Злоті Емісійного банку Польщі. 1940 р.

 Грошова одиниця в Галичині з 18 вересня 1941 р. по кінець липня 1944 р.

Злотий Емісійного банку Польщі (польськ. złoty) — грошова одиниця Генерал-губернаторства у 1940—1944 роках. Вживалися розмовні назви «краківський злотий» (польськ. złoty krakowski) та «млинарки» (польськ. młynarki) на прізвище президента Емісійного банку у Польщі Фелікса Млинарського.

 Після окупації Польщі у 1939 році частина території була приєднана до Німеччини. На цих територіях польський злотий був замінений на рейхсмарку. На решті території Польщі було створено Генерал-губернаторство окупованих польських областей.  

Генеральна губернія, або Генерал-губернаторство — тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, утворена 12 жовтня 1939 р. гітлерівським урядом під час Другої світової війни у центрально-східній частині Польської держави. Адміністративний центр був у Кракові. До складу Генеральної губернії входили і українські етнографічні землі — Лемківщина, Підляшшя, Холмщина й частина Надсяння (загальна площа 16 тисяч км²). 1 серпня 1941 р. Генеральна губернія була об'єднана з дистриктом Галичина. Грошовою одиницею  в дистрикті Галичина з 18 вересня 1941 р. замість рубля (карбованця) став злотий для розвитку торгівлі в Генеральній Губернії. Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 р., коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції, був ліквідований, а німецька окупація змінилася на радянську.

 Окупаційна влада оголосила про вилучення з обігу банкнот Банку Польщі у 100 злотих зразка 1932 та 1934 років та банкнот у 500 злотих зразка 1919 року, які підлягали зарахуванню на депозитні рахунки. На банкноти в 100 злотих було нанесено наддрук General Geuvernement / für die besetzen polnischen Gebiete і вони знову були випущені в обіг. Наддрук масово підроблявся. Незабаром у Польщі було організовано кредитну касу Головного управління імперських кредитних кас та розпочато випуск окупаційної рейхсмарки. Проте вже 15 грудня 1939 року було ухвалено рішення про створення нового емісійного польського банку, оскільки Банк Польщі було евакуйовано до Парижа. 8 квітня 1940 року у Кракові розпочав роботу Емісійний банк у Польщі (Bank Emisyjny w Polsce, Emissionbank in Polen). Банк розпочав випуск банкнот у злотих. Банкноти Банку Польщі вилучалися з обігу, випуск окупаційної рейхсмарки було припинено. За національною ознакою було встановлено різні умови обміну: для німців, поляків та євреїв. Було встановлено курс: 1 рейхсмарка = 2 злотих. 

Банкноти першої емісії були датовані 1 березня 1940 року, випущені банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 100 і 500 злотих. Банкноти другої емісії датовані 1 серпня 1941 року, випустили банкноти в 1, 2, 5, 50 і 100 злотих. Також було підготовлено, але здійснено емісію банкнот в 1000 злотих зразка 1941 року (оригінали невідомі, нині існує лише вигляді новоділів, надрукованих реконструйованими кліше. Банкноти друкувалися у Варшаві та Відні. На банкноті у 100 злотих зразка 1941 року зображено вигляд Львова.

 

1941 р. 100 злотих Емісійного банку Польщі. Вид Львова

Злотий Емісійного банку Польщі (польськ. złoty) — грошова одиниця Генерал-губернаторства у 1940—1944 роках. Вживалися розмовні назви «краківський злотий» (польськ. złoty krakowski) та «млинарки» (польськ. młynarki) на прізвище президента Емісійного банку у Польщі Фелікса Млинарського.

 Після окупації Польщі у 1939 році частина території була приєднана до Німеччини. На цих територіях польський злотий був замінений на рейхсмарку. На решті території Польщі було створено Генерал-губернаторство окупованих польських областей.  

 Окупаційна влада оголосила про вилучення з обігу банкнот Банку Польщі у 100 злотих зразка 1932 та 1934 років та банкнот у 500 злотих зразка 1919 року, які підлягали зарахуванню на депозитні рахунки. На банкноти в 100 злотих було нанесено наддрук General Geuvernement / für die besetzen polnischen Gebiete і вони знову були випущені в обіг. Наддрук масово підроблявся. Незабаром у Польщі було організовано кредитну касу Головного управління імперських кредитних кас та розпочато випуск окупаційної рейхсмарки. Проте вже 15 грудня 1939 року було ухвалено рішення про створення нового емісійного польського банку, оскільки Банк Польщі було евакуйовано до Парижа. 8 квітня 1940 року у Кракові розпочав роботу Емісійний банк у Польщі (Bank Emisyjny w Polsce, Emissionbank in Polen). Банк розпочав випуск банкнот у злотих. Банкноти Банку Польщі вилучалися з обігу, випуск окупаційної рейхсмарки було припинено. За національною ознакою було встановлено різні умови обміну: для німців, поляків та євреїв. Було встановлено курс: 1 рейхсмарка = 2 злотих. 

Банкноти першої емісії були датовані 1 березня 1940 року, випущені банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 100 і 500 злотих. Банкноти другої емісії датовані 1 серпня 1941 року, випустили банкноти в 1, 2, 5, 50 і 100 злотих. Також було підготовлено, але здійснено емісію банкнот в 1000 злотих зразка 1941 року (оригінали невідомі, нині існує лише вигляді новоділів, надрукованих реконструйованими кліше. Банкноти друкувалися у Варшаві та Відні. На банкноті у 100 злотих зразка 1941 року зображено вигляд Львова.

https://photo-lviv.in.ua/lviv-na-monetakh-banknotakh-tsinnykh-paperakh-i-medaliakh/

Зарплата і ціни у Львові в 1930-их рр..

	29 квітня 1924 року міністр фінансів Владислав Грабський своїм рішенням ввів злотий в обіг як польську національну валюту в рамках грошової реформи. Долар коштував близько 5–8 злотих. Ціни були відносно низькими, проте через економічну кризу та інфляцію у першій половині десятиліття купівельна спроможність була обмеженою.   Польський злотий був сильною валютою і вистояв в умовах Великої депресії 1929-1933 років. Злотий зазнав за весь цей час лише одного дуже різкого падіння, але воно було короткочасним. Це було під час травневого перевороту в 1926 році, коли курс долара сягнув 11-13 злотих, але згодом він стабілізувався. Наприклад, заробіток просто робітника у Львові складав близько 70-100 злотих у місяць. Вчитель отримував від 100 до 300 злотих, а професор Львівського університету вже 700-900 злотих. Найвищу ж офіційну зарплату в державі мав президент. Вона становила 15 000 злотих на місяць. На що вистачало таких зарплат? Буханка хліба коштувала тоді 29 грошів, 1 кг м’яса – близько 1 злотого, 10 кг вугілля – 63 гроші, а проїзд у трамваї – 20 грошів. Корова в 1934 році коштувала приблизно 146 злотих, що дорівнювало двомісячному заробітку середнього робітника. Продукт Ціна (приблизно) Хліб житній (1 кг) 0,30 zł Молоко (1 л) 0,20 – 0,25 zł Масло (1 кг) 3,50 – 4,00 zł Яйця (10 шт) 1,00 – 1,20 zł Цукор (1 кг) 1,00 – 1,20 zł М’ясо яловиче (1 кг) 1,50 – 1,80 zł Картопля (100 кг) 5,00 – 7,00 zł