1817 р. (липень) Винники відвідав австрійський імператор Франц (II) І

За матеріалами М. Влоха (1970 р.), у Винниках побував австрійський імператор Франц (II) І під час подорожі Галичиною в 1817 р. і особисто відвідав фабрику тютюну та оглянув виробництво. Франц II (I) зі своєю дружиною Кароліною Авґустою відвідав Львів 10 липня 1817 р. На честь імператора названо кам'яний резервуар води під горою Шипшина - "Цісарська криниця".

 

Ставлення до Винниківської фабрики після її відвідин цісарем у 1817 р. різко змінилося на краще, і вже 1817—1818 рр.. стали роками перебудов, розширення та реконструкції підприємства. Було затверджено рішення про будівництво млина зі шлюзами й будівництво криниці, розроблено плани спорудження столярної та боднарської майстерень, будівництва складу для зберігання листя тютюну, відбудови складу нюхального тютюну та січкарні, розширення вартівні, сушарні та будинку для робітників.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

28 грудня 1772 р. винниківчани склали присягу вірності імператриці Марії-Терезії.

27 вересня 1772 р. — вдруге зібрано винниківську громаду (біля церкви Воскресіння Господнього) і прилюдно зачитано універсал імператриці Марії-Терезії, виданий 1 вересня. 28 грудня 1772 р. — винниківчани склали присягу вірності імператриці Марії-Терезії.

Винниківщина за свою багатовікову історію, входили у склад багатьох держав. Але розквіт міста припадає на правління  Габсбургів.

Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Галичину включили до складу володінь Габсбургів. Тут було створено окрему провінцію — «Королівство Галичини й Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien), до складу якої увійшли не тільки українські етнічні землі (Східна Галичина), а й південна частина Польщі з містом Краків (Західна Галичина). Після встановлення тут панування Габсбургів, для господарського та культурного піднесення краю уряд провів ряд реформ: спроба ліквідації кріпацтва і пом'якшення панщини, запровадження нового судочинства, утворення ряду навчальних закладів для українського населення, відновлення Львівського університету (1784 р.) та Галицької греко-католицької митрополії (1808 р.).

Марія Терезія (1717—1780 рр., правління 1740—1780 рр.). Правління Марії Терезії — епоха активних реформ. Майже всі реформи, проведені Марією-Терезією, були продиктовані її прагненням захистити своє право на престол. Було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому вся повнота влади зосередилася в руках імператриці. Для успішного ведення війни проти суперників здійснено військову реформу. Уніфіковано систему податків — запроваджено загальний податок на прибуток, що його сплачували всі верстви суспільства. Ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викуповувати власні наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Марія Терезія видала Цивільний («Терезіанський кодекс») і Кримінальний («Терезіанська Немезіда») кодекси. Здійснювалися заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлено школу від церкви.Серед її численних дітей — два імператори (Йосип II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції — Марія-Антуанетта.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.