четвер, 24 травня 2018 р.

Окупована Україна. Журнал "Collier's" (США). 27 жовтня 1951 р.

Крим - це Україна.

Доля Бориса Возницького тісно пов’язана з м. Винники


Возницький Борис Григорович (16 квітня 1926 р., с. Ульбарів, Волинського воєводства, тепер Дубенський район, Рівненська область —  23 травня 2012 р., в автокатастрофі між селами Куровичі та Печенія Золочівського району Львівської області)   український музейний діяч та мистецтвознавець, Почесний громадянин Винник з 7 липня 2011 р. Вручення диплому про присвоєння почесного звання відбулося під час урочистостей з нагоди відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.

Борис Возницький починав свою діяльність у Винниках і був натхненником створення Винниківського історико-краєзнавчого музею, збирав перші експонати для нього (у 19551956 рр. він проживав у Винниках в будинку на вул. Леніна (тепер вул. Галицька, 59). Коли у Винниках з’явився історико-краєзнавчий музей, це був вже другий музей. Перший – кімната-музей, яку створив Борис Возницький.
17 серпня 1955 р. Борис Возницький був зарахований у Винниках вчителем креслення та малювання. Борис Григорович, щоб забезпечити сім’ю, працював у двох школах (СШ №1 і СШ №2), вчив дітей малювати. Він вів два гуртки: краєзнавчий і туристичний у тодішньому Будинку піонерів. Саме у Винниках він створив перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали у лісі два кельтські поселення.
Разом робили археологічні пошукові експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів зберігаються в Історико-краєзнавчому музеї, а деякі – в Олеському замку. На жаль, коли він був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав існувати.
15 квітня 2014 р., у Винниках відбулося відкриття двох виставок під спільною назвою «Врятовані скарби. Пам’яті Б. Г. Возницького присвячується» у історико-краєзнавчому музеї (вул. Івасюка, 5):
*Роботи реставровані студентами коледжу ім. І. Труша;
*Життя Б. Г. Возницького у світлинах.
На відкритті відбулося погашення марки із зображенням Б. Г. Возницького, присвяченої його пам'яті.
Похований на Личаківському цвинтарі.
Винники першими увіковічили память про Б. Возницького, назвавши одну із вулиць міста його іменем (31 травня 2012 р.).
Історична довідка. Герой України (2005 р.), заслужений працівник культури України та Польщі, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1990 р.), премії ім. Я. Кохановського. Нагороджений: почесною відзнакою президента України (2001р.), орденом «За заслуги» I та II ступеня, найвищою відзнакою Польщі орденом «Командора» (2003 р.), лауреат всеукраїнської премії «Визнання», почесний, дійсний член Академії мистецтв України, доктор honoris causa Варшавської академії мистецтв (2004 р.), президент Українського національного комітету Міжнародної Ради музеїв (ІСОМ), голова Ради директорів музеїв Львова, член ради по сакральному мистецтву при Львівській греко-католицькій єпархії. 19622012 рр. – директор Львівської галереї мистецтв. Поповнював фонди цього музею, виїжджаючи в експедиції по Західній Україні рятував тисячі творів мистецтва. Створив нові музейні відділи, зокрема: Олеський замок (1975 р.), Золочівський замок (1986 р.), Підгорецький замок (1984 р.), музей мистецтва давньої української книги (1977, 1997 рр.), музей М. Шашкевича (1986 р.), музей львівської сакральної барокової скульптури XVIII ст. – «Творчість Іоана Георгія Пінзеля» (1996 р.), експозицію в колишньому палаці Потоцьких (2005 р.), музей Михайла Дзиндри (2005 р.). Автор путівників по Львівській галереї мистецтв, Олеському замку (1977 р.), каплиці Боїмів (1979 р.), музею І. Г.Пінзеля (1996 р.), наукових досліджень про творчість живописця Й. Конзелевича, архітектора і скульптора П. Гіжицького, скульпторів І. Г. Пінзеля, Ф. Оленського, М. Полейовського, книги «Микола Потоцький, староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель» (2005 р.). Організатор численних історико-художніх виставок, у т.ч. великої експозиції «Гетьман Іван Мазепа: погляд крізь століття» (2003 р.), виставка «Іван Виговський: особа і час», «Розп’яття (до 2000-річчя від народження Христа)».

середа, 23 травня 2018 р.

23 травня – День Героїв. Видатні винниківчани - борці за волю України


Винниківчанин Семен Магаляс був одним із засновників УВО і ОУН.
Провідним діячем УВО й ОУН був винниківчанин Євген Врецьона. У 1942 р. брав активну участь у створенні УПА.
Видатними діячами ОУН були винниківчани Володимир Врецьона,   Ярослав Рак, Домазар Зенон, Винників Наталя.
Винниківчани, члени ОУН-УПА: Богдан Кіпріян, Роман Кияк, Ольга Банах, Стефа Банах, Дарія Бедрило, Роман Белінський, Г. Вільчинський, Володимир Верходай, Євген Верходай, Л. Вовк, Ірина Готь, Андрій Гуль, Василь Гуль, І. Дмитерко, О. Дмитерко, В. Дмитерко, Григорій Дмитерко, Йосип  Йона, М. Климко, Р. Курчак, Ярослав Кульчицький, Б. Леочко, Богдан Магаляс, З. Магаляс, Т. Маркевич, Б. Микитів, Омельян Микитів, Я. Микитів, В. Мисько, С. Обаранець, Д. Опалевич, Я. Опалевич, Євген Пивовар, С. Пивовар та ін.
У катівнях НКВС протягом 1939—1941 рр. загинули винниківчани: Т. Бялий,  М. Захарків, В. Кобзан, С. Корецький, Б. Кондира, В. Лема, Є. Москва, Т. Олійник, П. Хруник та ін.

Банах Павло Ілліч (псевдонімРозлавецкий; 6 квітня (18 квітня) 1869 р., м. Винники — 6 жовтня 1935 р., м. Львів) — український педагог, літератор, громадський та політичний діяч.
Баран Петро Семенович (22 серпня 1904 р., с. Сушно, Радехівщина  — 24 червня 1986 р., м. Винники) — український священик, діяч «Просвіти», член ОУН, багатолітній парох у Винниках, Почесний громадянин Винник (посмертно).
Винників Наталя Сидорівна (2 лютого 1920 р., м. Винники — 9 лютого 1944 р., м. Київ, Бабин Яр) — провідний діяч ОУН.
Влох Михайло (15 вересня 1896 р., м. Винники — 15 вересня 1978 р., м. Саут-Баунд-Брук, США) — краєзнавець, поручик австрійської армії, старшина УГА, автор регіонального збірника про Винники «Виники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 р. Чикаго, США).
Влох Орест-Степан Григорович (2 липня 1934 р., м. Винники — 5 травня 2009 р., м. Львів) — український фізик і громадсько-політичний діяч, професор, академік АН ВШ України, член Міжнародної спілки кристалографів, Міжнародного товариства оптичної техніки та Українського фізичного товариства, голова західного регіонального відділення АН Вищої школи України.
Врецьона Володимир (11 червня 1907 р., м. Винники, вул. Піддіброва, 5 — 4 вересня 1967 р., Бей-Шор, США) — український  політичний діяч, учасник українського національно-визвольного руху, активний член ОУН, керівник санітарної служби Повстанського штабу ОУН у Кракові від березня 1940 р.
Врецьона Євген (1 жовтня 1905 р., м. Винники, вул. Піддіброва, 5 — 4  лютого 1975 р., м. Базель, Швейцарія; псевда: «Беран», «Волянський», «Ґенко (1)», «Ґанді», «Турчишин») — український  політичний і військовий діяч, один із найближчих сподвижників Є. Коновальця, провідний діяч УВО і ОУН, керівник розвідувального відділу Штабу Карпатської Січі, член УГВР.
Голіян Володимир  (13 грудня 1903 р., м. Винники — 30 травня 1996 р., Австралія) — воїн УГА, діяч ОУН.
Голіян Роман Теодорович (17 вересня 1899 р., м. Винники — 17 грудня 1966 р., м.  Гонтуаз (біля Парижа) — старшина УГА і Армії УНР, журналіст, активний діяч Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО), член  Президії Української Національної Ради.
Домазар Антін Іванович (4 вересня 1899 р., м. Винники — ?) — військовий  та громадський діяч, просвітянин, стрілець УГА.
Домазар Зенон (Зиновій) (псевда: «Діброва», «Аркадій»; 13 липня 1913 р., м. Винники — 1943 р. (вересень), м. Київ, Бабин Яр) — крайовий провідник ОУН на Українських землях, 1940—1941 рр. — військовий референт Окружної Екзекутиви ОУН(м) Ярославського округу.
Зубрицький Гнат Антонович (20 березня 1897 р., с. Комарники, Турківський повіт — 18 грудня 1989 р., м. Винники) — учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 рр., учасник бою під Крутами.
Йона Володимир Григорович (1890 р., м. Винники — 1969 р., м. Винники; рідний брат Йони Ярослава) — стрілець УГА, в’язень сталінських концтаборів.
Йона Ярослав Григорович (29 січня 1900 р., м. Винники — 1970 р.,  м. Винники) — стрілець УГА (з 1 січня 1919 р.), козак Третьої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, активний діяч винниківської «Просвіти».
Кипріян Богдан Володимирович (1922 р., м. Прага, Чехія — 1943 р., м. Винники) — член ОУН(м), редактор і видавець самописного журналу для молоді «Дитячий шлях».
Кияк Роман-Андрій (псевда: «Кривоніс», «Фігурка»; 17 травня 1920 р., м. Винники – 27 грудня 1998 р., м. Івано-Франківськ) — діяч українського визвольного руху та Української Греко-Католицької Церкви .
Козак Михайло (1888 р., м. Винники — 1942 р., (?) м. Станиславів (Івано-Франківськ) — сотник УГА, доктор.
Копач Степан Титович (1902 р., м. Винники —1991 р. м. Винники)  — січовий стрілець, активний учасник Листопадового чину у Винниках в 1918 р., в’язень сталінсько-російських концтаборів, Почесний громадянин Винник (1999 р., посмертно).
Красівський Зеновій Михайлович (12 листопада 1929 р., с. Витвиця, Івано-Франківська обл. — 20 вересня 1991 р., м. Моршин) — український націоналіст, поет, літератор, член Українського національного фронту (УНФ) та Української Гельсінської групи (УГГ), останній Крайовий провідник ОУНР у Радянській Україні.
Левицький Богдан  (21 червня 1886 р., с. Березовиці Великі, Тернопільщина — 8 січня 1962 р., м. Лос-Анджелес, Каліфорнія) —  політичний діяч, радник  суду, адвокат у Винниках.
Левицький Ярослав Володимирович (14 квітня 1897 р. м. Винники – 28 січня 1961 р. м. Трентон; син Володимира Левицького) громадський і політичний діяч у Винниках, натхненник національної ідеї, правник, старшина УГА.
Липа Іван Львович (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик; 24 лютого 1865 р., м. Керч – 13 листопада 1923 р., м. Винники) — громадський і політичний діяч, письменник, лікар, співзасновник таємного товариства   «Братство тарасівців» (1891 р.), перший український комісар Одеси  від ЦР УНР (1917 р.), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр управління культів (грудень 1918 р. – лютий 1919 р.), міністр віросповідань УНР (1919 р.).
Липа Юрій Іванович (5 травня 1900 р., м. Одеса — 20 серпня 1944 р., с. Шутова, Яворівський район, Львівська область) — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму, інструктор першої Старшинської школи УПА в Карпатах.
Лиско Володимир (21 вересня 1882 р., м. Кам'янка-Струмилова  (тепер м. Кам'янка-Бузька, Львівська область) — 19 вересня 1964 р., м. Винники) — священик УГКЦ, релігійний, політичний і громадський діяч.
Магаляс Семен (17 травня 1885 р., м. Винники — 1978 р., м. Нью-Йорк.) – український культурно-освітній і військовий діяч, співорганізатор Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, сотник Армії УНР, начальник закордонного відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР, начальник мобілізаційного відділу Головного управління Генерального штабу УНР, діяч «Просвіти», один із засновників УВО.
Мисько  Пилип (23 листопада 1882 р., м. Винники – березень 1959 р., м. Київ) — вчитель гімназії, директор «Торгової Спілки», повітовий комісар Винник у листопаді 1918 р.
Мороз Володимир Іванович (25 квітня 1913 р., с. Добромірка, Збаразький повіт, Тернопільщина — 25 лютого 1996 р., м. Винники) — український греко-католицький священик, в’язень польських і сталінських концтаборів, Почесний громадянин Винник (посмертно).
Нагляк Яків (1889 р., м. Стрий — 11 вересня 1959 р., м. Винники) – лікар, підхорунжий УСС, громадський та політичний діяч.
Огієнко Іван Іванович (Митрополит Іларіон) (2 січня 1882 р., м. Брусилів, Житомирщина —  29 березня 1972 р., м. Вінніпег, Канада) — український вчений, науковець-енциклопедист, перекладач Святого Письма, міністр освіти й віросповідань Української Народної Республіки (УНР), митрополит Вінніпезький і всієї Канади, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.).
Підлісецький Володимир (2 липня 1898 р., м. Винники — 2 грудня 1972 р., м. Винники) — січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину 1918 р. у Винниках.
Поточняк Антін Григорович (1912 р., м. Стрий — 28 травня 1984 р., м. Львів) — священик Української греко-католицької церкви, активний учасник «Просвіти».
Рак Ярослав Антонович (псевдо «Мортик»; син Антіна і Софії  Раків; 29 липня 1908 р., м. Винники — 10 вересня 1989 р., м. Нью-Йорк) — український пластовий і політичний діяч, правник, один із перших членів ОУН.
Ференчук Юрій Дмитрович (псевдо «Хрущ»; 14 червня 1923 р., м. Винники — 4 жовтня 2014 р., м. Берегомет) — член ОУН, воїн УПА, політв'язень, учасник Кенгірського повстання, краєзнавець.
Циньовський Степан (1898 р., м. Винники 1992 р., м. Винники) — січовий стрілець. 1 листопада 1918 р. під керівництвом Дмитра Вітовського роззброював австрійські загони у Львові.
Щуровський Володимир (23 лютого 1890 р., Нижній Струтин, Долинський  повіт — 4 травня 1969 р., Дрезден, Німеччина) — громадський діяч, член Українського лікарського товариства, дійсний член НТШ, хорунжий Легіону УСС, сотник-лікар УГА.
Щуровський Євген Іванович (1884 р., с. Ілемня, Долинський повіт — 22 листопада 1969 р., м. Дрезден, Німеччина) — український військовик, поручник УГА, адвокат, громадський та політичний діяч.
 
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій.Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.
Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

вівторок, 22 травня 2018 р.

ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛОДИМИРУ ВЕЛИКОМУ У ДІАСПОРІ (з тризубом і без московської бороди)


1989 р. Торонто. Канада. Скульптор українського походження з Канади Лео Мола (Леонід Молодожанин)
29 травня 1988 р. Лондон. Скульптор українського походження з Канади Лео Мола (Леонід Молодожанин)
13 листопада 1995 р. Брисбен. Австралія.
11 жовтня 2015 р. Рим. На території комплексу Свята Софія. Скульптор українського походження з Канади Лео Мола (Леонід Молодожанин)

Пам'ятник у Ґданську.  Відкритий 23 травня 2015 р. Автор Геннадій Єршов.