В нинішній
Польщі, всі хто воював в АК та інших польських збройних формуваннях,
зараховані до когорти героїв. Однак їх дії і вчинки часто не
мали нічого спільного із героїзмом.
При написанні були використані матеріали українських
та польських дослідників (Marek Bartosiewicz. Czyszki koło Lwowa: historia w
dokumentach i wspomnieniach 1350—2008. – F.P.U.H. «Offset», 2009. – 448 s.;
Феодосій Стеблій. Армія Крайова в збройних акціях у підльвівських
українських селах (березень - липень 1944 р.). – Львів,
2009. – 68 с.; І. К. Патриляк. Українсько-Польський збройний конфлікт у
роки Другої світової війни. Спроба синтетичного погляду /
І. К. Патриляк // Сторінки історії. - 2014. - Вип. 37. - С. 148–159 та ін.).
«…Упродовж 1938–1939 рр. головнокомандувач
Війська Польського маршал Е. Ридз-Смігли і міністр військових справ генерал
Т. Каспшицкі розробляли плани, за якими слід було звільнити «південно-східні
креси» країни від української присутності. Паралельно з
цим група польських «народовців» на чолі з генералом М. Януштайтісом
розробила план виселення українців із західноукраїнського регіону. …Під час
українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини,
Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр.
українці втратили 13–16 тис. осіб убитими (з яких близько 4 тис. припадало на
Холмщину, Грубешівщину і Підляшшя) й до 20 тис. утікачами (за І. К.
Патриляк). Перші сутички між поляками та українцями відбулися вже під час
перших вересневих боїв 1939 p.
Антипольських дій українських повстанців були
помстою полякам і за їхню історичну зневагу до українського народу; за
програну українсько-польську війну 1918-1919 рр.; за пацифікацію українців в
Галичині; за співпрацю поляків Волині і Галичини вже під час
війни з радянськими партизанами та підрозділами Червоної армії; за участь
поляків у складі німецьких поліційних допоміжних формувань в антиукраїнських
акціях; за вбивства польськими бойовиками українців на Холмщині і
Грубешівщині і т. д.
Армія крайова (АК; Armia Krajowa) — збройні сили польського підпілля під час Другої світової війни
(27 вересня 1939 р. — 19 січня 1945 р.). Польські підпільні збройні сили були
сформовані на території в кордонах до 1 вересня 1939 р. Основу їх склала Служба Перемоги
Польщі, яку було створено 27 вересня 1939 р. і вже 13 листопада 1939 р.
перетворено на Союз Збройної Боротьби. Вже у лютому 1942 р. СЗБ наказом
Верховного командувача польських збройних сил генерала Владислава Сікорського
було перейменовано на Армію крайову, яка підпорядковувалася польському
урядові у вигнанні, який діяв у Великобританії. Головне
завдання АК — збройний опір гітлерівським окупантам та підготовка
загальнопольського повстання, так звана операція «Буря» (akcja «Burza»), яке мало
вибухнути у сприятливий для того час. Здійснювала етнічні чистки українців, литовців та білорусів.
Крім АК до
складу польського військового підпілля, яке діяло на території Західної
України, відносяться і Батальйони хлопські (БХ), що були створені 1942 р.
В 1942 р. був створений польський регіон «IV Сільський Винники АК»
(кодова назва «Dalia» («Далія»). Комендант — Єжи Венгерський (Jerzy
Węgierski).
Командуванням
Армії крайової та польським еміграційним урядом була спланована (1943 р.)
військова операція (акція «Буря») проти нацистів на території Західної
України безпосередньо перед наближенням Червоної армії. В середині
березня 1943 з Лодзі було направлено полковника Людвіка Чижевського, який був
призначений комендантом Округу АК Львів (Okręg Lwów AK). Кодові назви округу: «Dukat» (Дукат), «Lira» (Ліра), «Promień» (Промінь).Округ поділявся на
інспекторати, які в свою чергу ділилися на області. У травні 1943
р. комендантом Округу АК Львів
призначено полковника Владислава Філіпковського. Під його керівництвом мережа
АК помітно зростала і досягла наприкінці року 30 000 бойовикців (серед них
було 640 офіцерів).
Організований восени 1943 р. в Східному окрузі
інспекторату Львів-місто, на Верхньому Личакові, моторизований полк уланів
Язловецьких мав завдання захищати польське населення від УПА, забезпечити
радіомовні станції, приймати переслідуваних німцями «аковців», ліквідувати
агентів гестапо і підготувати підрозділи до боротьби з німцями на останньому
етапі війни, захопити Львів до вступу Червоної армії. Їх діяльність
повинна була «покривати» східні райони Львова та околиці міста: Винники,
Підбірці, Королівську Білку, Шляхетську Білку, Чишки, Виннички, Гончари.
|
вівторок, 29 листопада 2016 р.
Злочинна діяльність бойовиків Армії крайової на Винниківщині
Польські
бойовики, співпрацюючи як із німцями, так із червоними партизанами та
радянськими каральними органами, проводили масові убивства українського
цивільного населення.
Підписатися на:
Дописи (Atom)