Гуцульське повстання проти мадяр на Українське Різдво 7 СІЧНЯ 1919 р. — визвольна боротьба гуцулів проти угорської окупації, що була проведена у ніч 7 січня 1919 року, у ході було захоплено 500 угорських солдатів та воєнну техніку. Результатом стало звільнення всієї Закарпатської Гуцульщини та встановлення національної держави тоді як саме Угорську республіку захопили комуністи. Спільно зі своїми братами Дмитром та Іваном Василь Климпуш очолює гуцульське повстання в Ясині. Повстанці виступили проти мадяр, розбили та роззброїли мадярські військові відділи в Ясиню, Требупіанах, Рахові, Квасах і Сиготі. Тоді проголошено Гуцульську Республіку з 42-членним Сонмом і 4-членним Урядом.
8 листопада 1918 р. народні збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл проголосували за возз'єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду (ГНР). До неї ввійшли 42 депутати, яку очолив Степан Клочурак.
Представники Гуцульської Народної Ради взяли участь у роботі Будапештського (10 грудня) та Сигітського (18 грудня) конгресів, які були скликані урядом Угорщини з метою визначення майбутнього Закарпаття. Гуцули найбільш різко виступили проти намагання залишити край у складі Угорщини.
Ситуація не сподобалася угорській владі, що називала цю територію своєю. Було надіслано великий угорський загін.
Народна влада відійшла у підпілля для приготування повстання.
У ніч проти 8 січня 1919 року угорців — близько 500 військовиків — майже без бою захопили в полон. 10 січня багатотисячне віче підтвердило прагнення закарпатської Гуцульщини до возз'єднання із ЗУНР.
13 січня 1919 Гуцульське військо, підсилене загоном УГА, розпочало наступ з метою визволення Мараморощини від угорської адміністрації та військ. Він проходив уздовж залізниці Ясіня — Сигіт. Піхоту прикривали два потяги, озброєні гарматами та кулеметами. За декілька днів, у боях за Білин, Рахів, Великий Бичків, угорські війська були розбиті. Були визволені всі українські населені пункти сучасної Рахівщини та лівобережжя Тиси (нині — на території Румунії). У Вишові (нинішня Румунія) визволителів зустріли урочистою процесією на чолі зі священником, під синьо-жовтими прапорами. У визволених населених пунктах обирали старост, призначали військових комендантів. В установах запроваджували українську мову.
19 січня угорці спробували самі підняти повстання, проте потяг з гуцульським військом приїхав та добив заколот. Республіка почала мирне життя.
