З 1424 р. на портуланах (морських картах) з'являється мальований персонаж "Reхе Rossia", "Rey de Rossia" (або "Russia") – "король Русі". Основним опонентом якого на різноманітних портуланах є намальований поруч з шаблею "хан Тартарії", або "король Тартарії". Відомий портулан 1482 р. де зображено і короля Русі (над витоками Дніпра) і короля Тартарії.
Велика ймовірність що на карті зображено одного із руських (українських) київських князів, або Вітовта (1350 — 1430) — великого князя литовського, руського і жемайтського (1392—1430).
Карти 1424 р. та 1572 р. розшукала українська дослідниця, що проживає у Швеції, пані Марина Траттнер.
1482 р. Бертран Хайме (Жауме), каталонський картограф. Портолан Середземного моря та Чорне море. Через нього можна простежити становлення Кримського юрту як самостійної держави та вихід його з-під влади Золотої Орди. На морській карті 1482 р. Хайме Бертрана над Кримом на правому березі Волги поблизу столиці Золотої Орди Сараю сидить на подушках правитель Золотої Орди з кривим мечем і круглим щитом з тамгою, поруч із підписом «Хан Тартарії». На сході є зображення імператора набагато більшого розміру зі скіпетром і державою, що називається "La Gran chan Amperator de Tartaria", який недвозначно поглядає на Захід, на правителя Русі (Rey de Rossia), який, своєю чергою, дивиться на свого східного опонента.
Яке саме державне утворення на карті 1482 р. вважається «Руссю» — визначити важко. Імовірно, що Московія, адже капелюх «короля Русі» (тюрбан) ідентичний капелюху царя Тартарії, що вказує на політичний зв’язок із Золотою Ордою або «цивілізаційний» зі Сходом взагалі. Великого князівства Литовського, Жемайтійського і Руського або Руського воєводства Польського королівства з центром у Львові це не могло стосуватися. Після виходу Великого Московського князівства з-під безпосередньої влади Орди 1480 р. воно з деяким запізненням потрапляє на портолани як королівство (суверенна держава).
Зверніть увагу, що всі найважливіші об’єкти на карті мають двомовні підписи, як латинською, так і турецькою. Цей факт свідчить про те, що портолан використовували також османи – лоцмани чи географи. Прапор із хрестом святого Георгія, й досі майорить над Кафою, хоча османи захопили півострів за 7 років до створення карти. Але найдивовижніше те, що ми чи не вперше бачимо на цій карті топонім «Крим»! Напис позначає півострів червоним чорнилом, щоб привернути увагу глядача. У письмових джерелах східного походження топонім «Крим» зустрічається ще в XIII ст. До появи цієї карти, а часто й пізніше, західні картографи позначали півострів і частину Північного Причорномор’я назвою «Газарія», що походить від етнотопонімів «Гацар» (Хазарія) [Фоменко, 2011], Таврика тощо.
1572 р. Карта Середземного моря. Автор Хайме Холівс (Jaime Holives). На карті
намальовані - Король Русі (Rey de Rossia), князь Московії (duch de Moscovia) та Великий хан Тартарії
(Gran can dе Tartaria). Розмір фігурок володарів позначав рівень
могутності та суверенітету держави. На цій карті Король Русі (Rey de Rossia) - це руський (український) правитель. Ймовірно, що дана карта - це перероблена і доопрацьована карта 1424 р.
Можна припустити, що на портулані є зображення султана і халіфа Держави Хафсідів Абу'л Аббас Ахмада III (араб. أبو العباس أحمد; д/н — 1575) — 27-й султан і 26-й халіф Держави Хафсідів у 1543—1569 роках.
* Галушко К. Украинские пределы. Украина и украинцы в европейской картографи от античности до ХХ века. Киев: НПУ им. Драгоманова, 2014. 143с.
*Гордєєв А.Ю. Карти-портолани XIII-XVII ст.: особливості та роль у розвитку картографії. – Київ : Видавництво географічної літератури «Обрії», 2009. – 408 с.
* Гордєєв А.Ю. Карти-портолани: питання перспективи досліджень. Вісник геодезії і картографії, 2014. №4(91). С.23-27.
* Нестерук І.А., Трофименко П.І., Трофименко Н.В.
Портолани: міфи та реалії. Житомирський національний агроекологічний
університет, 2012. С.193-201.
* Фоменко И.К. Образ мира на старинних портоланах Причерноморья. Конец ХІІІ- ХVII в. Москва: Индрик, 2007. 408с.
* Фоменко И.К. Наследие Золотой Орды в европейской картографи ХV-XVIII в.в. Золотоордынское обозрение, 2013. №1. С.82-95.
* Фоменко А.Т. Античность – это средневековье. Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2005. 768 с.
* Шетников А.И. Портуланы – морские карты ХIV-XVI в.в. Новосибирск: ООО Фарадей, 2015. С.24-34.
1572 р. Абу'л Аббас Ахмад III
Немає коментарів:
Дописати коментар