Геологічні карти західноукраїнських земель розроблялись вченими Львова, Кракова, Відня й часто друкувались разом зі статтями авторів.
Систематичне вивчення Східних Карпат почалося з другої половини ХІХ ст., воно пов’язане зі збільшенням видобутку таких корисних копалин, як сіль, нафта, озокерит, мінеральні води, а також відкриттям (1849) у Відні Імперського геологічного інституту.
Упродовж 1850–1865 рр. виконано перші геологічні знімальні роботи всієї території Австро-Угорської імперії під загальним керівництвом Вільгельма Ріттера фон Гайдінгера (Wilhelm Ritter von Haidinger), а згодом директора геологічного інституту (з 1866 р.) Франца Ріттера фон Гауера (Franz Ritter von Hauer; 1822-1899).
1867 р. видано карту за редакцією Франца Ріттера фон Гауера «Geologische Uebersichtskarte der österreichisch-ungarischen Monarchie» (Геологічна оглядова карта Австро-Угорської імперії) на 12 аркушів у масштабі 1:576 000 та відповідні пояснення. Четверте видання в 1884 році. Ця карта супроводжується низкою пояснювальних текстів.
Складова частина – 1874 р. «Geologische Übersichtskarte der Österreichisch[-Ungarischen] Monarchie nach den Aufnahmen der k. k. geologischen Reichsanstalt - Blatt 4» (Оглядова геологічна карта Австро-Угорської монархії на основі оглядів Цісарського та Королівського геологічного інституту - Аркуш 4 – Галичина).
У 1875 р. за редакцією Франца Ріттера фон Гауера опубліковано чергову геологічну карту імперії «Die Geologie und ihre Anwendung auf die Kenntnis der Bodenbeschaffenheit der Österr.-Ungar. Monarchie» (1-ше видання, видавництво Альфреда Гельдера, Відень 1875; 2-е видання, 1878 р.) в масштабі 1 : 2 016 000.
У складанні карти брали участь видатні геологи Відня Ф. Феттерле, Ф. Гохштеттер, Е. Моєнсович, М. Неймаєр, Ф. Рихтгофен та ін.
На її основі письменник і економіст Кароль Ланґі (1814—1889) уклав у зменшеному масштабі «Геологічну карту Королівства Галичини та Лодомерії» (розмір 47,5 х 39,5 см) як додаток до Енциклопедії рільництва (Варшава, 1874 p., т. 2). На карті використовуються кольори щоб розрізнити понад 20 різних геологічних утворень. Кілька ключових міст і доріг вказано для географічної прив’язки.
Львівські вчені, доцент Й. Сімерадський й професор Е. Дуніковський (1855—1924), у 1891 р. видали геологічну карту Королівства Польського, Галичини й прилеглих країв масштабу 1:1 500 000 (розмір 61 х х 52 см).
На основі великомасштабних топографічних карт з 1880-х років розробляються детальні геологічні карти, потреба у яких зумовлена пошуками корисних копалин. Генрик Вальтер (1835—1921) і Еміль Дуніковський як додаток до праці «Нафтова область галицьких Східних Карпат» видають «Геологічну карту нафтової області Східних Карпат» масштабу 1:75 000 розміром 69,7 х 23,5 см (Львів, 1882 p.; Відень, 1883 p.).
У 1887-1888 p. у Львові публікувалися геологічні карти Східних Карпат професора університету, видатного польського геолога і мандрівника Рудольфа Зубера (пол. Rudolf Zuber; 1858-1920). У 1897 році підготував «Mapę obszarów naftowych Galicji» (Карту нафтових районів Галичини). Свої спостереження і погляди на утворення флішу і виявлені в ньому поклади нафти він включив у роботу «Фліш і нафта» (1918).
Кульмінацією геолого-картографічних робіт Р. Зубера у Східних Карпатах був другий випуск Геологічного атласу Галичини, зокрема 7 аркушів масштабної карти 1 : 75 000 з поясненням (Nadwórna, Mikuliczyn, Kuty, Zabie, Krzyworównia, Popadia, Hryniawa), поданих до Фізикогеографічної комісії в 1886 р. і опублікованих в 1888 р. у серії статей у «Космосі» під спільною назвою: «Studia geologiczne we wschodnich Karpatach (Zuber, 1882–1886).
У 1884 р. Л. Сирочинський видав «Геологічно-промислову карту шахт і родовищ нафти та воску в Галичині в 1881 р.» масштабу 1:567 000 разом із пояснювальним текстом. На той час вона була дуже цінною, оскільки на ній відображені, окрім родовищ, ще й смуги поширення окремих стратиграфічних комплексів.
Відома також геологічна карта околиць м. Кременця Яна Трейдосевича (1831—1900) у масштабі 1:126 000 (1885 р.) та кольорова геологічна карта східної частини Покутсько-Мармароських Карпат масштабу 1:100 000 Гуго Запаловича (1852—1917), що була додатком до його праці «Геологічний нарис східної частини Покутсько-Мармароських Карпат і прилеглих територій» (Відень, 1886 p.).
Найзнаменнішою подією у геологічному картографуванні західноукраїнських земель було видання «Геологічного атласу Галичини» масштабу 1:75 000.
Джерела: Сосса Р. І. Історія картографування території України: підручник. К. : Либідь, 2007. 336 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
1874 р. Геологічна карта Галичини.
