неділя, 26 листопада 2017 р.

Річка Марунька у Винниках: природа, історія, екологія



Марунька — річка  в межах міста Львова (витоки), міста Винник і Пустомитівського району Львівської області.
Природа. Марунька — ліва притока Білки (басейн Західного Бугу). Довжина Маруньки 14 км, площа басейну 65 км². Річище слабозвивисте, в нижній течії випрямлене і каналізоване. Споруджено кілька ставів, зокрема Винниківське озеро. Витоки розташовані на східній околиці міста Львова (в районі Майорівки), в межах Львівського плато. Витік річки утворюють два потічки, що мають форму «вил». Вони на всьому проміжку проходять лісом, аж до злиття перед Винниківським озером. За озером долина Маруньки розширюється до 1 км. Течія повільна, дно долини плоске і широке. Долина майже по всій довжині річки заболочена. Правий її схил порівняно розчленований долинами приток р. Волиця, р. Бережанка, потоком Марущак, р. Кабанівка. Спочатку тече між пагорбами Винниківського лісопарку на південний схід, потім через місто Винники, а далі — на схід у межах Грядового Побужжя (між Винниківською та Дмитровицькою грядами). Впадає в р. Білка на північ від села Чижикова.
Історія. Ще 100 років тому вода у Маруньці була настільки чистою, що її використовували для пивоваріння у броварні  австрійця Ґрунда. Броварня заснована у 70-их рр. XIX ст. Пиво Ґрунда славилося далеко за межами Львова. Пиво «від Ґрунда» називали навіть Лисиницьким «праздроєм», порівнюючи його з відомою маркою чеського пива. 1922 р. Львівське Акційне Товариство Броварів і віденська фірма «Маутнер-Маргоф» на базі броварні створила Акційну спілку «Лисиницька фабрика пресованих дріжджів та спирту». З 1945 р. це – Львівський дріжджовий завод. Недосконала система очищення стоків мала шкідливий вплив на Маруньку, практично знищила її. 1994 р. на місці дріжджзаводу створено АТ «Ензим».
«Лисиницька фабрика пресованих дріжджів та спирту». 1934 р. (вересень)
У давнину вздовж Маруньки проходила дорога, яка була дуже вибоїста, придатна лише у суху погоду. Починалася вона біля Личаківської рогатки, вела через Ялівець, коло Горів, через пивоварню Ґрунда і виходила на Забаву. Називалася вона нижньою дорогою. У 1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродівську дорогу на Золочів і Броди. Ця, як її  називали у давнину, цісарська дорога і сьогодні з’єднує Винники зі Львовом. Частково дорога проходить по лінії глиняних валів, які, на думку археологів, оточували  оборонне селище близько 1800—2000 р. до н. е. Залишки валів позначені на австрійській карті 1783 р. Матеріал валів використовували для насипу під тверду основу дороги.
Зі спогадів винниківчанина п. Ореста Бачмаги: «Колись один старший пан (Євген Йона) показував мені свої світлини І на одній з них були зазнимковані молоді хлопці, що стояли під півтораметровим водоспадом по пояс у воді. Виявилось, що такий водоспад був колись на Маруньці в районі Забави. Тільки русло її пролягало тоді північніше, ближче до забудов. Потім вирили канал серединою Бліху і спрямували туди Маруньку».
Броварня Ґрунда 1890 р.

Русло Маруньки було змінено в кінці 1970-их рр.
Екологія. Згідно з моніторинговими дослідженнями, проведеними КП «Адміністративно-технічним управлінням» у IІ кв. 2015 р., р. Марунька є одним з найбільш забруднених водних об’єктів Львова та околиць. У воді  зафіксовані перевищення гранично допустимих концентрацій заліза загального, азоту амонійного, фосфатів, завислих речовин, БСК5, ХСК.
Восени 2017 р., в рамках природоохоронного заходу «Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Марунька з метою захисту від шкідливої дії вод у місті Винники Львівської області» у співфінаснуванні Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА у розмірі 239 тис. грн. та фінансовому внеску Винниківської міської ради у розмірі понад 60 тис. грн., завершено очищення р. Марунька.

 Вид з Винниківського лісу на «Лисиницьку фабрику пресованих дріжджів та спирту». 1930-ті рр.
                                                Осінь 2017 р. Фото Христини Мамчур


ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.
 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар