четвер, 25 березня 2021 р.

Золоте століття голландських географічних досліджень та відкриттів (1590-і рр.. – 1720-і рр..)

Розквіт голландської могутності в південних морях починається... в лісабонській в'язниці. Туди в 90-х рр. XVI ст. був ув’язнений за борги голландський моряк Корнеліс Гаутман. У в'язниці язик розв'язуються. Від товаришів по ув'язненню, португальських моряків-невдах, Гаутман дізнався великі таємниці - про морські шляхи з Португалії в Індію і до Молуккських островів. Гаутман повідомив про це на батьківщину торговій компанії «Товариства далеких країн». Повідомлення довелося дуже до речі. Річ у тім, що до цього часу голландські («бунтівні») кораблі могли ще відвідувати португальські порти, правда під іноземним прапором. Але 1594 р. Філіп II, бувши з 1580 р. і португальським королем, вирішив одним ударом припинити голландську посередницьку торгівлю і конфіскував у Лісабоні 50 голландських кораблів, що належали «заколотникам і єретикам». Саме тоді голландська компанія викупила Гаутмана з в'язниці і забезпечила його грошима на експедицію до «островів прянощів».

Корнеліс де Гаутман (нід. Cornelis de Houtman; 1565 —1599) — нідерландський мореплавець і колоніальний діяч. Керував першою голландською торговою експедицією до островів Південно-Східної Азії (сучасна Індонезія) в 1595—1597 рр. Кораблі експедиції проклали новий морський шлях з Європи до островів Малайського архіпелагу, в обхід існуючих португальських морських шляхів, що призвело до руйнування португальської монополії на торгівлю з цим регіоном і налагодження прямих постачань південно-азійських прянощів до Нідерландів.

Перша голландська експедиція в Ост-Індію (нід. Eerste Schipvaart) — морська експедиція, організована голландськими підприємцями з 1595 по 1597 рік. Вона сприяла відкриттю торгівлі спеціями для голландських торговців, що врешті-решт призвело до створення голландської Ост-Індської компанії, і ознаменувало злам португальської монополії на торгівлю прянощами та кінець домінування Португальської імперії в регіоні Південно-Східної Азії. Ця подорож відкрила дорогу для голландців в Ост-Індію й довела можливість залучення голландських купців до торгівлі прянощами в обхід португальських посередників. Тож у Голландії вона розглядалася як великий успіх і прорив на Схід, що знищив португальську монополію на торгівлю з Ост-Індією, У наступні 5 років слідами Корнеліса де Гаутмана до островів Малайського архіпелагу вирушили більше півсотні голландських кораблів.

До 1590-их рр. Іспанія й Португалія,  що захопили великі території, почали їх освоювати й уступили ініціативу Англії, пізніше Голландії. Оскільки вже відкриті морські шляхи до країн Сходу навколо Африки й Америки контролювалися Португалією й Іспанією (а останній був ще й занадто довгим і ризикованим), в цей час особливо активно йшли пошуки Пн.-Зх. проходу й  Пн.-Сх. проходу. У 1553 р. на пошуки Пн.-Сх. проходу була відправлена ​​англійська експедиція Х. Уіллобі й Р. Ченслера, яка встановила торговельні відносини з Росією. В кінці 16 ст. активні пошуки Пн.-Сх. проходу проводила Голландія, спорядила три експедиції поспіль (1594, 1595, 1596-97). Ключову роль в них зіграв В. Баренц, хоча офіційно їх не очолював. Віллем Баренц (Willem Barents, 1550 —1597) — голландський мореплавець і дослідник. У 1594—1597 рр. тричі здійснив плавання по Північному Льодовитому океану з метою відшукати північно-східний прохід з Атлантичного океану в Тихий. Під час першого плавання (1594) експедиція досягла острова Нова Земля і знайшла там сліди перебування московитів. Друге плавання було невдалим. Під час третього Баренц зазимував на острові Нова Земля. Баренц склав карту Нової Землі й щоденник стану погоди на острові.  Од­на­к, голландці не змогли просунутися даль­ше Но­вої Зем­лі (де в 1596–1597 рр. відбулася перша відома в історії полярна зимівка), і плавання в цьому напрямку припинилися. 

Друга голландська експедиція в Ост-Індію (1598—1600) — одна з приватних голландських експедицій кінця XVI ст., спрямованих на руйнування португальської монополії по торгівлі прянощами з Ост-Індією. Відбувалась під керівництвом Якова Корнеліса ван Нека. Під час експедиції голландцями вперше було досягнуто Молуккських островів. Надзвичайно високий прибуток, отриманий в результаті експедиції, сприяв подальшому створенню голландської Ост-Індської компанії. Голландська Ост-Індійська компанія (нід. Vereenigde Oostindische Compagnie, VOC) — голландська приватна компанія з торгівлі з країнами Ост-Індії та Китаєм. Заснована в 1602 році, проіснувала до 1798 року. Здійснювала торгівлю (в тому числі чаєм, міддю, сріблом, текстилем, бавовною, шовком, керамікою, прянощами і опіумом) з Японією, Китаєм, Цейлоном, Індонезією; монополізувала торгівлю з цими країнами Тихого і Індійського океанів. Більшість з цих експедицій принесли великі прибутки.  Незабаром голландці витіснили португальців з провідних позицій в торгівлі спеціями з Південно-Східної Азії й на уламках португальських колоній почали створювати власну, Нідерландську колоніальну імперію.

Ян ван Рібек (1619 —1677) — відомий голландський дослідник і мореплавець, що заснував місто Кейптаун (Капська колонія), а пізніше — колоніальний адміністратор Нідерландської колоніальної імперії, зокрема, її азійських володінь (сучасна Індонезія). Голландська Ост-Індська компанія (VOC) також була головною рушійною силою Золотого століття голландських географічних відкриттів (1590-і рр.. – 1720-і рр..). Розвідувальні плавання (наприклад, на чолі з В. Янсзоном і Абелем Тасманом), які фінансувала VOC відкрили в основному невідомі цивілізованому світу землі. Крім того, в Золотий вік нідерландської картографії (близько 1570—1670 рр.), навігатори та картографи VOC допомогли формуванню сучасної географії та картографії світу, якими ми їх знаємо сьогодні.

Ян Гюйген ван Лінсхотен (Jan Huygen van Linschoten; 1563 —1611) — голландський мореплавець, картограф та письменник. Лінсхотен багато подорожував регіонами Азії (Ост-Індії), що належали Португалії або знаходились під португальським впливом. Служив секретарем архієпископа в Гоа між 1583 і 1588 роками. Став відомий завдяки публікації в Європі важливої систематизованої інформації про азіатську торгівлю та мореплавання, яку португальці тримали в секреті. У 1596 р. він опублікував книгу «Itinerario» (пізніше видану англійською як «Discours of Voyages into Ye East & West Indies»), де вперше в Європі графічно відображені детальні карти подорожей до Ост-Індії, зокрема до Індії. Під час свого перебування в Гоа Ян Гюйген методично копіював строго секретні карти аркуш за аркушем. Що ще більш важливо, Ян Хюйген надав навігаційні дані, такі як течії, глибини, острови та мілини, що було абсолютно важливим для безпечної навігації, а також зображення фрагментів узбережжя для орієнтації на місці. Публікація навігаційних маршрутів дозволила відкрити торгові шляхи в Ост-Індію голландцям, французам та англійцям. Як наслідок, голландська Ост-Індська компанія та Британська Ост-Індська компанія зруйнують монополію 16 ст., якою користувалися португальці у своїй торгівлі з Ост-Індією.

На рубежі 16-17 ст. голландці витіснили португальців з Індонезії. У плаванні 1605-1606 рр. голландець В. Янсзон який досяг берегів Австралії, прийнявши її за о. Нова Гвінея. Віллем Янсзон (нід. Willem Janszoon) (1570—1630) — нідерландський навігатор та колоніальний губернатор. Янсзон служив у Нідерландській Ост-Індії з 1603 по 1611 рік та з 1612 по 1616 рік, у тому числі як губернатор форту Генрікус на острові Солор. Перший відомий європеєць, який побачив берег Австралії під час подорожі 1605—1606 років.

У пошуках зручних шляхів від півдня Африки до о. Ява Х. Броувер в 1611 р. відкрив оптимальний маршрут, що пролягав на південь від колишнього. Користуючись ним, голландці час від часу досягали західного узбережжя Австралії й в 1616-1636 рр. відкрили значну його частину.

Голландські капіталісти, не пов'язані з Нідерландською Ост-Індською компанією, не раз намагалися прорвати її торгову монополію й шукали нових шляхів до Молуккських островів. Одна з таких спроб зазнала повну фінансову невдачу, але привела до важливих відкриттів в Атлантичному і Тихому океанах. Купці міста Хорн спорядили два судна, запросивши начальником експедиції досвідченого капітана Віллема Корнелісзона Схаутена; торговим комісаром був призначений Якоб Лe-Mep.

Якоб Лемер (нід. Jacob le Maire; 1585—1616) — нідерландський мореплавець. Разом з Віллемом Схаутеном здійснив навколосвітню подорож в 1615—1616 рр. Метою експедиції на суднах «Eendracht» (220 т) та «Hoorn» (110 т) було знаходження нового шляху до Островів спецій через Тихий океан, в обхід монополії Голландської Ост-Індійської компанії. У кінці травня 1615 р. Лемер и Схаутен відпливли з міста Горну. 7 грудня 1615 р., біля берегів Патагонії на «Hoorn»і виникла пожежа, що повністю його знищила. 25 грудня 1615 р. Лемер і Схаутен відкрили острів Лос-Естадос, який вони назвали Землею Штатів (оскільки вони вирішили, що це його північна частина Невідомої Південної землі). Протока між островами Естадос і Вогняна Земля зараз називається на його честь — Ле-Мер. 29 січня 1616 р. підійшла до південної точки Південної Америки — мису Горн (названий на честь рідного міста Схаутена — Горна).  У квітні 1616 р. Лемер і Схаутен відкрили декілька островів архіпелагу Туамоту, в травні — північну частину архіпелагу Тонга, і 25 червня досягнули архіпелаг Бісмарка, відкрив острови Нова Ірландія і Новий Ганновер.

Голландці до початку 40-х рр. XVII ст. знали та, хоч неточно, нанесли на карти наступні частини Австралії: на півночі - західний берег півострова Кейп-Йорк і виступ Арнемленда, весь західний берег материка і західну половину його південного узбережжя. Однак Нова Голландія в їхніх очах представляла собою не окремий континент, а гігантський виступ ще не дослідженого Південного материка, виступ, який простягався від Нової Гвінеї до берега, відкритого Тейсеном.

У 1642 році генерал-губернатор Нідерландської Індії Ван Дімен вирішив встановити, чи є Австралія частиною Південного материка і чи з'єднується з нею Нова Гвінея, а також знайти нову дорогу з Яви в Європу. Ван Дімен знайшов молодого капітана Абеля Тасмана, який, пройшовши через багато випробувань, завоював собі славу прекрасного знавця моря. Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman; 1603 —1659) — нідерландський мореплавець, дослідник і купець. Отримав світове визнання за очолювані ним морські походи в 1642–1644 роках. Першим серед відомих європейських дослідників досяг берегів Австралії, Нової Зеландії, Тонга і Фіджі. Тасман стер з мапи великі «білі плями» в районі затоки Карпентарія і північно-західного узбережжя Австралії. Західна частина материка прийняла після цього плавання контури, які ми бачимо і на сучасних картах.



Карти Інституту Передових Технологій

 

Немає коментарів:

Дописати коментар