понеділок, 13 червня 2022 р.

ІСПАНСЬКА КАРТОГРАФІЧНА ШКОЛА (XVI ст.) Й УКРАЇНА

У другій половині XV ст. відбулося об'єднання двох найбільших держав Піренейського півострова – Кастилії й Арагону, що призвело до створення іспанської монархії. Іспанські війська почали звільняти землі, захоплені арабами ще в 711 р. Останньою областю, звільненою від арабів у 1492 р., була Гранада. Після цього Іспанія стала наймогутнішою державою на Піренейському півострові й вже не могла миритися з пануванням португальців на морі. Прагнення до лідерства штовхало королівську знать до розширення території, видобутку золота і захоплення рабів. Але мореплавство та суднобудування в Іспанії було розвинене слабо. Тому іспанські монархи вдавалися до послуг мореплавців з інших країн. Одним з таких мореплавців був італієць Христофор Колумб.

Зневірившись в Португалії, Х. Колумб перебирається до Іспанії, де місцева влада активно прагнула наздогнати португальців в спробах відкрити шлях до Індії. Іспанські король та королева радо прийняли пропозицію Колумба і спорядили три кораблі для пошуку Західного шляху до Індії, і затвердили Колумба «віцеадміралом всіх відкритих земель з 10 % прибуток з усіх доходів, що надходитимуть до Іспанії».

3 серпня 1492 р. з порту Палос-де-ла-Фронтера в Андалузії відплила експедиція з трьох кораблів «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» з екіпажем у 90 осіб на чолі з Христофором Колумбом, який вирушив на пошуки західного морського шляху до Індії.

1492 р. іспанська експедиція під головуванням Христофора Колумба досягла Америки. Колумб здійснив ще чотири експедиції до Карибського моря і відкрив острови Кубу, Гаїті, Ямайку та інші острови в Карибському морі, узбережжя Центральної Америки та Північ Південної Америки, проте він так не знайшов казкових багатств Індії, і вважав, що дійшов до Південно-Західної Азії та берегів Китаю. Відкриті землі Колумб називав «Індіями», а місцеве населення «індіанці» – остання назва дотепер використовується для назви місцевого автохтонного населення.

Дуже скоро португальці довідались про відкриття Колумба. Назрівав конфлікт, португальці не хотіли втрачати монополію на торгівлю в Індії.  Іспанці й португальці звернулися до Папи Римського Олександра VI за арбітражем. У 1494 р. згідно з Тордесільяським договором, ратифікованим Папою Римським, Іспанія й Португалія поділили весь неєвропейський світ між собою. Нововідкриті землі на схід від цієї лінії за договором відходили до Португалії, а землі на захід — до Іспанії. Договір був ратифікований Іспанією (точніше Кастилією і Арагоном) 2 липня 1494 року та Португалією 5 вересня 1494 року. Лінія розділу на іншій стороні світу була проведена через кілька десятиліть за Сарагоським договором, підписаним 22 квітня 1529 року, ця лінія проходила антимеридіаном Тордесильянській лінії.

До середини XVI ст. іспанська корона отримала контроль над більшою частиною заходу Південної Америки, Центральну Америку та південь Північної Америки, окрім раніше завойованих територій Карибського басейну.

Планісфера Кантіно (1502) — це копія з Падран-Реала, можливо, зроблена одним з підкуплених португальських картографів. Не економлячи на хабарях, Кантіно отримав доступ до Індійського будинку і придбав там копію секретної офіційної королівської карти — Падран-Реала з зображенням останніх португальських відкриттів, включаючи береги Бразилії, виявлені Педру Алварешем Кабралом в 1500 р. — лише за рік перед приїздом Кантіно.

З листа, надісланого Кантіно герцогу Феррарі 19 листопада 1502 року ми знаємо, що він заплатив за карту 12 золотих дукатів, що на той час було значною сумою. На звороті карти зроблено напис італійською мовою: Carta de navigar per le Isole nouam trovate in le parte de India: dono Alberto Cantino al S. Duca Hercole (Навігаційна карта островів, нещодавно виявлених в Індії: від Альберто Кантіно герцогу Ерколе). У 1502 р. Кантіно потай вивіз три склеєних листки пергаменту, на яких була нанесена планісфера в ренесансну Італію. Документ отримав велику популярність і ліг в основу популярної планісфери де Кавері (1505), яка, своєю чергою, стала основою для відомої й дуже впливової в Європі карти Мартина Вальдземюллера.

Ця планісфера є найбільш ранньою збереженою картою, що відображає португальські географічні відкриття на сході та заході. Карта особливо примітна тим, що зображує фрагмент бразильського узбережжя Південної Америки, який відкрив португальський дослідник Педро Алвареш Кабрал у 1500 р., та з надзвичайною точністю та деталізацією надає зображення східного та західного узбережжя Африки.

На карті також позначені землі, відкриті на північному заході Америки Гашпаром Корте-Реалом в 1500—1501 рр. Як видно з карти, португальці вважали, що ці землі знаходяться в «португальській» зоні, на схід від Тордесільянського меридіану.

Планісфера Кантіно є одним із перших прикладів карти, на якій місцевості розміщуються згідно з вказаними широтами, а не шляхом вказання напрямку за розою вітрів і визначеної відстані, як заведено на портоланах Середземного та Чорного морів в попередній період. Розмір планісфери 220 × 105 см.

На узбережжі Чорного моря позначено населені пункти та річки.

За українською Вікіпедією. Падрон-Реал (Іспанія) (ісп. Padrón Real), після 2 серпня 1527 р.: Генеральний Падрон (ісп. Padrón General) — секретна офіційна іспанська географічна карта, що використовувалася як стандарт для виготовлення інших робочих карт, що були присутні на всіх іспанських кораблях протягом XVI ст. Падрон-Реал виготовлявся і зберігався у Каса-де-Контратасьйон (ісп. Casa de Contratación) у Севільї. Штурмани кораблів повинні були у своїй роботі користуватись копією офіційної урядової карти під загрозою штрафу у розмірі 50 песо. Карту, ймовірно, дублювала велика діаграма, що висіла на стіні Севільського Алькасара. До переліку відомих офіційних картографів та штурманів, які брали участь у створенні карти входять Амеріго Веспуччі, Діогу Рібейро, Себастьян Кабот, Алонсо де Санта-Крус та Хуан Лопес де Веласко.

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. – Львів: ЗУКЦ, 2022. – 328 с. 

 

1502 р. Планісфера Кантіно

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар