вівторок, 16 травня 2017 р.

Винниківський район (1940-1959 рр.). Хронологія подій



10 січня 1940 р. Винники повторно одержують статус міста.
10 січня 1940 р.   26 вересня 1959 р. (з перервою під час війни) Винники центр Винниківського р-ну. До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.
1 вересня 1947р. Працівники лікарні м. Винники
1940 р.  1941 р. (липень)  пам'ятник Й. Сталіну (відновлений 1947 р.). Знаходився між теперішньою вул. Галицькою і тютюновою ф-ою (ближче до вул. Шевченка).
1940 р.  1941 р. (липень) пам'ятник В. Леніну (відновлений 1947 р.). Знаходився між теперішньою вул. Галицькою і тютюновою ф-ою.
1940 р. (зима) 1941 р. (червень)Винниківський РК ВЛКСМ.
1940 р. (травень) артисти Київського театру ім. Івана Франка побували в гостях у робітників Винниківської тютюнової фабрики ім. 17 вересня.
1940 р. 1950 р. (літо) — діяльність ОУН у Винниківському районі.
Винниківчани, члени ОУН-УПА: Ольга Банах, Стефа Банах, Дарія Бедрило, Роман Белінський, Г. Вільчинський, Володимир Верходай, Євген Верходай, Л. Вовк, Ірина Готь, Андрій Гуль, Василь Гуль, І. Дмитерко, О. Дмитерко, В. Дмитерко, Григорій Дмитерко, Йосип  Йона, М. Климко, Р. Курчак, Ярослав Кульчицький, Б. Леочко, Богдан Магаляс, З. Магаляс, Т. Маркевич, Б. Микитів, Я. Микитів, В. Мисько, С. Обаранець, Д. Опалевич, Я. Опалевич, Євген Пивовар, С. Пивовар та ін.
1940 р. (літо) Винниківський повіт ОУН (очолював Роман Кияк).
15 грудня 1940 р. перші радянські вибори до Винниківської районної ради.
22 червня 1941 р. бомбардування німецькою авіацією  Винник (значних руйнувань зазнала тютюнова фабрика, зруйновано залізничну колію).
22 червня 1941 р. висадка німецького десанту в околицях Винник (на ранок всі були схоплені і розміщені в приміщенні тютюнової фабрики).
23 — 30 червня 1941 р. діяльність у Винниківському лісі загону ОУН(б) (напади на колони радянських військ, що відступали).
28 червня 1941 р. розстріл солдатами НКВС сімох невинних винниківчан (поховані у Братській могилі на німецькому цвинтарі).
30 червня 1941 р. радянські війська залишили з боями Винники.
30 червня 1941 р. загін ОУН(б) зайняв Винники.
27 липня 1944 р. радянські війська захопили Винники.
1944 р. (літо) — голова виконкому Винниківської райради депутатів Шпета; голова Винниківської ради Кубай. 
1944 р. — 1959 р. — Іван Демидович Демиденко голова Винниківської міської Ради народних депутатів.
1944 р. 1959 р. Винниківський райвиконком та Винниківська міська рада на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 15; поліклініка).
1944 р. 1959 р. — Винниківський РК КП(б) (секретар Пащенко) на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 38). У жовтні 1952 р.  перейменовано на Винниківський РК КПУ.
1944 р. 1959 р. — Винниківський райком комсомолу на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 49).
1944 р. 1959 р. — Винниківський райвідділ НКДБ (з 15 березня 1946 р. МДБ, з 1954 р. КДБ) на вул. Леніна (тепер  вул. Галицька, 14 а). Раніше - склад дошок єврея Бера.
1944 р. 1959 р. — Винниківський райвідділ НКВC 19 березня 1946 р. МВС) на вул. 1-го Травня (тепер вул.Стуса, 10). До 1940 р. в цьому приміщенні проживав і працював м'ясник Ваціновський; 1940-1941 рр. Винниківський райвідділ НКВC; під час німецької окупації тут розміщувався один із класів Української школи).
1944 р. 1959 р. — Винниківський райвійськкомат на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 17). Під час німецької окупації - приміщення Української міліції (поліції).
1944 р. — 1959 р. — Винниківська районна лікарня (керівник до 1953 р. Григорій Сардак).
1944 р. базування полку НКВС.
1950-ті рр. Винниківська районна друкарня

1944 р. 1950 р. розміщення складу у приміщенні німецької кірхи.
1944 р.1945 р. — Рой Михайло Васильович директор Винниківської школи №1.
1944 р. 1947 р. прибуття до Винник переселенців з Холмщини, Надсяння. Лемківщини та Підляшшя.
1940-ві рр. (середина) підприємства та установи: тютюнова фабрика (вул. Замкова, 2), меблевий завод (вул. Шевченка, 28 і 30), друкарня (вул. Леніна, 36), райконтора звязку (вул. Леніна, 9), «Заготскот» (вул. Леніна, 95), райощадкаса (вул. Леніна, 30), польська неповна середня школа № 2 (вул. Леніна, 39), поліклініка (вул. Будьонного, 2), райлікарня (вул. Леніна, 12), колгосп «Ленінським шляхом» та ін.
1940-ві рр. (середина) 1950-ті рр. автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану "Гетьман").
1940-ві рр. (середина) — 1950-ті рр. пошта та телеграф  (вул. Леніна, 30; тепер житловий будинок біля музею). Керівник - п. Манзевич. Він і його службовці носили форму. Пізніше приміщення пошти перенесли на вул. Леніна, 9; в якому за Польщі знаходилося відділення поліції. Телеграф працював до кінця 1990-их рр. 8 квітня 1998 р. — відкриття новозбудованої АТС (вул. Сухомлинського).
1940-ві рр. (середина) — Винниківська школа №2 (з російською мовою викладання).
1944 р. — 1945 р. — Винниківська райзаготконтора Львівського молококомбінату (у приватному будинку на вул. Танкістів, 10).
1944 р. (серпень) — відновлення тютюнової фабрики.
18 серпня 1944 р. 1959 р. — газета «Сталінським шляхом» («Радянське життя») Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України та друкарня (вул. Леніна, 36 (тепер вул. Галицька). Директор друкарні М. А, Гуманецький. Редакція газети вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). Редактори газети: М. Александренко, Л. Єрмакова, А. Гіль, П. Рахубовський, С. Донченко, В. Балаханова, Ю. Марченко.
1944 р. (вересень) Винниківська швейно-взуттєва фабрика на вул. Комінтерну (тепер вул. С. Крушельницької, 3) у будинку, що належав до 1939 р. польському судді.
1944 р. (вересень) Винниківська  школа №1 по вул. Ринок, 4 (тепер СЗШ №29). 1945 р. навчалося близько 400 дітей. 1946 р. 10 учнів одержало перші атестати.
1944 р. (листопад) 1948 р. (кінець) — бойові дії ОУН-УПА у Винниківському районі.
1945 р. 1950 р. — Винниківський район ОУН.
1945 р. — документальна кінохроніка «Львівська тютюнова» (виготовлення різних сортів цигарок, перевірка якості продукції).
1945 р. — Винниківська райзаготконтора Львівського молококомбінату і молочний цех (у будинку Михайла Маркевича на вул. Кривій, 2).
1945 р. — Добровільне протипожежне товариство (2 ручних насоси і виїзна бричка).
1945 р. (весна) 13 листопада 1945 р. адміністратор винниківської римо-католицької парафії ксьондз Альбін Мидлярж.
13 листопада 1945 р. — 8 травня 1946 р. адміністратор винниківської римо-католицької парафії ксьондз Владислав Пельц.
1940-ві рр. дитячий садок №1 (у приміщенні біля старої торговиці; пізніше у будівлі на вул. Галицькій, де сьогодні ВТФ «Друксервіс», згодом передали ще одну будівлю, що знаходилася через дорогу).
1940-ві рр. — ветлікарня по вул. Леніна (навпроти СШ №47; діяла до 1970-их рр.). 
1940-ві рр. — фотоательє (Василь Висоцький, п. Бочковський) - навпроти теперішньої пошти по вул. Галицькій. Діяло ще в 1960-их рр. В 1939 р. - 1940-ві рр. тут була продуктова крамничка. А раніше це приміщення і навколишні належали єврею Беру (торгував дошками). На подвір'ї був склад сировини. А це приміщення служило сторожівкою. Бера радянська влада арештувала і вивезла в Сибір. З 1960-их рр. - ремонт телевізорів (М. Горовий).
31 жовтня 1945 р. приїзд о. Григорія Костельника, щодо переходу винниківської парафії до РПЦ.
1945 р.  1953 р. — Григорій Сардак (піонер судинної хірургії) хірург у Винниках.
1945 р.1972 р. — Михайло Степанович Чеславський директор Винниківської школи №1 (з 1959 р. Львівської СШ №29).
1945 р.  1946 р. виселення польського населення (перша хвиля).
1946 р. — закриття костелу.
1946 р.  1948 р. о. Дурбак Всеволод-Іван Теофілович парох Святовоскресенської церкви.
1946 р. Поляков і Горбачов — уповноважені Винниківського райвідділу НКДБ (здійснювали масові вбивства українців).
1946 р. розібрано залишки колії на відрізку Винники Бережани.
1946 р. випуск на тютюновій фабриці сигарет «Катюша», «Парашутист» (колектив 586 осіб; працювало 32 машини; тютюнових виробів 800 млн штук).
1946 р. — дитяча бібліотека на вул. Шевченка, 2 (19461959 рр. директор — Маліневська Олена Василівна). Тут працювали Ніна Яремівна Хімчак (19501953 рр. та 19741988 рр.), Ніна Миколаївна Власенко (19561982 рр.), Ніна Олексіївна Сулік (19821989 рр.), Ганна Теодорівна Антоняк (19871994 рр.), Антоніна Федорівна Закальницька (19901994 рр.), Леся Стахівна Дудка (1995— 1996 рр.), Людмила Антонівна Харчишин (19892003 рр.), Ірина Зеновіївна Копиляк (19942005 рр.),Ольга Романівна Дудок (20052008 рр.), Валентина Миколаївна Марциновська (20082014 рр.). З 2014 р. бібліотеку очолює Олександра Федорівна Толоченко, читачів обслуговує (з 2003 р.) Галина Остапівна Остапчук.
1946 р. відкриття вечірнього класу при семирічній школі №1.
8 травня 1946 р. — останній польський ксьондз Владислав Пельц залишив парафію і виїхав  на Опольщину (Польща).
12 травня 1946 р. 311 окремий полк урядового звязку передислоковано у м. Винники.
1946 р. (вересень) — кіножурнал «Передова фабрика» (про виготовлення тютюнових виробів на Винниківській фабриці).
1947 р. — Гончаренко — начальник Винниківського райвідділу НКВC; помічники — майор Пшенічкін, капітан Шевцов (здійснювали масові вбивства українців).
1947 р. — Михайло Швед («Орлик») провідник ОУН  у Винниківському районі; Іван Петрович Цар («Ірод») провідник Служби безпеки; Михайло Лемішко референт (всі троє — мешканці с. Підберізці).
1947 р. створення НКВС провокаційної ОБЗУ (Організація борців за волю України); очолив Роман Плюта.
1947 р. — памятник В. Леніну в центрі міста (демонтовано 1990 р.).
1947 р. — центральна вулиця міста — імені Леніна (теперішня вул. Галицька).
1947 р. — відродження ФК «Харчовик» (Винники) (Юліан Кметь та Богдан Маркевич). Засновано клуб 1940 р.
21 жовтня 1947 р. операція «Захід» (органи МДБ провели масову депортацію населення Західної України). Протягом доби виселили 26 644 родини із 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Десятки винниківських сімей було виселено.
25 жовтня 1947 р. — МВC заарештувало провідника Служби безпеки ОУН у Винниківському районі Івана Петровича Царя («Ірода»).
1947 р. (кінець) — 1949 р. (березень) — дисидент і поет  Красівський Зеновій проживав у Винниках (в родині Марії Петрівни Гуль).
1948 р. — початок будівництва греблі на р. Марунька (територія теперішнього Винниківського озера).
1948 р.  1961 р. о. Козак Анатолій Іванович парох Святовоскресенської церкви.
26 січня 1948 р. — народився Поточняк Ростислав Мирославович (український футболіст і тренер, виступав у клубах «Карпати» (Львів) та «Металіст» (Харків), володар Кубка СРСР 1969 р., майстер спорту СРСР).
6 квітня 1948 р. МВC знищує райпровідника ОУН Винниківського району Михайла Шведу («Орлика») у с. Гончари.
1949 р. — постанова Винниківського райвиконкому щодо посилення боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю.
1949 р. — Винниківська швейна фабрика Львівського обллегпрому (взуттєвий цех передано до Львова).
1949 р. ФК «Більшовик»  (Винники) чемпіон Львівської області та володар кубка Львівської області (Богдан Маркевич). У фіналі кубка області «Більшовик» здолав «Колгоспник» з Бібрики 1:0.
1949 р., 1951 р., 1952 р. — ФК «Харчовик» (Винники) бере участь у любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури.
1949 р. (весна) — у с. Зубра Винниківського району, в будинку Довбуша Івана Івановича (1896 р. н.), переховувався  головнокомандувач УПА Роман Шухевич.
1 вересня 1949 р. — Винниківська семирічна школа №3 на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 54) у старому будинку (з 1954 р. — восьмирічна школа, з 15 серпня 1967 р. — СШ №47). У кінці 1960-их рр. збудовано нове приміщення. Перший директор — Гайворонюк Дмитро Тимофійович (1949 р.).
1949 р. — 1992 р. — Бекар Марія Павлівна завуч  Винниківської школи №3 (пізнішеСШ №47).
1950-ті рр. — багатотиражна газета «Голос робітника» на тютюновій фабриці.
1950-ті рр. — підприємства та установи: тютюнова фабрика, дріжджовий завод, швейна фабрика, молокозавод (маслозавод), МТС, пошта та телеграф  (вул. Леніна, 30; тепер житловий будинок біля музею; керівник - п. Манзевич),  автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану "Гетьман"), Львівський лісгосп, цегельний завод (19591961 рр. переобладнано та механізовано; працювало 58 робітників, випускали 9 млн штук цегли на рік), млин, завод цвяхо-ливарний, райпромкомбінат, райпродкомбінат, друкарня, артіль 1-го Травня (колишня приватна майстерня з виготовленням меблів Біньовського; з 1959 р. – Винниківський цех №3 Львівської меблевої фабрики де працювало 116 робітників на в-ві кімнатних буфетів та столиків під радіо), банк по вул. Галицькій (тепер історико-краєзнавчий музей), електровня (на Розлавці), фотоательє (Василь Висоцький, п. Бочковський; навпроти теперішньої пошти по вул. Галицькій, діяло ще в 1960-их рр.), бойня (на Загородді), пожежна станція та ін.
1950-ті рр. — станція юних натуралістів на теперішній вул. О. Любич-Парахоняк (у будинку Василя Обаранця, сімя якого була виселена в Сибір).
1950 р. — 1996 р. (жовтень) — розміщення торгового закладу у приміщенні німецької кірхи.
1950 р. колектив тютюнової фабрики 1 016 осіб; працювало 126 машин; тютюнових виробів 4,7 млрд штук.
20 квітня 1950 р. рішення виконкому Винниківської районної ради «Про впорядкування рогу вулиць Леніна та Шевченка» (підірвано фігуру Божої Матері).
4 липня 1950 р. загинув останній керівник ОУН на Винниківщині районний провідник «Сталевий» (у Давидові).
9 липня 1950 р. загинув районний референт СБ «Богдан»-«Марко», родом із Закерзоння (в лісі між Давидовом і Черепином).
1950 р. (літо) — ОУН у Винниківському районі припинила своє існування (Винниківщину приєднано до Бібрецького району ОУН).
16 листопада 1950 р. народився Ярослав Грисьо (український футбольний суддя та функціонер).
1951 р. перший випуск у Винниківській семирічній школі №3 (тепер СЗШ №47); директори: Михайло Васильвич Рой (19491951 рр.), Зоя Никифорівна Гавришева (Берендєєва) (19511952 рр.), Катерина Федорівна Крейденкова (19521958 рр.), Аркадій Григорович Дорман (19581971 рр.).
1951 р. — 1973 р. — Винниківська середня школа робітничої молоді №21 (з 1946 р. вечірній клас при семирічній школі №1). Директорами були: Чеславський Михайло Степанович, Манілов Володимир Андрійович, Кухто Леонід Васильович, Кащук Любов Самсонівна, Гайворонюк Дмитро Тихонович, Романюк Володимир Федорович. Заступником директора працювали: Гайдар Лідія Дмитрівна, Лазаренко Людмила Олександрівна.
4 лютого 1951 р. — у с. Сихів Винниківського району ліквідована на горищі місцевої мешканки Пелих Марії Василівни (1901 р. н.), як твердить МДБ, кур’єрська група крайового проводу в складі: «Зенко» (керівник групи), «Ромко» (Володимир Гірняк, 1925 р. н., с. Виски Сяноцького пов., Польща; бойовик) і «Влодко» (бойовик).
1952 р. — 1953 р. проживав Нудьга Григорій Антонович (український письменник, фольклорист, літературознавець, історик української літератури). Працював обліковцем на Винниківській швейній фабриці.
1952 р. — 1959 р. бібліотека для дорослих на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 23).
1952 р. 1953 р. газета  «Сталінець» Винниківської МТС.
1952 р. — 1954 р. — проживав і працював на швейній фабриці у Винниках Григорій Нудьга (український письменник, фольклорист).
1953 р. — з сім’єю поселився Покора Роман Михайлович (український футболіст та тренер; виступав у клубах «Карпати» (Львів), «Металіст» (Харків), «Спартак» (Івано-Франківськ); володар Кубка СРСР 1969 р.; майстер спорту СРСР).
1953 р. — відкриття Комсомольського (Винниківського) озера.
1953 р. — будинок піонерів на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 26). Директор Ганна Прокопівна Герман.
1953 р. ФК «Харчовик» (Винники) володар кубка Львівської області (Богдан Маркевич). У фіналі винниківчани перемогли яворівський «Спартак» 5:2.
1953 р. — ФК «Прапор» (Винники) брав участь у Кубку УРСР.
27 лютого 1953 р. — загинув останній повстанець з Винниківського району (Михалина Іван СеменовичГриць») 1921 р. н. з с. Дев’ятир Рава-Руського району; переселений до с.Зубра Винниківського району. Пішов у підпілля весною 1950 р.; був бойовиком при районному провідникові Бібреччини «Павлові» (Федір Кононович), потім при надрайонному провідникові «Михайлові» (Дмитро Цура). За даними МДБ загинув разом з «Михайлом» в с. Волощина Бібрецького району.
31 липня 1953 р. — 30 серпня 1954 р. Володимир Грабовецький директор Винниківської СШРМ.
1954 р. завершено будівництво нового стадіону на вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство «Зоря»). 
1955 р. 1980-ті рр. — перукарня по теперішній вул. Галицькій, 21 а (перукар п. Куліковський, п. Янко (Іван) Пивовар, Звінська Аня; було там 3 майстри для чоловіків і один дамський; 1939-1941 рр. — магазин культтоварів). Початково перукарня була у будинку п. Грицка (біля теперішньої "Фортуни"). Фризієрський вишкіл п. Янко (Іван) Пивовар пройшов у закладах винниківчанина Романа Секети, який мав їх У Львові декілька. Хамську "технологію" бризкати на голову з пульверизатора зимною водою перед стрижкою тоді не застосовували,а зволожували теплим мокрим рушником, або ніяк.
1955 р. — Винниківська школа №3 брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці навчально-дослідних ділянок і була нагороджена медаллю.
1955 р. (січень) кіножурнал «Передова МТС» (про вручення колективу перехідного Червоного прапора Ради Міністрів СРСР).
17 серпня 1955 р. Борис Возницький був зарахований у Винниках вчителем креслення та малювання (проживав тут 19551956 рр.).
1956 р. кімната-музей  у Будинку піонерів (створена Борисом Возницьким).
1956 р. ФК «Харчовик» (Винники)  володар кубка сімсотріччя Львова.
1956 р. (серпень) пам'ятник І. Франкові (вул. Шевченка).
1957 р. завершення газифікація міста.
1957 р. пам'ятник на братській могилі радянських воїнів (вул. Шевченка).
1957 р. 1962 р. — проживав Роман Прокопович-Орленко (співак Віденської та Празької опери, диригент, композитор, громадський діяч).
1957 р.  1958 р. виселення польського населення (друга хвиля).
1958 р. тютюнова фабрика одержала пожежну машину.
1958 р. дитяча футбольна школа при ЛТФ (Богдан Маркевич).
1958 р. /1959 р. першість Львівської області з мотокросу. Траса Винниківське озеро кар’єр «Пісковня» Чортові скелі Винниківське озеро. Видатні мотогонщики-винниківчани: Віктор Вінцкевич (1939 р. н.), Андрій Шемечко (1946 р. н.), Зенон Оприск (1949 р. н.), Володимир Гундяк, Любомир Романишин (1951 р. н.), Володимир Ціж (1951 р. н.) та ін.
1959 р. — бібліотека для дорослих у приміщенні на вул. Леніна, 49 (раніше на вул. Леніна, 23). 1958 р.1962 р. завідувачами бібліотеки були Маєвська, Шевчук, Сидорова В., Онищенко Г. Протягом 1962—1998 рр. завідувач — Ільчишин О. І., 1998—2011 рр. — Ловчій Л. В., з 2011 р. —Андрухів І. О.
1959 р. — перепис населення: українців –  5 922 особи (82,3%), росіян  – 722 (10%), євреїв – 30 (0,4%), поляків – 302 (4,2%), білорусів – 32 (0,4%), інші – 186 (2,6%). Разом – 7 194 особи.
1959 р. — 5 листопада 1975 р. — 10-та міська Винниківська лікарня.
16 червня 1959 р. — помер Василь Сидурко (скульптор першого на Україні пам’ятника січовим стрільцям у Винниках).
11 вересня 1959 р. — помер Яків Нагляк (доктор, старшина австрійської армії під час Першої світової війни, підхорунжий УСС).
26 вересня 1959 р. — Винниківську міську раду підпорядковано Ленінській районній раді Львова.

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.
*Винниківський альбом: Авт. ідеї – Г. Козловський; упорядник Н. Білас, І. Тимець; літ. редактор – І. Лемко; Львів: АПРІОРІ, 2015. – 252 с.
Молочарня 1948 р.



Немає коментарів:

Дописати коментар