неділя, 26 лютого 2017 р.

Назва "Україна" на картах німецького географа Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.)




1720 р. Матеус Зойтер (George Matthäus Seutter; 1678 —1757) німецький видавець та географ видав мапу «Nova Mappa Maris Nigri Et Freti Constantino politaniMattheus Seutter» (Нова мапа Причорномор'я). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UCRANIA (Україна). Як і на мапі Йогана-Баптиста Гоманна (1712) позначено рік Полтавської битви (1709). З українських земель зображено Поділля (Podolia). Південь України – Dzikе Polie (Дике поле). В районі Причорномор’я написи латиною Tartaria Minor (Мала Татарія), Буджацька Татарія та Cremia (Крим). Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема і в 1730 р.
1730 р. мапа «Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss. Delineatione Reprasentat. Opera et studio Matth. Seutteri, Chalc. August» (Польща та Литва). Видавець, картограф і редактор Матеус Зойтер. На карті детально показана територія України від Полтави (Pultawa) до Львова (Lemberg). Назва Ukrainia частково накладається на назву «Russia Rubra». Південніше Ukrainiaнапис COSACKIRA. Написи Ukrainia, Russia Rubra та COSACKIRA позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій.  Південь України Dzikе Polie (Дике поле). На північному сході Україна межує з Московією (Moscoviae).
Ця карта входила до  “Atlas novus indicibus instructus”. Карта має декоративні прикраси у вигляді картуша з гербом і трьома алегоричними фігурами.
Карта складена на основі мапи 1675 р. Фредеріка де Віта “Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae” (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії).
1739 р. в Аугсбурзі Матеус Зойтер видав карту “Theatrum belli Russorum victoriis illustratum sive nova et accurata Turcicarum et Tartaricum provinciarum intra fluvios Tyras s. Niester et Taniam s. Don, ad oram ponti Euxini et in pelopon[n]eso Taurica sitarum designatio [Kartenmaterial] : cum gratia et privil. S. R. I. vicariat[us], in partib[us] Rheni, Sveviæ, et juris Franconici / manu et impensis Matthæi Seutteri s. cæs. et reg. cath. maj. geogr “  (Карта огляду війн і зображення перемог або Нова і точна карта турецьких і татарських провінцій між річками Тиром чи Дністром, Танаїсом чи Доном, що впадають в Понт Евксінський, і Пелопонеса Таврійського).
Мова карти – латинська. Географічна карта показує територію України та Північного Причорномор’я у першій пол. XVIII cт. Мапа висвітлює перебіг російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Такі карти масово друкувалися в Європі за даними, що їх надавала Російська Академія наук. На карті показано походи Мініха і Лассі 1736 р. Також показаний шлях ген.-лейт. Дугласа з двома драгунськими полками від Азова через Ізюм до Перекопу, або (що більш ймовірно), поворотний марш корпусу ген.-майора Шпігеля в бік Бахмута.
Землі України позначені як Ukraina. До складу якої входять: Київське намісництво (Palat Kioviensis), Брацлавське намісництво (Palat Braslaviensis), Земля Козаків Запорозьких (Territ Cosaccorum Zaporoviensium). На північному сході Україна межує з Московською Росією (Russiae Moscoviticae), на південному сході – з Перекопською і Ногайською Татарією (Tartaria Minor Precop, Tartari Nagaiens). На карті показано території запорозьких і донських козаків. На території України показана густа мережа населених пунктів, здебільшого у середньому Придніпров’ї та басейні Дніпра: Чернігів, Ніжин, Київ, Переслав, Полтава, Валки, Соколів, Переволочна, Борисоглібськ, Глухів, Воронеж, Альшанск, Білгород, Салтів, Чугуїв, Новий Оскіл, Новий Павловськ, Новий Хопер, Валуйки, Родзинки, Бахмут, Азов; Бахчисарай, Балаклава, Кафа, Керч, Козлов.
Карту перевидавав Тобіас Конрад Лоттер до кінця XVIII ст. Вона має декоративні оздоблення, вона оформлена двома фігуративними алегоричними картушами, які представляють особливий інтерес. У верхньому лівому картуші зображено переможених турків, в нижньому правому – козаків з гербовими щитами, на яких зображені човен та сова.
1740 р. Матеус Зойтер видав у Аугсбурзі карту “Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae” (Нова і точна Taтарія Європейська або Мала і конкретно Крим). Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський взір названо Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька).
Цього ж року (1740) Матеус Зойтер видав ще одну карту українських земель “Nova et accurata Turcicarum et Tartaricarum Provinciarum intra fluvios Tyras, S Niester et Tanaim S. Don ad Oram Ponti Euxini et in Peloponneso Taurica” (Нова і точна Туреччина та Taртарія…). На мапі містяться написи: Ukraina (Україна), що охоплює Правобережжя та Лівобережжя; Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких) та ін. На північному сході Україна межує з Россією Московською (Russiae Moscoviticae). Мапа неодноразово перевидавалася. 1744 р. мапа була опублікована в “Atlas minor praecipua orbis terrarum imperia(Аугсбург).
1742 р. в Аугсбурзі Матеусом Зойтером видано було ще одну мапу України – “Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens...” (Найобширніша область України, яка охоплює Київське і Брацлавське воєводства з прилеглими провінціями за найдосконалішими вимірами, мистецьки вигравіювана на міді та видана коштом Матеуса Зойтера).
На північному сході Україна межує з Роcсією Московською (Russiae Moscoviticae).
На карті зображено і тоновані різними кольорами області України та прилеглі до неї території: Київське, Брацлавське і Подільське воєводства, частина Московського князівства, Крим, Волощина, Молдавія, Трансільванія, Бессарабія, Тартарія. Позначено також українські міста: Київ, Львів, Брацлав, Черкаси, Полтава, Кам'янець, Путивль, Бєлгород, Курськ і багато інших населених пунктів. Карті притаманне декоративне оформлення, вона прикрашена двома витонченими гравірованими орнаментованими картушами з символічними і міфологічними композиціями, які надають особливий ефект гравюрі. На лівому картуші зображено символи передають достаток українських земель – снопи пшениці, мед, воли, фігури богині родючості Деметри і бога торгівлі Меркурія.
Після смерті Зойтера (1757) карту перевидав Тобіас Конрад Лоттер до кінця XVIII ст. Назва карти частково змінена – з'явилося ім'я Лоттера –  Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens, cum adjacentibus provinciis juxta recentissimam designationem aeri incisa arte et sumtibus Tobiae Conradi Lotteri, geographie, Augustae Vindel. Cum Gratia et Privil. S. R. I. Vicariatus, in partibg. Rheni, Sveviae et Juris Franconici (Найобширніша область України, яка охоплює Київське і Брацлавське воєводства з прилеглими провінціями за найдосконалішими вимірами, мистецьки вигравіювана на міді стараннями географа Тобіаса Конрада Лотера і Августи Віндель...).
Матеус Зойтер працював разом з Йоганом-Баптистом Гоманном, перейнявши досвід створив свій власний успішний картографічний бізнес. Разом зі своїм учнем гравером та видавцем Тобіасом Конрадом Лоттером (Tobias Conrad Lotter; 1717-1777) опублікували в 1741 р. «Atlas novus sive tabulae geographicae totius orbis» — колекція планів міст. Мапи М. Зойтера є найкращими зразками «золотого століття» німецької картографії. Видавництво М. Зойтера успадковував (1756) Тобіас Конрад Лоттер, який одружився з дочкою картографа. Після смерті Зойтера (1757) Лоттер разом з найближчим родичем видавця успадкував його підприємство та незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в другій половині XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє. Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Після смерті його справу продовжив син Маттіас Альбрехт Лоттер (1741-1810), який відновив та видав велику частину батькових мап.





1720 р.

  1730 р. «POLONIE  REGNUM UT ET  MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..»


 1740 р.

 1740 р.


 1744 р.

                                                                                            1742 р.





   1750 р.


Немає коментарів:

Дописати коментар