи. Західна Україна позначена як Русь (Russia), центральноукраїнські землі – Поділля (Podolia). Картографічна неточність – Карпатські гори надруковані перевернутими.
1525 р. Баттіста Агнесе (Battista Agnese; бл. 1500 — 1564), італійський картограф родом з Генуї, який працював у Венеції. 1525 р. він підготував ранні карти Московії, які були зроблені на основі розповідей посла Московії Дмитра Герасимова. На карті Московії українські землі – PODOLIA (Поділля). Карта неодноразово перевидавалася, зокрема, і в 1554 р. 1550 р. Портолан Чорного моря. Українські землі – PODOLIA (Поділля).

1526 р. Бернард Ваповський видав у Кракові  карти «Tabula  in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus  Lithuaniae pars» (Карта, в якій ілюстровані області Корони  Польської та частково Великого князівства Литовського) та «Tabul a Sarmatiae, regna Poloniae et Hungariae utriusque Valachiae, nec non Turciae, Tartariae, Moscoviae et  Lithuaniae partem comprehendens» (Мапа Сарматії, королівств Польського та Угорського, обох Волощин, а також Туреччини, Татарії, Московії та Литви частин прилеглих) (складалася з двох аркушів, що представляли відповідно південну та північну Сарматію, відтак у літературі іноді мовиться не про дві, а про три карти Ваповського).  Українські землі - Поділля (Podolia).
 1538 р. фламандський картограф та географ Герард Меркатор (Gerhardus Mercator; 1512–1594)  видав карту світу в подвійній серцеподібній проекції. Однією з особливостей цієї карти була нова інтерпретація назви «Америка». Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa).
 1540 р. Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster; 1488–1552). Карта -  “EVROPA PRIMA NOVA TABVLA” (Європа...). Вперше ця карта була надрукована в “Geographia Universalis”. Українські землі – Rvssia (Русь), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь).
1540 р. (з 1568 р. нова редакція); карта – “POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA” (Нова карта Польщі та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в «Географії Птолемея» (редакція Себастьяна Мюнстера). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення “XX”, в інших виданнях – “XV”. Формат мапи 34,5 х 25,7 см.
Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Mvldavia), Трансільванію (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін.
На північному сході від Києва позначена Біла Русь (Rvussia Alba), і вже далі на схід – Московія (Moscovia).
1546 р. Перша з відомих карта МосковіїMoscovia Sigismundi liberi Baronis in Herberstein, Neiperg, et Gutenhag anno M. D. XLVI австрійського дипломата, посла Священної Римської імперії в краю московитів Зиґмунда Герберштайна (Siegmund Freiherr von Herberstein; 1486—1566). Фінська затока названа «Sinus Livonicus et Ruthenicus». Балтійське побережжя назване лівонсько-рутенською дугою (Sinus livonicus et ruthenicus), а також краєм рутенів або московитів (Ruthenorum seu Moscovitarum fine). Перераховуються рутенські (ruthenice) назви Волги та Дону. Українські землі – PODOLIA (Поділля) та SEVERA (Сіверщина).
Перший варіант карти “Moscovia...” був гравійований талановитим гравером Гіршфогелем. 1549 р. карта поміщена в трактаті З. Герберштайна «Rerum Moscoviticarum Commentarii» (Записки про московитські справи). Відрізнявся від оригіналу 1546 р. тільки датою. Гравер Гіршфогель. Поряд з картою Московії, також в книзі була присутня і карта Москви. Праця видана у Відні (латинська мова). Це – трактат про Московію та сусідні країни. Одне з перших докладних джерел в Західній Європі про Московію.
1548 р. Джакомо Гастальді (Giacomo Gastaldi; 1500-1566) венеціанський картограф. Карта – “Polonia et Hungaria Nova Tabula” (Нова карта Польщі та Угорщини). На карті виділено українські етнічні землі: Podolіa (Поділля), Rоssia Rossa (Червона Русь), Volhinia (Волинь),  Codimia (Кодимія).
1559 р. Діого Хомем (порт. Diogo Homem; 1521-1576) - португальський картограф. Син відомого картографа Педру Рейнел.Виконаний універсальний атлас Діого Хомема, датований близько 1565 р., вважається одним з найяскравіших прикладів картографії XVI ст. Карти Діого Хомема відрізняються винятковою графічною якістю і красою. Багато його карт зберігаються нині в Італії, Австрії, Великобританії, Франції, США та Португалії.  
Портолан Чорного моря. Українські землі - Поділля (Podolia).
Діого Хомем (порт. Diogo Homem; 1521-1576) - португальський картограф. Син відомого картографа Педру Рейнел. Звинувачений у вбивстві, він був змушений тікати з Португалії спочатку в Англію, а потім до Венеції. Саме там він випустив ряд рукописних географічних атласів і карт, багато з яких середземноморського регіону. Виконаний універсальний атлас Діого Хомема, датований близько 1565 р., вважається одним з найяскравіших прикладів картографії XVI ст. Карти Діого Хомема відрізняються винятковою графічною якістю і красою. Багато його карт зберігаються нині в Італії, Австрії, Великобританії, Франції, США та Португалії.
1561 р. Жироламо Рушеллі (Girolamo Ruscelli) італійський картограф. Карта – “POLONIA ET HUNGARIA NUOVA TAVOLA” (Нова карта Польщі та Угорщини). Надрукована мапа у Венеції. Мапа цікава тим, що на ній присутні регіональні назви українських земель: Rоssia Rossa (Червона Русь) на схід від Volhinia (Волині), Podolіa (Поділля), Codimia (Кодимія).
1569 р. Герард Меркатор видав карту світу "Нове і найбільш повне зображення земної кулі, перевірене та пристосоване для застосування в навігації". Вона була виконана на 18 листах (1,24 м х 2 м), при її складанні використовувався новий спосіб зображення сітки паралелей і меридіан, що отримав надалі назву меркаторської (або циліндричної) проекції. При складанні карти він ставив перед собою завдання показати земну кулю на площині так, щоб зображення всіх точок земної поверхні відповідали їх справжньому положенню, а вигляд країн, по можливості, не викривлювався. Ще одна мета полягала в зображенні  Старого Світу, і його місце на Землі. На його карті на місці Антарктиди показана «Невідома земля» (лат. Terra Incognita), а Північна Америка простягається аж до Північного полюса. Хоча в результаті історико-картографічних досліджень було встановлено, що таку проекцію використовували ще в 1511 році, широкого застосування вона набула лише завдяки Меркатору.
Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa).
1570 р. Андрій Поґрабка (Andreas Pograbius, Andrzej Pograbski, Andrea Pograbio), чеський картограф, у Венеції, публікує карту «Partis Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio» (Частини Європейської Сарматії…). Формат карти 47.3 x 69 см. З українських земель виділено «Русь, відома як Роксоланія» (Rvssia, А Ptol Roxolania), Поділля (Podolіa), Волинь (Volhinia) та Кодимію (Codimia). Позначено багато міст, серед них і Львів (Leopolis). В Причорномор’ї, біля Дніпровського лиману (на Лівобережжі) напис – SCYTHIAE PARS (СКІФІЯ). Від витоків Дністра і далі на південний схід частину Карпат позначено як Russis Biesсid (Руський Бескид).
1587 р.  Герард Меркатор разом зі своїм сином Румольдом (після смерті батька продовжив його картографічну справу; помер Румольд у 1599 р.) видав ще одну карту світу «Orbis terrae compendiosa descriptio quam ex magna universali Cerardi MercatorisM.D.LXXXVII».  Опублікована в «Atlas sive Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura»  (1596 р.). Дуйсбург. Мова латинська. Українські землі позначені як Поділля (Podolіa).
1605 р. Віллем Янсзон Блау. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula auct Guiljelmo Blaeuw». Українські землі представлені Поділлям (Podolia). На карті позначено м. Київ, м. Брацлав, м. Кам’янець.
1630 р. Віллем Янсзон Блау. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula auct: Guiljelmo Blaeuw [and] Africae nova descriptio [and] Americae nova Tabula [and] Asia noviter delineata [and] Europa recens descripta». Видавництво Амстердам. Українські землі представлені Поділлям (Podolia). Карта друкувалася в Атласах Блау з 1630 р. по 1658 р. Московитів зображено серед азійських народів. На карті позначено м. Київ, м. Брацлав, м. Камянець.Віллем Янсзон Блау (Willem Janszoon Blaeu; 1571—1638) — голландський картограф та видавець. Сімейна фірма «Блау» була заснована 1596 р. Віллемом Янсзоном Блау. Спеціалізувалася з випуску карт, книг, географічних атласів, а також земних і небесних глобусів. 
1641 р. Нікола Сансон. Великий внесок у картографування українських земель зробив французький історик та картограф Нікола Сансон (Nicholas Sanson; 1600—1667).
На мапі Нікола Сансона 1641 р. позначені українські етнічні землі: Верхня Волинь (Alta Volinia), Низова Волинь (Bassa Volinia), Верхнє Поділля (Alta Podolia), Низове Поділля (Bassa Podolia). Разом усі ці землі іменуються як Vcraіna o Paese de Cosacchі (Вкраїна, або земля (країна) козаків). 

1655 р. Нікола Сансон у Парижі видав мапу “Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave, Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655” (Коронні польські землі, що включають Королівство Польщі, князівства й провінції Пруссії, Куявії, Мазовії, Чорної Русі тощо, Князівства Литовського, Волині, Поділля тощо, України тощо).

На мапі зазначено назву Ukraine (Україна) саме так, як її використовував Боплан. Назва  Ukraine накладається на назву Volynie, охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця. У добре декорованому картуші позначено назви українських воєводств у поєднанні з назвою Литовське князівство (Duches De Lithuanie). 

Серед українських земель виділено: Поділля (Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Катіепіеск) та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw); Полісся (Polesie); Волинь (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse' Volhynie); Чорна Русь (Russie Noire), в її межах зображені Холмське (Palatinat de Chehn), Белзьке (Palatinat de Beiz) та Львівське (Palatinat de Lemburg) воєводства й Покуття (Pokutie); Чернігівське (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверське (Duché de Novogrodeck) князівства. У Причорномор’ї позначені Буджак (Budziack) та Очаківська орда у складі Османської імперії. Землі Закарпаття знаходяться на карті у складі королівства Угорщина, а Буковина – у межах Молдавії.
1665 р., в Парижі, вийшли друком 7 карт Нікола Сансона, серед них
*«Haute Podolie ou Рalatinat de Kamieniec tirée entièrem. de la gr. Ukranie du Sr. le Vasseur de Beauplan, par le Sr. Sanson» (Верхнє (Горішнє) Поділля, частина Великої карти України);
* «Basse Podolie ou Palatinat de Braclaw, tiré de la grande carte d'Ukraine du Sr. le Vasseur de Beauplan» (Низове (Долішнє) Поділля, частина Великої карти України).
         1672 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо.
Карта - «Les Estats dela Couronne de Pologne, subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків). Масштаб карти 1:1 900 000. Мова французька.
Українські етнічні землі представлені Поділлям (Podolié), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Каmеnіес), та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw), Поліссям (Polesie); Волинню (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse Volhynie). На заході виділена Чорна Руссь (Russie Noire). В її межах зображені Холмське (Palatinat de Chelm), Белзьке (Palatinat de Belz) та Львівське (Palatinat de Lemberg) воєводства та Покуття (Pokutie). На сході українські історико-географічні землі представлені Чернігівським (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверським (Duché de Novogorod Sewierjki). У Причорномор’ї показані Тартарія Буджацька (Tartares de Budziak) та Очаківська (Tartares d'Oczakow) у складі Османської імперії.
1675 р. Фредерік де Віт (Frederick de Wit; 1629/1630 – 1706). Мапа – «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrainia (Україна). Назва Vkrainia накладається на назву Volhynia. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються  з написами на карті. Територія України позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. Західна Україна на карті – Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA). Карту неодноразово перевидавали 1680, 1685, 1689, 1690, 1700, 1710 рр. і т. д.

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. – Львів: ЗУКЦ, 2022. – 328 с. 

 





                                                   1491 р. Микола Кузанський

                                          1491 р. Микола Кузанський

   1507 р. Бернард Ваповський 
1507 р. Бернард Ваповський 
1507 р. Йоханнес Рюйш 
1513 р. Мартін Вальдземюллер
1522 р. (1541 р.) Лоренц Фріз 
1525 р. Карта Росії. Баттіста Агнесе 
1554 р. Карта Росії. Баттіста Агнесе
1526 р. Бернард Ваповський 
 1540 р. Себастьян Мюнстер  
1550 р. Портолан Чорного моря.Баттіста Агнесе
   1559 р. Портолан Чорного моря. Діого Хомем  
1630 р. Віллем Янсзон Блау (фрагмент)
1640 р. Віллем Янсзон Блау 
      
1672 р. (1692 р.). Гійом Сансон та Юбер Жайо

1675 р. Фредерік де Віт 
 



 


Немає коментарів:

Дописати коментар