субота, 24 червня 2017 р.

Як у Винниках святкували 35-ліття діяльності Василя Лукича (Володимира Левицького). 29 травня 1932 р.





Левицький Володимир Лукич (2 вересня 1856 р., с. Белзець (тепер с. Гончарівка Золочівського району) — 6 жовтня 1938 р., м. Винники), псевдонім Василь Лукич — український правник, письменник, видавець, літературознавець, громадський діяч, почесний член т-ва «Просвіта» (з 1925 р.),  дійсний член НТШ (з 1926 р.), нотаріус у Винниках, голова т-ва «Просвіта» у Винниках (1907—1914 рр.).

 
 Газета «Діло» №124 від 07. 06. 1932 р. писала: «35-ліття діяльности В. Лукича. Свято в Винниках. У неділю, дня 29. травня ц. р. святкувала винницька округа 35-ліття діяльности на терені повіту нотара Володимира Левицького (Василя Лукича). Свято замітне не тільки особою Достойного Ювилята, відомого загалові письменника-журналіста, але також і діяльною участю в тім святі, широких кол українського громадянства, головно селянства винницького повіту. Свято було маніфестацією тісної єдности усіх верств громадянства; були на ньому представники духовенства, селянства, інтелігенції, ремісників і робітників із 12 місцевостей винницького судового повіту. Свято почалося академією у великій салі читальні «Просвіти», шо закінчилося спільною фотографією, вечором був комерс.
На академії перший промовив о. декан Гірняк, другий д-р Кость Левицький. У концертовій частині академії співало 5 хорів, а саме один міщанський з Винник, під орудою п. Василя Согора, і чотири селянські хори (з Лисинич, під орудою п. Драґана, із Підберезець Василя Блоха, з Глухович Банаха і з Гаїв під орудою п. Дмитрика). Під артистичним оглядом перше місце належиться хорові винницької читальні, а друге хорові з Лисинич. Натомість найбільш бадьоре вражіння викликав своєю поставою хор з Гаїв. Після численних привітів ріжних львівських установ і організацій переданих їхніми представниками, витав ювилята від винницької міської ради заст. бурмістра Маркевич, від Сільського Господаря Михайло Обранець, від Спортового Клюбу „Дніпро" інж. Еліяшевський, від Торговельної кооперативи д-р Щуровський, від Брацтва п. Кияк. Потім промовляв від духовенства винницького деканату о. Осташевський, а накінець ішли привіти із сіл. Промовляли від Підберезець п. Василь Влох, від Лисинич п. Бубела, п. Гриців із Германова, п. Михайло Крохмальницький з Чижикова, п. Голод Іван з Глухович, Вовк Василь з Гаїв, Тимко Токарівський з Борщович, Микола Тарас з Пикулович, Панько Макогін з Дмитрович, від Черепина Й. Ольховий, а від Миклашева Петро Моравський, який свою промову виголосив віршом. Деклямувала Франка: ,Не забудь юних днів“ п. Веснівна. Після скінченої програми відчитали ще й письменні привіти. Поважний і сердечний настрій панував теж на комерсі, в якому взяло участь більш  як 80 гостей».


пʼятниця, 23 червня 2017 р.

Як винниківчани та мешканці довкільних сіл святкували 100 р. „Русалки Дністрової"



 

Газета «Діло» №129 від 15.06.1937 р. писала: «Львівський повіт складає поклін М. Шашкевичеві. 100 роковини появи „Русалки Дністрової" відсвяткувала львівська філія „Просвіти" ім. М. Шашкевича минулої неділі. Свято почала Служба Божа, яку в 10. годині під церквою св. Петра й Павла на Личакові від правив о. декан. Мармаш, парох Зашкова, з о. кан. Ковалюком, парохом Скнилова і о. Дуткевичем, парохом церкви св. Петра і Павла. Співав мішаний хор з Винник. По Службі Божій присутні перейшли походом на Личаківський цвинтар, де на могилі М. Шашкевича о. дек. Семків з 7-а священниками відправив панахиду, підчас якої співав мужеський хор з Винник. На могилі зложено 27 вінків, з того 26 з повіту, 1 з Личакова. Пополудні відбулася на площі „Сокола Батька“ академія; заповіджена на 15, годину, вона почалася з більше як півгодинним припізненням, бо публика збиралася дуже поволи. Академія почалася дефілядою хорів і оркестр, опісля ред. В. Глібовицький гарно виголосив глибоку змістовну промову. На решту програми зложилися гагілки у виконанні дівчат та жіноча і мужеська рецитація („Сонце на обрії" Олеся та „Ми ідем" Городенського та хорові й інструментальні про дукції.

Злучені хори з Підбірців, Підберізців, Винник, Чижикова, Гаїв, Глухович, Миклашева, Запитова, Ременова, Кукезова, Товщева, Селиськ, Скнилова, Зашкова, Грибович, Острова, Коросна Ст., Добрян під батутою проф. Богдана Вахнянина прегарно виконав „Просвітянський гимн“ Ярославенка, „Заспіваймо" Воробкевича, „Боже Великий", „Річеньку" Головацького-Лаврівського та „Цвітка дрібная" Шашкевича-Колесси.

Таке саме вражіння робили продукції злучених дутих оркестр Жиравки, Рудна, Черепина, Миклашева, Підберізець, Винник, Підбірець і Лисинич та Малехова; диригував В. Глущак; вони відіграли „Гей гук мати, гук" і „Запорожський марш" Кудрика.

Присутніх було коло 2.000 осіб, майже виключно зі сіл. Львівська публика мабуть залякалася хмар і громовиці.  Прикро вражає, що підчас національного гимну богато людей ходить по площі; те саме бачимо що неділі у львівських церквах, коли співають „Боже Великий". Пора на те звернути у вагу в проповідниць та по читальнях».