Показ дописів із міткою Радефельд. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Радефельд. Показати всі дописи

неділя, 10 грудня 2017 р.

Україна на карті 1844 р. «Europaeisches Russland...» німецького картографа Карла Крістіана Франца Радефельда.


Карл Крістіан Франц Радефельд .

Карл Крістіан Франц Радефельд  (нім. Radefeld Carl Christian Franz; 1788-1874), німецький картограф, працював в Аугсбургу в 19 ст. Вивчав теологію і право в Єні. З 1811 р. почав працювати  адвокатом. Пізніше захопився картографією. З  початку 1840-х рр.  плідно співпрацював з видавцем  Йозефом Меєром  та його видавництвом «Бібліографічний інститут». Він відомий своїми якісними  картами, особливо атласами «Atlas Zum Handgebrauche für die Gesammte Erdbeschreibung» (1841 р.), «Grosser Hand-Atlas Über Alle Theile Der Erde» (1860 р.).

1844 р. Карта «Європейська Росія складена і накреслена Радефельдом» (Europaeisches Russland entworfen und gezeichnet vom Hauptm. Radefeld). Формат листів атласу 38 x 47 см. На карті показані українські історико-географічні землі: Ukraine (Україна), Podolien (Поділля), Volhynien (Волинь), Bessarabien  (Бессарабія), Galizien (Галичина), Krimm (Крим).

Перевидавалась кілька разів, зокрема, 1851 р., 1860 р., 1888 р. і т.д.  1860 р. опублікована в атласі «Grosser Hand-Atlas uber alle Theile der Erde in 170 Karten. Herausgegeben von J. Meyer. Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts». Атлас виданий під редакцією Йозефа Меєра (Meyer Joseph)  в Гільдбурггаузенському видавництві «Бібліографічного інституту» (Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts).

Йозеф Меєр.

Йозеф Меєр (нім. Joseph Meyer; 1796—1856) — німецький публіцист та видавець, засновник "Бібліографічного інституту". З 1816 р. по 1819 р. проживав у Лондоні, де займався промисловістю, але зазнав невдачі. У 1823 р. повернувся в Готу і став видавати «Листок для промисловців», переклав деякі твори Шекспіра й Вальтера Скотта. З 1825 р. став видавати  журнал «Meyer's British Chronicle». Успіх цих видань спонукав його в 1826 р. заснувати в Готі видавництво «Бібліографічний інститут», який у 1828 р. був перенесений в Гільдбурггаузен.

«Бібліографічний інститут» з самого початку набув гучну популярність, завдяки новим у той час методами підписки на книги та видання випусками. Видавництвом випускалися збірники німецьких, грецьких і римських класиків, збірки книг по історичних та природничих наук, карти, атласи, гравюри та  ін. У 1856 р. Герман-Юліус Меєр, син Йозефа Меєра, став завідувачем  «Бібліографічним інститутом». В 1874 р. «Бібліографічний інститут» був перенесений в Лейпциг.  1915 р. «Бібліографічний інститут» був перетворений в акціонерне товариство. В роки правління Гітлера «Бібліографічний інститут» став на шлях прославляння націонал-соціалізму. Восьме видання «Великого енциклопедичного словника», перерване на дев'ятому томі в 1942 р., носило відверто фашистський характер. Після перемоги над фашизмом в 1945 році «Бібліографічний інститут» був ліквідований як акціонерне товариство. 1946 р. він був відновлений в НДР як народне підприємство.  В 1953 році «Бібліографічний інститут» засновують в Мангеймі (ФРН) як акціонерне товариство. В 1984 р. відбулось об'єднання «Бібліографічного інституту» з «F. A. Brockhaus» у спільне підприємство «Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus», яке в 1988 р. увійшло до складу видавничої групи «Лангеншайдт».

1830 р. Мейер заснував журнал «Друг народу», але він скоро був заборонений. Тоді він почав видавати журнал «Всесвіт». У 1830-х роках цей журнал мав понад 80 000 передплатників. Бібліографічний інститут у 1840-1855 роках видав «Великий енциклопедичний словник» (Das Grosse Conversations-Lexikon) в 46 основних та 6 додаткових томах (5-е і 6-е видання словника лягли в основу російської «Великої енциклопедії», виданої товариством «Просвещение»).

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.



                                                           1844 р.

                                                                            1851 р.
Гравюра 1851 р.
1888 р.


вівторок, 27 грудня 2016 р.

Україна на карті «Європейської Росії». 1844 р. Карл Крістіан Франц Радефельд.

Карл Крістіан Франц Радефельд .

Карл Крістіан Франц Радефельд  (нім. Radefeld Carl Christian Franz; 1788-1874), німецький картограф, працював в Аугсбургу в 19 ст. Вивчав теологію і право в Єні. З 1811 р. почав працювати  адвокатом. Пізніше захопився картографією. З  початку 1840-х рр.  плідно співпрацював з видавцем  Йозефом Меєром  та його видавництвом «Бібліографічний інститут». Він відомий своїми якісними  картами, особливо атласами «Atlas Zum Handgebrauche für die Gesammte Erdbeschreibung» (1841 р.), «Grosser Hand-Atlas Über Alle Theile Der Erde» (1860 р.).

1844 р. Карта «Європейська Росія складена і накреслена Радефельдом» (Europaeisches Russland entworfen und gezeichnet vom Hauptm. Radefeld). Формат листів атласу 38 x 47 см. На карті показані українські історико-географічні землі: Ukraine (Україна), Podolien (Поділля), Volhynien (Волинь), Bessarabien  (Бессарабія), Galizien (Галичина), Krimm (Крим).

Перевидавалась кілька разів, зокрема, 1851 р., 1860 р., 1888 р. і т.д.  1860 р. опублікована в атласі «Grosser Hand-Atlas uber alle Theile der Erde in 170 Karten. Herausgegeben von J. Meyer. Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts». Атлас виданий під редакцією Йозефа Меєра (Meyer Joseph)  в Гільдбурггаузенському видавництві «Бібліографічного інституту» (Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts).

Йозеф Меєр.

Йозеф Меєр (нім. Joseph Meyer; 1796—1856) — німецький публіцист та видавець, засновник "Бібліографічного інституту". З 1816 р. по 1819 р. проживав у Лондоні, де займався промисловістю, але зазнав невдачі. У 1823 р. повернувся в Готу і став видавати «Листок для промисловців», переклав деякі твори Шекспіра й Вальтера Скотта. З 1825 р. став видавати  журнал «Meyer's British Chronicle». Успіх цих видань спонукав його в 1826 р. заснувати в Готі видавництво «Бібліографічний інститут», який у 1828 р. був перенесений в Гільдбурггаузен.

«Бібліографічний інститут» з самого початку набув гучну популярність, завдяки новим у той час методами підписки на книги та видання випусками. Видавництвом випускалися збірники німецьких, грецьких і римських класиків, збірки книг по історичних та природничих наук, карти, атласи, гравюри та  ін. У 1856 р. Герман-Юліус Меєр, син Йозефа Меєра, став завідувачем  «Бібліографічним інститутом». В 1874 р. «Бібліографічний інститут» був перенесений в Лейпциг.  1915 р. «Бібліографічний інститут» був перетворений в акціонерне товариство. В роки правління Гітлера «Бібліографічний інститут» став на шлях прославляння націонал-соціалізму. Восьме видання «Великого енциклопедичного словника», перерване на дев'ятому томі в 1942 р., носило відверто фашистський характер. Після перемоги над фашизмом в 1945 році «Бібліографічний інститут» був ліквідований як акціонерне товариство. 1946 р. він був відновлений в НДР як народне підприємство.  В 1953 році «Бібліографічний інститут» засновують в Мангеймі (ФРН) як акціонерне товариство. В 1984 р. відбулось об'єднання «Бібліографічного інституту» з «F. A. Brockhaus» у спільне підприємство «Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus», яке в 1988 р. увійшло до складу видавничої групи «Лангеншайдт».

1830 р. Мейер заснував журнал «Друг народу», але він скоро був заборонений. Тоді він почав видавати журнал «Всесвіт». У 1830-х роках цей журнал мав понад 80 000 передплатників. Бібліографічний інститут у 1840-1855 роках видав «Великий енциклопедичний словник» (Das Grosse Conversations-Lexikon) в 46 основних та 6 додаткових томах (5-е і 6-е видання словника лягли в основу російської «Великої енциклопедії», виданої товариством «Просвещение»).

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

1851 р. "Європейська Росія складена і накреслена Радефельдом" ("Europaeisches Russland entworfen und gezeichnet vom Hauptm. Radefeld").

Гравюра 1851 р.



Титул карти 1844 р.
1888 р.