Вацлав Гродецький (Wacław Grodziecki; бл. 1535—1591), польський картограф, вроцлавський канонік. Походив з роду Гродзецьких гербу Радван. Народився в Ґродзеці в Цешинській Сілезії як син Мацея Гродецького з Бродів, цешинського старости, та Гелени Старовєйської. У 1550–1555 роках вивчав математику і філософію в Краківській академії. У 1556 р. він продовжив навчання в Лейпцизькому університеті. Ймовірно в 1558 році він поїхав до Риму, де вже перебував його брат Іоанн. У 1561 році через Прагу повернувся до Кракова. Тут у 1564 році він здобув ступінь магістра вільних мистецтв.
Невдовзі після закінчення навчання він обійняв посаду каноніка у Вроцлавській капітулі, яку йому призначив його брат Ян, який переїхав до Моравії. Через кілька років Ян привіз свого брата до Оломоуца, забезпечивши йому канонічне місце в місцевому капітулі та посаді декана Брнонського колегіального костелу. У Брно обидва брати сприяли заснуванню єзуїтського коледжу. У 1572 р., отримавши єпископство в Оломоуці, Ян також передав Вацлаву функції оломоуцького схоласта та провоста Брно. У 1574 р., після смерті брата, Вацлав відмовився від двох останніх функцій, назавжди прив’язавшись до Брно. Жив скромно, не втягуючись в ігри церковної ієрархії.
У 1570 р. разом із братами Яном і Генриком розділив майно, що залишилося від батька. У 1573 р. Генрик продав Ґродзець Яну та Вацлаву.
Картографічна діяльність
Під час свого перебування в Лейпцигу Вацлав Гродецький розробив відому карту Польщі, видану близько 1562 року в Базелі. Гродзецький присвятив карту з покажчиком і нарисом Меланхтона про походження слов'ян королю Сигізмунду Августу. Насправді карта Гродзецького була зменшеним і дещо зміненим фрагментом більш ранньої великої (масштаб близько 1:1 000 000) карти Бернарда Ваповського, надрукованої 1526 р. у Кракові в друкарні Унглера. Оскільки майже весь тираж карт Ваповського згорів під час пожежі в Кракові 1528 року, твір Гродзецького довгий час вважався найкращою картою польських земель. Його часто оновлювали та переробляли, і він зобов’язаний своєю популярністю, серед іншого, Абрагаму Ортеліусу.
Карта “POLONIAE FINITIMARUMQUE LOCORUM DESCRIPTIO. AUCTORE WENCESLAO GODRECCIO. POLONO” (Польща, описана в [її] кордонах і місцевостях Вацлавом Гродецьким, поляком). Вперше видана 1562 р. у Базелі (рукописний варіант був завершений у 1558 р.) з дедикацією польському королю Сигізмунду Августу. Це перепрацювання карти Б. Ваповського (1526). Оскільки наклад карти Б. Ваповського згорів при пожежі Кракова (1528), карта В. Гродецького стала єдиною оригінальною картою тогочасної Польщі, вона мала велике значення для розвитку європейської картографії і перевидавалася багато разів. У порівнянні з картою Б. Ваповського В. Гродецький доповнив її територією над Дніпром, Прип’яттю, долішнім Дністром і Бугом. Масштаб мапи близько 1:750 000, формат – 49 × 36,4 cм.
На мапі позначені межі й назви: Rvssia (Русь) (в склад якої входять Руське, Белзьке та Берестейське воєводства з містами Холмом та Ярославом), Поділля (Podolіa) та Волинь (Volhinia). Крім Львова, на мапі позначено й інші галицькі міста. Тут знаходимо Галич (Halycz), Рогатин (Rohatina), Долину (Dolina), Снятин (Snatyn), Коломию (Colonia), Жуків (Zukov) і т. д.
Межа між Руссю та Поділлям проходить по р. Збруч, між Волинню та Поділлям по р. Случ. Це стає надалі стандартом подачі адміністративного устрою Західної України до кінця XVIII ст.
Карта містила лише частково позначення меж державних та інших територіальних утворень (на українських землях подано лише західну межу Руського воєводства).
В. Гродецький показав на ній татарське прикордоння й назвав його «пограничними місцевостями» (finitimarumque locorum).
Карта має багато і неточностей. Для прикладу, помилковим є локалізація Снятина у складі Молдавії (Moldaviae Pars), адже місто у той час входило до складу Руського воєводства Речі Посполитої.
Відомо багато копій з цієї карти в атласах малого формату, виданих наприкінці XVI – початку XVII ст.
Її у зменшеному вигляді опублікував видатний фламандський географ та картограф, творець першого географічного атласу в сучасному розумінні «Theatrum Orbis Terrarum» (Огляд земної кулі), Абрагам Ортеліус у всіх 16 виданнях атласу світу, починаючи від першого з латинським текстом 1570 р. (Антверпен) до 1592 р. У першому виданні атласу (1570 р.) містилося 70 карт і 87 посилань на джерела (багато з яких нині втрачені), а в 31-му виданні 1612 р. — вже 167 карт з посиланням на 183 джерела.
У видання 1570 р. А. Ортеліус, як завжди, вніс низку виправлень і доповнень, включно з нанесенням політико-адміністративних меж та видав її у дещо зменшеному масштабі – приблизно 1:2 500 000
Одна із копій, що була видана в Кельні 1592 р. мала назву “POLONIAE FINITIMARUMQUE LOCORUM DE/CRIPTIO AUCTORE WENCE/LAO GODRETCIO POLONO JOHANN BUSSEMECHER EXC. HENRICUS NAGEL FECIT” (Польща, в її межах і територіях, описана Вацлавом Гродецьким, поляком, зображена Йоганном Буссемехером, виконана Генріхом Нагелем).
Серед українських земель виокремлено Русь
(Руське
воєводство) (Russia), Волинь (Volhinia) і
Поділля (Podolia). Покутські міста
Коломия (Colonia), Снятин (Snatyn) Жуків
(Zukov) позначені у складі
Руського воєводства, а
не Молдавії (Moldauix).
1595 р. карту Польщі В. Гродецького в атласах Абрагама Ортеліуса було замінено картою Андрія Пограбки зі зміненою назвою та невеликими правками (з ортелієвської карти без змін перейшло політико-адміністративне розмежування території).
1595 р. Вацлав Гродецький, Андрій Пограбка, Абрагам Ортеліус. Карта “Poloniae Lituaniaeque descriptio. Auctore Wenceslao Godreccio; et correctore Andrea Pograbio Pilsnensi” (Польща, Литва). Карта неодноразово перевидавалася (1598, 1601, 1602, 1603, 1606, 1608, 1609, 1655 рр. і т. д.). Ортеліївський варіант карти Польщі В. Гродецького та А. Пограбки з 1598 р. по 1645 р. виходив 15 разів. Українські історико-географічні землі представлені Малою Руссю (Minor Russia) – Західна Україна, Поділлям (Podolia) та Волинню.
1597
р. у м. Кельні опубліковано карту Вацлава Гродецького Королівства Польщі, яка
більшою мірою повторює карти,
видані у 1570 і
1592 рр.
1603 р. Вацлав Гродецький, Андрій Пограбка, Абрагам Ортеліус. Карта “Опис Польщі й Литви” (Антверпен, Нідерланди).
На карті
охоплено територію від
Балтійського моря на
півночі до
гирла Дніпра на
півдні, від Одеру
на заході до
Дніпра на сході [Вавричин М. Г. Матеріали до історії картографії України у ХVІ ст. 1975]. На
карті позначені кордони
Польщі, воєводства пофарбовані різними кольорами.
У тій частині карти, що охоплює українські етнічні землі, показано: Русь (Russia Pars), Волинь (Volhinia), Поділля (Podolia, pecope opima – Поділля, багате на худобу. Кодима (Codima folitudo uafissima – Кодима, безлюдна, спустошена (лат.). Показано густу мережу населених пунктів на Русі, Волині та частині Поділля.
Місто Снятин (Snatyn), як
і на карті Вацлава
Гродецького
(1570) позначене у складі
Молдавії (Moldaviae Pars). Позначено
прикарпатські
містечка: Коломия (Colonia), Галич
(Halycz), Рогатин (Rohatina), Долина (Dolina), Тисмениця
(Tysmiecnice), Жуків (Zukov) та ін.
Карту В. Гродецького (1562) як основне картографічне джерело використав також польський картограф Андрій Пограбка (при створенні карти Європейської Сарматії («Partis Sarmatiae Evropeæ …»), яка вийшла у Венеції окремим виданням на двох аркушах у 1570 р. Андрій Пограбка доповнив мапу новими населеними пунктами, річками, підписами назв річок. Проте зображення кордонів держав й адміністративних меж на оригінальній карті А. Пограбки теж не було.
Андрій Пограбка (Andreas Pograbius, Andrzej Pograbski, Andrea Pograbio; бл. 1540 – бл. 1602), польський картограф. Карта (складена 1569 р.) «Partis Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio» (Частини Європейської Сарматії…). Видавництво – Венеція, формат карти – 47,3 x 69 см. Масштаб близько 1:1 900 000.
З українських земель виділено: «Русь, відома як Роксоланія» (Rvssia, А Ptol Roxolania), Поділля (Podolіa), Волинь (Volhinia) та Кодимію (Codima). Позначено багато міст, серед них і Львів (Leopolis). В Причорномор’ї, біля Дніпровського лиману (на Лівобережжі), напис – SCYTHIAE PARS (СКІФІЯ). Від витоків Дністра і далі на південний схід частину Карпат позначено як Russis Biesсid (Руський Бескид). Чи не вперше назва «Бескид» появляється на географічних картах.
На карті – гравійовані малюнки (бій чотирьох козаків з чотирма кочівниками біля Саврані; двобій двох вершників та ін.).
Серед доповнень і виправлень географічної ситуації на українських землях відзначимо появу на цій карті відомого вигину річки Смотрич («Smetricz flu.») біля сучасного міста Кам’янець-Подільського («Camienicz»; до 1795 р. – Кам’янець), уперше підписано річку Стрипа («Stripa fl.»), також уперше показано місто Тернопіль («Tarnopolia») тощо [Р. Сосса. ПЕРШІ КАРТИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ З ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНИМ ПОДІЛОМ. 2019].
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. (у співавторстві). Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. 367 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар