Андрій Байцар: Назва "Україна" на картах французьких картографів Жіль Робера де Вугонді та Дідьє Робера де Вогонді (середина XVIII ст.)

Жіль Робер де Вогонді (Gilles Robert de Vaugondy; 1688—1766) та Дідьє Робер де Вогонді (Didier Robert de Vaugondy; 1723-1786) (син Жіля Робера), французькі картографи. Жіль Роберт де Вуоонді, як правило, підписував свої карти «М. Robert», а Дідьє – «Robert de Vaugondy» (іноді додаючи «fils» або «filio»). У деяких випадках до кінця не з’ясовано Жіль чи Дідьє склали карту. Від Людовіка XV обидва Робери отримали титули королівських географів. З 1740-х років картографічна фірма Жіля і Дідьє Роберів видавала велику кількість атласів, великоформатних карт і глобусів й була на той час найвідомішою і найприбутковішою у Парижі. Робери перевидавали карти П. Мулляра-Сансона та Н. Сансона, зокрема його карту Польщі «Les Estats de la couronne de Pologne...».

Серед багатьох картографічних праць Роберів основною є «Atlas universel» (Універсальний атлас, Париж, 1757, 108 карт), який вважається одним із найважливіших атласів XVIII ст. Його основу становлять картографічні матеріали, успадковані від Сансонів, і картографічні плити Ю. Жейо, придбані 1712 р. після його смерті. Для його створення були використані старі джерела, звірені з більш сучасними картами. На багатьох були виправлені широти й довготи згідно з астрономічними спостереженнями. Старий матеріал був змінений з додаванням безлічі нових топонімів. З 1757 р. Робери почали публікувати «Nouvel atlas portatif» (Новий портативний атлас), який протягом п’ятнадцяти років перевидавався п’ять разів.

Жіль Робер де Вогонді, відомий також як Le Sieure або Monsieur Robert, походив з родини Нікола Сансона (1600-1667) і є нащадок його онука П'єра Мулляра-Сансона (Pierre Moullart-Sanson). Він був племінником і спадкоємцем П’єра Мулляра-Сансона якому перейшла велика частина плит карт Н. Сансона. Від нього успадкував більшу частину картографічного матеріалу Нікола Сансона. Цей матеріал він разом з сином об'єднав з картами й пластинами, набутими після смерті Юбера Жайо 1712 р., щоб створити основу Всесвітнього Атласу. Після Абрагама Ортеліуса (Abraham Ortelius; 1527 —1598) і Герарда Меркатора (Gerhardus Mercator; 1512—1594) Вугонді спираючись на їх джерела значно просунули вперед картографію тієї епохи. Основні праці: “Géographie sacrèe et historique de l'Ancien et du Nouveau Testament” (1747), “Usage des globes céleste et terrestre” (1752), “Petit Atlas” (1748), “Atlas universel” (1757), “Atlas portatif” (1762). Робер Вугонді склав “Карту середньовічного світу” в кращих європейських традиціях. На ній він показав країни Середнього Сходу та Південного Кавказу. На мапі детально показано контури морів, кордони держав відтінені різнобарвною кантівкою. Основа історичної карти Робера Вугонді досить точна, автор використовував найдетальніші матеріали картографів-сучасників. Обидва (батько та син) отримали титули Королівських географів «Geograpne du Roi» від Аюдовіка XV та шляхетство.

Дідьє Робер де Вогонді спільно з батьком створив універсальний атлас (Atlas Universel) з 108 карт. Даний атлас вперше був опублікований в 1757 р. Для його створення були використані старі джерела, звірені з більш сучасними картами. На багатьох були виправлені широти і довготи згідно з астрономічними спостереженнями. Старий матеріал був змінений з додаванням безлічі нових топонімів. 1760 р. Дідьє Робер де Вогонді був призначений географом Людовика XV, був також Королівським географом польського короля Станіслава Лещинського, з 1756 р. членом Академії наук. Основні праці: “Essai sur l'histoire de la géographie” (1755), “Tablettes parisiennes” (1760), “Cosmographie” (1763), “Institutions géographiques” (1766), “Atlas de la France et de l'Europe” (1785). Після смерті батька Дідьє співпрацював з Шарлем-Франсуа Делямаршем (Charles-François Delamarche), який бл. 1784 р. перебрав майстерню Д. Робер де Вогонді й став його спадкоємцем.

1748 р. Карта – “L'Europe. Divisee suivant ses principaux Etats” (Європа...). Напис на мапі (від Дніпра до Дону) – “Ukraine ou Cosaquie” (Україна Козацька).

1748 р. Карта – “Russie Blanche ou Moscovie...” (Русь Біла, або Московія) поміщена в атласі “Atlas portatif universel et militaire”. Лівобережна Україна позначена як Ukraie ou Cosaquie (Україна Козацька), Правобережна Україна – Pologne (Польща). Формат мапи 16 × 14,2 cм.

1751 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді створили карту “L'Europe divisee en ses principaux Etats…” (Європа...). Видана в Парижі, поміщена в “Atlas Universel”. Масштаб 1:9 500 000. На півдні Київська та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski) і Ногайців (Tartares Nogayes). На карті напис Dzyke Pole (Дике Поле) розміщений на землях Запорозьких козаків.

У наступному році (1752) Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді створили ще одну карту “Partie méridionale de la Russie européenne où sont distinguées exactement toutes les provinces, d'après le détail de l'Atlas Russien” де показано українські землі. Ця мапа теж видана в Парижі в 1757 р. в “Atlas Universel”. Масштаб 1:3 400 000. На півдні Київська та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski) і Ногайців (Tartares Nogayes).

1752 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді. Карта – «Le Royaume de Pologne divise enses duches et provinces et subdivise en Palatinats» (Польське королівство, поділене на князівства, краї та воєводства). Видавництво Париж. Поділля (Кам’янецьке та Брацлавське воєводства) та Київщина (Київське воєводство) позначені як UКRAINE; Західна Україна позначена як Червона Русь (Russia Rouge); окремо виділено Покуття (Pokutie).

1752 р. Дідьє Робер де Вугонді. Карта – «PARTIE MERIDIONALE DE LA RUSSIE EUROPÉENNE OU SONT DISTINGUÉES EXACTEMENT TOUTES LES PROVINCES, D’APRÈS LE DÉTAIL DE L’ATLAS RUSSIEN. PAR LES. ROBERT DE VAUGONDY FILS» (Південна частина Європейської Росії з детальним зображенням всіх країв згідно з Російським атласом, створена паном Робером де Воґонді сином). Південь України – землі Козаків Запорозьких (Cosaques Zaporiski); Мала Татарія (Petite Tatarie), що позначена на північному узбережжі Чорного та Азовського морів; включає землі очаківських татар (Tatares d'Oczacow), землі ногайських татар (Tatares Nogayes) та Кримський півострів (Сrіmее). На карті позначена Кубань.

1754 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді доповнили карту “Partie méridionale de la Russie européenne où sont distinguées exactement toutes les provinces, d'après le détail de l'Atlas Russien” картою-вставкою “Developpement de la Nouvelle Servie” (Адміністративні кордони Нової Сербії). Мапа видана в Парижі. Франсуа Сантіні в 1776 р. перевидав її в “Atlas Universel dressée sur les meuilleures cartes modernes 1776”, а пізніше у Венеції 1784 р.

На карті з’явився напис UКRAINE. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UКRAINE. На півдні Київська (Gouvernem.t de Kiowie) та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Сzaporowski) та Ногайців (Tartares Nogayes).

На основній карті землі Запорозьких козаків (Cosagues Czaporowski) та Кримського ханства (Petite Tatarie) замальовані одним кольором і в одних кордонах. Таким чином, французькі картографи показали землі Запорозьких козаків у складі Кримського ханства, яке в цей час знаходилося (до 1774 р.) в складі Османської імперії. На карті добре видно, що Zaporozskaia Sjecza (Запорізька Січ) і Kudak (тепер м. Дніпро) позначені як міста з невеликими фортецями. Elisabethgorod (Кропивницький), Ingulgorod (?) показані містами без фортець.

На спеціальній вставці “Developpement de la Nouvelle Servie” (Адміністративні кордони Нової Сербії) розташування Нової Сербії відповідає північній частині Кіровоградської області нинішньої України. Територія Нової Сербії з адміністративним поділом на полки показана у складі Російської імперії. Таким чином, підтверджувалася належність земель до Росії. А ось територію Запорозьких козаків показано як нейтральну (Neutre). У нижній (південній) частині вставки вказаний кордон з Туреччиною (Frontieres de la Turquie).

1762 р. Жіль Робер де Вугонді у Парижі видав карту “Partie Meridionale de la Russie Européenne, Tartarie Rusienne, Petite Tartarie..”. Формат карти 24 × 30 cм. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UКRAINE, напис досягає Бахмута (на Донеччині). На території Кримського ханства (Petite Tartarie) показано Запорозьких Козаків (Cosaques Saporowi), на Дону – Донських козаків (Cosaques du Don).

Жіль Робер де Вугонді, відомий також як Le Sieure або Monsieur Robert, походив з родини Нікола Сансона (1600-1667) і є нащадок його онука П'єра Мулляра-Сансона (Pierre Moullart-Sanson). Він був племінником і спадкоємцем П’єра Мулляра-Сансона якому перейшла велика частина плит карт Н. Сансона. Від нього успадкував більшу частину картографічного матеріалу Нікола Сансона. Цей матеріал він разом з сином об'єднав з картами і пластинами, набутими після смерті Юбера Жайо 1712 р., щоб створити основу Всесвітнього Атласу. Після Абрагама Ортеліуса (Abraham Ortelius; 1527 —1598) і Герарда Меркатора (Gerhardus Mercator; 1512—1594) Вугонді спираючись на їх джерела значно просунули вперед картографію тієї епохи. Основні праці: “Géographie sacrèe et historique de l'Ancien et du Nouveau Testament” (1747), “Usage des globes céleste et terrestre” (1752), “Petit Atlas” (1748), “Atlas universel” (1757), “Atlas portatif” (1762). Робер Вугонді склав “Карту середньовічного світу” в кращих європейських традиціях. На ній він показав країни Середнього Сходу та Південного Кавказу. На мапі детально показано контури морів, кордони держав відтінені різнобарвною кантівкою. Основа історичної карти Робера Вугонді досить точна, автор використовував найдетальніші матеріали картографів-сучасників. Обидва (батько та син) отримали титули Королівських географів «Geograpne du Roi» від Аюдовіка XV та шляхетство.

Дідьє Робер де Вугонді спільно з батьком створив універсальний атлас (Atlas Universel) з 108 карт. Даний атлас вперше був опублікований в 1757 р. Для його створення були використані старі джерела, звірені з більш сучасними картами. На багатьох були виправлені широти і довготи згідно з астрономічними спостереженнями. Старий матеріал був змінений з додаванням безлічі нових топонімів. 1760 р. Дідьє Робер де Вугонді був призначений географом Людовика XV, був також Королівським географом польського короля Станіслава Лещинського, з 1756 р. членом Академії наук. Основні праці: “Essai sur l'histoire de la géographie” (1755), “Tablettes parisiennes” (1760), “Cosmographie” (1763), “Institutions géographiques” (1766), “Atlas de la France et de l'Europe” (1785). Після смерті батька Дідьє співпрацював з Шарлем-Франсуа Делямаршем (Charles-François Delamarche), який бл. 1784 р. перебрав майстерню Д. Робер де Вогонді і став його спадкоємцем.

ПРАЦІ:

Atlas portatif, universel et militaire, composé d'après les meilleures cartes, tant gravées que manuscrites, des plus célèbres géographes et ingenieurs (1748)

Partie Septentrionale du Royaume de Naples (1748)

Royaumes d'Espagne et de Portugal (1748.)

Amérique Septentrionale dressée, sur les relations les plus modernes des voyageurs et navigateurs, et divisée suivant les differentes possessions des Européens (1750)

Isles de Saint Domingue ou Hispaniola, et de la Martinique (1750)

La Judée, ou, Terre Sainte, divisée en ses douze tribus (1750)

L'Empire du Japon divisé en sept principales parties, et subdivisé en soixante et six royaumes (1750)

Partie de la Mer du Nord, où se trouvent les Grandes et Petites Isles Antilles, et les Isles Lucayes (1750)

Royaume d'Irlande divisé en ses quatre provinces et subdivisé en comtés (1750)

L'Empire de la Chine dressé d'après les cartes de l'Atlas Chinois (1751)

Les Indes Orientales, où sont distingués les empires et royaumes qu'elles contiennent tirées du Neptune Oriental (1751)

Environs de Paris (1753)

Gouvernemens généraux du Maine et Perche, de l'Anjou, de la Touraine, et du Saumurois (1753)

Atlas universel (1755)

Carte de la Virginie et du Maryland (1755)

Partie de l'Amérique septentrionale, qui comprend le cours de l'Ohio, la Nlle. Angleterre, la Nlle York, le New Jersey, la Pensylvanie, le Maryland, la Virginie, la Caroline (1755)

Turquie Européenne (1755.)