середа, 23 листопада 2016 р.

Німстів (пол. Niemstów) Гміна Цішанів (ЛЮБАЧІВЩИНА).



Німстів (пол. Niemstów)  — українське село на Любачівщині в гміні Цішанів (Підкарпатське воєводство). Знаходиться на сході Польщі. З 1975 по 1998 рр. Німстів адміністративно належало до Перемишльського воєводства.Село розташоване на Терногородському плато.



Історія. Село відоме з ХVII ст. Ймовірно назва села походить від лугів, що розташовані на краю лісу, на яких перші поселенці будували свої хатини. Ці луки називали німстівками. В кінці XVIII століття в Німстові проживало близько 600 осіб, переважно українців. У селі побудували корчму і гуральню. У двадцятих роках XX століття в Німстові вирощували коні англійської і напіванглійської породи . До середини XIX ст. село належало Сенявським, а потім Чарторийським. Пізніше ввійшло до складу так званого ключа цевковського, який належав Замойським. У 1895 р. на великих маєтках Німстова і в місцевому фільварку господарював барон Ваттман з Руди Ружанецької. Барон Хуго Ваттман віддав у подарунок Німстів своєму зятю Здіславу Авенаріусу (Zdzisław Józef Avenarius). У цей період розпочато будівництво палацу в Німстові, але Друга світова війна перешкодила закінчити будівництво об'єкту. Палац був частково спалений і знищений.

В селі діяла читальня «Просвіти», приміщення якої згоріло 1911 року. Громада села придбала нову ділянку землі і збудовала новий будинок читальні «Просвіти». Була двомовна двокласна школа, в якій навчалося 90 дітей греко-католиків та 69 дітей римо-католиків. Протягом багато років вчителями в школі були польки Гелена Янушевська і Марія Еснер.

У середині вересня 1939 р. німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 р. мусили відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова ця територія належала до радянської зони впливу.  У 1940–1941 рр.  село було в складі Любачівського району Львівської області УРСР.

В червні 1941 р., з початком радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями.  Під час війни багато німстян було вивезено на роботу до Німеччини. В роки війни багато молоді з села вступили до ОУН і УПА. Дев'ять з них служили в різних відділах УПА. Багато українців постраждали від нападу польських банд з Армії крайової, частина з них загинула.

Населення. За обрахунками В. Кубійовича в 1939 р. у селі проживало 1.190 мешканців, в тому числі 540 українців, 50 поляків, 540 латинників і 60 євреїв. Протягом жовтня 1944 — серпня 1946, за даними польських джерел, до України (тоді — УРСР у складі СРСР) було виселено 482 тис. осіб, та бл. 160 тис. в результаті операції "Вісла". На центрально-північному Підляшші залишилося ще близько 200 тис. українців не зачеплених переселенням, бо тут була розмита їх національна свідомість, або ж їх зараховували до білорусів, як і в пізніші часи.Населення – 586 осіб (2006 р.).Станом на 2006 р. у селі мешкало 530 осіб.

Сакральні об'єкти. Українська греко-католицька громада с. Німстів належала до парафії в Улазові, а українська латинська громада до римо-католицької парафії в Цішанові. Парафія в Улазові в 1830 р. мала філії церков в Німстові - Різдва Пресвятої Богородиці (430 віруючих) і в Мошчаниці. Церква в Німстові існувала від 1696 р., наступну церкву побудовано в 1822 (містила іконостас, що зображував таємницю Святої Вечері), ще одну дерев'яну церкву було побудовано в 1845 р. Шематизм Перемишльської греко-католицької єпархії  1926 р. вказує, що  мурована церква була побудована в 1912 р. В Німстові було 545 греко-католицького і 600 латинського обряду. Парафія греко-католицька існувала до 1945 року. Після 1947 р. церква стояла закритою, зараз у користуванні римо-католиків. В середині зберігся гарний іконостас із XVII ст., але в 1993 р. був перенесений до церкви в Ярославі, до часу завершення реставрації тамтешнього іконостасу.До війни парохом був о. Антін Савчин.

Неподалік від церкви, при дорозі до Чесанова, цвинтар з другої половини ХІХ ст., на якому збереглося біля 40 пам’ятників бруснянського типу. 

Хрест навпроти (через дорогу) церкви

Джерела


Андрій Байцар. 




                       
                    

Немає коментарів:

Дописати коментар