Тартарія (Татарія; лат. Tartaria, фр. Tartarie, англ. Tartary, нім. Tartarei) – географічний термін, який використовували в західноєвропейській літературі й картографії щодо великих областей від Каспію до Тихого океану і до кордонів Китаю та Індії. Використання терміна простежується з XII і аж до XIX ст. Вперше термін «Тартарія» з'являється близько 1173 р. в подорожніх нотатках наваррського мандрівника Веніаміна Тудельського, який писав про «тибетську провінцію Тартарію ... осторонь Туркестану і Тангутів, на півночі Могулистана».
1627 р. Петрус Бертіус (Пітер Бертіус; Пітер де Берт, 1565 —1629), фламандський богослов, історик, географ і картограф. Карта «Carte de l'Asie» (Карта Азії). На мапі TARTARIAE міститься на схід від р. Волга.
.
