З життя православних УКРАЇНЦІВ Румунії.

У 1940-х рр. у всій Румунії проживало близько 120 000 українців:

*в Південній Буковині (близько 40 000 українців у 39 місцевостях);

*у Добруджі (30 000 українців у 37 місцевостях);

*в Мармарощині (близько 30 000 у 16 місцевостях);

*близько 10 000 українців проживало у 8 селах у Банаті (дехто з них виїхав наприкінці 1940-х pp. до СРСР);

*бл. 10 000 — розпорошенні в межах румунської етнічної території.

За приблизними оцінками на території сучасної Румунії у повоєнні роки проживало не менше 150 тис. українців. Але впродовж 60-х, 80-х років минулого століття тоталітарний комуністичний режим посилив асиміляційний тиск, зокрема, масово закривались українські школи, класи, згорталася інша національно-культурна інфраструктура, особливо в Південній Буковині. Отже, загальна кількість українців в Румунії за офіційними даними на 1992 р. становила 66,8 тис. осіб, у 2011 році – 51,7 тис. осіб. Основним районом розселення українців є Мараморощина (площа ареалу становить 0,7 тис. км²), де проживало за матеріалами перепису близько 31 тис. українців (60,4% від усієї кількості українців Румунії). Українці Мараморощини за основними етнографічними ознаками найбільше споріднені з гуцулами Рахівського району Закарпатської області, відзначаючись порівняно вищою етнонаціональною самосвідомістю від інших груп українського населення. Іншим районом компактного розселення автохтонного українського населення є повіт Сучава (історична Південна Буковина). За даними останнього румунського перепису 2011 р. тут проживало лише понад 6 тис. українців. 

 Українці Румунії переважно проживають в північній частині Румунії, на кордоні з Україною в Мармарощині і Південній Буковині, а також у Подунав'ї (Північна Добруджа і Південна румунська Молдова). За даними перепису 2011 р. понад 60 % українців Румунії проживають у повіті Марамуреш. У 7 повітах з 41 проживають 96 % українців Румунії. Розселення українців у повітах Румунії в 2011 р.:

*Марамуреш (Мармарощина) — 31 234 особи — 60,4 %;

*Тіміш (Банат) — 5 953 — 11,5 %;

*Сучава (Південна Буковина) — 5 698 — 11,0 %;

*Караш-Северін (Банат) — 2 600 — 5,0 %;

*Сату-Маре (Мармарощина) — 1 397 — 2,7 %;

*Тульча (Добруджа) — 1 317 — 2,5 %;

*Арад (Банат) — 1 295 — 2,5 %.

За результатами перепису 2002 р. в Румунії існувало 12 комун, де більшість населення становили українці. Більшість з них (10) розташовано в північних повітах (Марамуреш, Сучава) на кордоні з Україною. Інші 2 комуни були розташовані на південному заході у румунському Банаті (повіти Тіміш та Караш-Северін). У комунах з переважанням українського населення у 2002 році проживало 54,5 % українців Румунії (33 297 осіб з 61 091).

Українці становлять більшість у селах: Бистрий, Великий Бичків, Руська Поляна, Ремети, Кривий, Вишня Рівня, Рускова, Вишевська Долина, Балківці, Ульма, Ізвори, Щука, Копечеле і інші.

РЕЛІГІЯ 

Православні румуни до 1863 року зберігали церковнослов’янську мову як офіційну богослужбову мову, Румунська церква, об’єднана з Римом, використовувала румунську народну мову з моменту свого створення. Більшість українського населення в Румунії була православна, греко-католики переважали на Мармарощині і в Банаті. Після ліквідації Греко-Католицької Церкви в Румунії в 1948 році вірні перейшли на православ'я.

У 1990 році у Румунії відновлено Православний український вікаріат, резиденція якого знаходиться у м. Сігеут-Мармацієй (Мармарош-Сигіт). Вікаріат підпорядковується безпосередньо патріарху Румунському і наділений автономією. Патріарх призначає керівників вікаріатсва та протопопів (благочинних).

Вікаріат поширює свою юрисдикцію на українські парафії на Мараморощині, Кришані, Трансільванії та Банаті. Вікаріат має 32 парафіяльні церкви та 3 монастирі.Чисельність вірян близько 52 тис. 

Богослужіння провадиться київським ізводом церковнослов'янської мови, українською та частково румунською мовою. У с. Русково є український монастир, настоятель о. Ігнат, служать українською мовою.

 Характерною рисою є вживання Юліанського календаря (Румунська православна церква користується новоюліанським). Попри довгі роки румунізації на території Південної Мармарощини досі зберігається українська мова і в місті Мармарош-Сигіт діє український ліцей.

Мармарощина (рум. Maramureş, угор. Máramaros) — історична область у Карпатах, зараз ділиться на Південну Мармарощину в Румунії та Північну Мармарощину в Україні.

Комуна Русь Поляни (рум. Comuna Poienile de sub Munte, також відома як Комуна Поляни) — комуна в Румунії, у жудці Марамуреш, що є частиною Мараморощини. Адміністративний центр — село Руська Поляна. За даними перепису населення 2002 року населення території, підпорядкованій комуні Русь Поляни становило 10 033 особи. Найбільшу частину населення комуни складали українці — 9 711 осіб. Більшість володіють як русинською (українською), так і румунською мовами. Старші люди не знають румунської, а деякі молоді люди не говорять місцевим гуцульським говором. 

Вишня Рівня, Верхня Рівня, Рона-де-Сус (рум. Rona de Sus) — комуна у повіті Марамуреш в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік): Вишня Рівня (3916 осіб) — адміністративний центр комуни; Коштіль (782 особи). Українців -  4 062 особи    (86,5%). Повіт (жудець) Мармаро́ш (рум. Județul Maramureș, угор. Máramaros megye) — на північному заході Румунії, частина історичного українського краю Мармарощина. Парафія Ucraineană Rona de Sus (Українська православна парафія Рона де Сус). 

Кривий, Криве, Репедя (рум. Repedea) — комуна у повіті Марамуреш в Румунії. До складу комуни входить єдине село Кривий. За даними перепису населення 2002 року у комуні проживала 4 761 особа. Українців     - 4 650  осіб (97,7%).

Банат – історична область на Південному Сході Європи, між Дунаєм, Тисою, Мурешулом і Трансільванськими Альпами, де компактно проживають українці, зокрема бойки та незначна частина гуцулів на території Румунії. Вони переселились туди на початку ХХ століття (1907-1918 рр.) з Мараморощини (сучасних Міжгірського, Хустського, Тячівського, Рахівського та частини Іршавського районів Закарпатської області). 

Хрестовоздвиженська церква, Сигіт