Антоній (Антон) Від (1508, Обервезель, Рейн-Хунсрюк - 21 січня 1558, Данциг, Поморське воєводство) - німецький картограф, який отримав популярність завдяки створенню карт Московії в першій половині XVI століття. Себастьан Мюнстер у своїй «Космографії» називав його литвином.
1542—1555 рр. Карта «Moscovia que Alba Russia non contenta Europee Sarmatie parte...» (Московія, як і вся Біла Русь, не обмежується частиною Євpопейської Саpматії й більшою частиною знаходиться в Азії). Видання 1570 р. гравірував Франц Хогенберг. Українські землі зображено фрагментарно. На карті позначена Золотая Баба – ідол, якому поклонялися частина жителів Московії.
На карті позначена битва під Оршею 1514 р., яка відбулася 8 вересня 1514 року між військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького та московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Згідно з «Rerum Moscoviticarum Commentarii» Зиґмунда фон Герберштайна, першоджерелом інформації про битву, значно менша армія Великого князівства Литовського і Руського разом із поляками (менш як 30 000 осіб) розбила 80 000 московських солдатів.
Карта Віда-Ляцького.
Безпосередню участь у створенні карти брав воєвода Іван Васильович Ляцький, який утік із московської держави у 1534 році. Окрім відомостей, отриманих від Івана Ляцького, Від використовував і сторонні джерела, наприклад, твір Матвія Мєховського «Трактат про дві Сарматії».
Якимось чином у Данцігу стало відомо, що Ляцький може дати багатий описовий матеріал про Московію. Почувши це, сенатор Йоганн Коппе першою ж нагодою поїхав до Вільна, взявши з собою Антона Віда, художника, якого він переконав намалювати карту Московії. Від зустрівся з Ляцьким і отримав від нього необхідні матеріали. У тому ж 1542 році Від підготував рукопис своєї карти; будучи художником, він прикрасив його малюнками полювання й різних диких звірів, що населяють московські ліси. Чи допомагав йому Ляцький у цих малюнках, ми не знаємо, але можна сказати, що вони виконані не тільки з артистизмом, але й з деякою реалістичністю, що свідчить про те, що він міг це зробити. Підтвердженням цього припущення, здається, є серія написів на карті, виконаних московською мовою з каліграфічною досконалістю. Від для цього ледве знав московську мову.
Карта Віда, складена в 1542 році, деякий час залишалася рукописом; проте це стало відомо ряду осіб. Серед них був Зиґмунд Герберштайн, якому Від, можливо, навіть надіслав копію за пропозицією Ляцького. Згадку про це можна знайти у Конрада Геснера (Gessner, 1548); який пізніше запозичив з карти Віда сцену полювання на муфлонів для своєї «Historiae Animalium» (1551). Ще раніше Від відповів на публічне звернення Мюнстера щодо надання географічного матеріалу для його «Космографії». У своєму виданні 1544 року Мюнстер приписує Віду (який був призначений «...Йоганном Яцьким») надати йому матеріали про Московію, які, очевидно, включали текст і карту. Таким чином карта Віда, навіть у цій скороченій і трохи спрощеній формі, отримала значне поширення.
Карта Віда, що складається з шести аркушів, не має спеціальної назви. У нижньому правому куті є присвята від А. Віда, яка пояснює, що представляє карта і що Ляцький допомагав у її складанні.
У ній також згадується прохання Герберштайна про карту раніше, у Москві, і що прохання тепер задоволено. Ця присвята підписана «Wilda... April Anno 1555». Одразу ліворуч від присвяти є ще вставка з титулом «An'tony Wed do chtitelyu» (Антоній Від до читача).
Далі наведено кілька вказівок давньою полонізованою московською мовою щодо користування картою та дати 1542 р. Нарешті, у нижньому лівому кутку є короткий опис Московії також датований «Wilda... anno 1555...».
Причина кількох дат не ясна. Найраніший, 1542 р., ймовірно, стосується виготовлення рукопису у Вільні за допомогою Ляцького, тоді як дати квітень і листопад 1555 р. імовірно вказують на початок і кінець процесу гравіювання.
На початку 1880-х років німецький історик Генріх Міхов виявив у Гамбурзі видання карти Антонія Віда, виконане Францом Хогенбергом у 1570 році, про що повідомив у своїй статті про найдавніші карти Росії. Перевидання 1570 р. має змінений розмір карти — прямокутну форму проти квадратної в оригіналі. Змінено художнє оформлення, залишено лише латинський текст.
Оригінальна карта 1555 р. була виявлена пізніше і представлена в публікації Г. Міхова 1906 року. Карта Антонія Віда була добре відома у колі іменитих картографів, у своїх публікаціях її згадують Абрахам Ортеліус, Гессель Ґеррітс та Ніколас Вітсен. Відомості, отримані від Віда, користувалися для складання власних карт Зиґмунд фон Герберштайн і Себастьан Мюнстер.
1555 р.
