Андрій Байцар: НАЙЛЮТІШІ ЗИМИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. «Зима століття» 1929 р.

Поміщено 18 давніх світлин 1920-х - 1930-х рр.

Винниківщина. У ХХ столітті винниківчани запамʼятали декілька суворих зим – у 1901, 1912, 1917, 1921/22, 1924, 1927/28, 1928/29, 1935, 1937, 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1943, 1946/47, 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956, 1962/63, 1969/70, 1978/79, 1980, 1984/85, 1986/87, 1995/96, 1996/97 роках; у ХХI столітті – 2006, 2009/10, 2012, 2017, 2026 роках.

Сніжними були зими 1908/1909, 1912, 1929, 1932, 1935, 1939, 1941/42, 1942/43, 1953/1954, 1960, 1961, 1963/64, 1967/68, 1969/70, 1973, 1974, 1975/76, 1986/87, 1995/96, 1999, 2009/2010, 2012, 2013 (березень), 2018/19, 2021, 2026 років і т. п.

Львівщина.

Зими 1920-1930-х років були доволі сніжними. За спогадами очевидців, в ті зими на деяких вулицях снігові замети сягали дахів високих машин.

«Зимою століття» вважалася зима на рубежі 1928 та 1929 років. Холодна хвиля прийшла з Арктики та Сибіру, охопивши простір від Скандинавії до Середземномор’я. Тоді рекордно низькі температури показували термометри по всій Європі, не оминула ця зима й Винниківщину.

Пeршi снiгoпaди трaпилися вжe в пeршiй пoлoвинi жовтня 1928 р. Морози теж почалися ще в жовтні 1928 р. і тривали до квітня 1929 р. Пoстiйний снiгoвий пoкрив тривaв бeзпeрeрвнo з пoчaткy грyдня дo сeрeдини квiтня, a йoгo тoвщинa в пeрioд з сiчня пo бeрeзeнь стaнoвилa вiд 20-60 см в низинi дo 100 см i бiльшe в пeрeдгiрських рaйoнaх.

Львівська «Gazeta Lwowska» у № 3 від 12 лютого 1929 року писала, що місто буквально «тонуло у снігу», а сполучення з околицями було повністю перервано. Через багатометрові снігові замети на залізничних напрямках Львів –Тернопіль та Тернопіль – Ланівці рух потягів був паралізований. Міська влада вживала надзвичайних заходів для розчищення вулиць, залучаючи техніку та людські ресурси, оскільки транспортна мережа перебувала у стані колапсу.

Через постійні снігові замети у Львівській дирекції залізниць дорожній рух майже на всіх місцевих залізницях довелося припинити на якийсь час, а коли відновили, то потяги до Львова все рівно запізнювались: швидкий поїзд із Варшави – 15 хвилин, із Кракова – 45 хвилин, пасажирський із Бродів – 120 хвилин, з Варшави – 140 хвилин, із Самбора – 35 хвилин, з Тернополя – 14 хвилин.

Львівська газета «Діло» Ч. 36 від 15 лютого 1929 року наголошувала на соціальному вимірі катастрофи, звертаючи увагу на взаємодопомогу між мешканцями міста й сіл, які «в умовах лютого морозу змушені гуртуватися, аби спільними зусиллями пережити нестачу палива та харчів».

Львiвськi вyлицi взимкy 1929 рoкy рoзчищaв вiд снiгy гyсeничний тaнк. Гaзeти пoвiдoмляли тaкe: «Вжe кiлькa днiв прaцює y Львoвi – гyсeничний тaнк, oблaднaний мoтoрoм пoтyжнiстю 1000 кiнських сил, який викoристoвyється для видaлeння бiльших шaрiв снiгy. Koли тaнк їхaв пo вyлицях, тo викликaв нeaбиякe зaхoплeння тa вeликий iнтeрeс y пeрeхoжих».

У ту зиму у Львові доклали великих зусиль для підтримання основних вулиць та трамвайних рейок у такому стані, який би дозволяв б підтримувати комунікацію. У січні 1929 р. сміття зі Львова вивозили на конях, а всі вантажівки використовували для перевезення снігу з міста.

УРСР.

Морози сягали -35...-40° C, а на Лівобережній Україні фіксували −40 - −42 °C. Через такі морози масово вимерзали сади та озимина, а річки промерзли до самого дна.

Саме в цьому році в Києві двічі була зафіксована аномально низька температура −32,2 °C, це сталося 7 і 9 лютого 1929 року. Навіть на південному березі Криму температура падала до -25° C, а сніговий покрив сягав висоти людського зросту.

Харківські «Вісті ВУЦВК» № 42 від 20 лютого 1929 року писали про замерзання річок, перебої в транспортному сполученні та втрати сільського господарства, підкреслюючи, що морози стали «серйозним випробуванням для господарства і трудящих мас»..

У портах скувало льодом навіть Азовське та Чорне моря. Крига в Одесі була настільки міцною, що витримувала вантажівки.

Транспорт зупинявся, гинула худоба, люди грілися всім, що горіло. Через масивні снігові замети та обледеніння залізничне сполучення між великими містами переривалося на тижні. Навіть потужні на той час паровози не могли пробити замерзлі пласти снігу.

Цікаво, що саме після цієї зими в УРСР почали активно переглядати норми будівництва та теплоізоляції будівель, оскільки стара інфраструктура виявилася абсолютно безпорадною перед таким екстремумом.

Світ.

У південній Богемії (Чехословаччина, Літвіновіце) 11 лютого 1929 року стовпчик термометра опустився до −42,2°C.

У Німеччині - –37,8° C (поблизу Котбуса - рекорд для країни того часу) та –30° C у Центральній Європі.

Кригою вкрилися не лише річки (Дунай, Ельба), а й морські порти, зокрема Гданськ. Дунай повністю вкрився кригою, що зупинило судноплавство. У Белграді по льоду через річку пересувався транспорт. Рейн замерз на ділянці довжиною 20 км.

У Балтійському морі застрягли понад 130 суден. Чорне море замерзло настільки, що в протоці Босфор, на території Туреччини дрейфували величезні крижини. Це повністю паралізувало судноплавство між Європою та Азією: крига була настільки щільною, що мешканці Стамбула могли переходити протоку пішки, що зафіксовано на численних тогочасних світлинах.

У деяких регіонах товщина снігового покриву перевищувала 100 см, що повністю паралізувало залізничне та автомобільне сполучення.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.