1903 р. Винники на "Спеціальній карті Європейської Росії із прилеглою до неї частиною Західної Європи та Малої Азії" І. П. Стрельбицького.

На карті позначені: Винники; німецькі колонії Вайнберґен та Унтерберґен; поселення Млинівці (Млиновецъ) в районі теперішнього Винниківського озера; залізнична колія Львів-Підгайці; р. Марунька (без підпису); поселення — Перша Вулька (Волька), Друга Вулька, Третя Вулька та довкільні села. 

З 1830-х років російські військові топографи розпочали знімання і видання "триверстової" (М 1:126 000) карти західних прикордонних територій і "десятиверстової" (М 1:420 000) карти Європейської Росії. З 1845 р. роботи із складання "триверстової" карти поширились на всю територію Європейської Росії, а "десятиверстова" Спеціальна карта Європейської Росії І. Стрельбицького була завершена в 1865-1871 pp. "Триверстова"  карта мала детальне зображення рельєфу штрихами, була детальною і наочною, неодноразово перевидавалась і була найпоширенішою у вжитку на ті часи. Львів (в т. ч. і Винники) не увійшов до даної збірки карт.

Назва: Специальная карта Европейской России. Рік випуску: 1903 р.

Автор:  – І. Стрельбицький.

Масштаб карти: 1:420 000 (10 верст), формат 52 × 66 см.

Видавництво: Военно Топографическое Управления Генерального Штаба.

Під керівництвом військового картографа І. П. Стрельбицького (1828-1900), українця, уродженця Полтавської губернії, протягом 1865-1871 рр. було укладено на 152 аркушах і в 1871 р. видано перші аркуші "Специальной карты Европейской России" (Спеціальної карти Європейської Росії із прилеглою до неї частиною Західної Європи та Малої Азії) масштабу 1:420 000 (10 верст в одному дюймі). Всього було видано 178 листів, що покривали простори Європейської частини Росії, включаючи Фінляндію і нинішні території України, Балтійських країн, Білорусі, та Молдови, а також частину азіатської Російської імперії аж до Оренбурга і Уфи. На півночі карта І. Стрельбицького охоплювала узбережжя Льодовитого океану, а на півдні покривала весь Кавказ і місцевість аж до південного узбережжя Чорного та Каспійського морів. Карта охоплювала не лише Європейську Росію, а й значну частину Німеччини, Австрійської імперії, Балкан та Малої Азії. Західна частина Центральної України була покрита "Военно-топографической картой" у масштабі 1:84 000. У 1914 р. її видано як "Секретную карту Западного приграничного пространства" на 200 аркушах (Волинська, Київська, Подільська, Мінська губернії).

В основу створеної "десятиверстової"  карти покладено оригінали "триверстової"   військово-топографічної карти. Друкувалася карта в 4 фарби: методом гравірування на мідь наносилася чорна фарба, що показує всі контури і назви, та коричнева (показує рельєф). На камені гравірували лісові масиви та водоймища, забарвлюючи їх у зелений і синій кольори відповідно.

На аркуші нанесена сітка в Пулковській системі координат. Проекція карти: рівнокутна конічна проекція Ламберта (Lambert Conformal Conic - широта 1: 45°, широта 2: 59°), центральний меридіан: 10° на схід від Пулково або 40°19'30.00"E від Гринвіча, оригінальна широта: 52°30'00.00"N.

З особливою повнотою на карті зображені гідрографія та населені пункти. Крім цього вказані церкви і храми, заводи, фабрики та інші великі споруди. Рельєф позначений штрихами із зазначенням окремих улоговин, рівнин, гір і гірських хребтів. З інших елементів змісту показані шляхи сполучення, кордони, ліси, піски, болота.

На територію України припадає 21 аркуш. Карта постійно оновлювалась і неодноразово перевидавалась (останнє видання було здійснене в 1925–1934 рр.). У 1903 р. вона складалась із 167-ми аркушів.
        "Десятиверстова"   карта І. О. Стрельбицького була видатним твором російської військової картографії ХІХ ст. За її редагування І. Стрельбицькому в 1872 р. була призначена довічна пенсія, у 1875 р. на Міжнародному конгресі в Парижі присуджена медаль. Практична цінність «Специальной карты Европейской России» зберігалась до 1930-х років. Вона служила основою для багатьох тематичних карт Європейської Росії, у тому числі геологічної карти. У радянський період карта була використана при укладанні гіпсометричної карти європейської частини СРСР масштабу 1 : 1 500 000.

Радянське видання 1925–1934 рр. Аркуш "Львов"