1921—1939 рр. Карта «Mapy Taktycznej Polski» (Тактична карта Польщі). Масштаб 1:100 000. Аркуш «А 49 В 38 (z. 6. К. ХХХ) Lwów» (Перший тип). Аркуш «Pas 49 Slup 38 Lwów» (інші типи). Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.
Аркуш «Lwów» видавався 1921 р., 1922 р., 1925 р., а також після 1927 р.; перевидавався чехословаками в 1938 р., німцями в 1941—1944 рр.
На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); урочище Діброва (Dabrowa); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerówka); залізнична станція Маріївка (Mariówka); р. Марунька (Marunka); потік Марущак (Maruszczak); Ліс Жупан (Las Zupan); Чортова cкеля 414 м н. р. м. (Czartowska Skala); урочище Пріска з висотою 360 м н. р. м. (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька (Wólka Sichowska), Kopiatyn (Коп’ятин) – на південний захід від Третьої Вульки та довкільні села.
До 1922—1923 рр. WIG в основному перевидавав карти інших держав, трансформуючи їх в карти масштабу 1: 100 000. Використовувалися австро-угорські карти масштабу 1: 75 000, чехословацькі карти масштабу 1: 75 000, карти Російської імперії масштабу 1: 84 000, 1: 126 000, німецькі карти масштабу 1: 100 000 (карта Німеччини, карта західної Росії). Зміст карт не змінювався.
З 1922—1923 рр. до 1927 р. видавалися карти системної номенклатури (так званого Першого типу) WIG масштабу 1: 100 000 (Mapa taktyczna — тактична карта). Основа карт — рекогносцировані старі карти. Розміри карт Першого (і наступних) типу 15' широти і 30' довготи (від Ферро), що відповідає 32,0 x 27,8 см біля 55 паралелі). Назва карт позначалася номером ряду (перед ним в Першому типі буква А, в інших Pas-ряд) і номером стовпчика (перед ним в Першому типі буква B, в інших Slup-стовп).
Карти видавалися кольорові. До 1927 р. карта WIG 1: 100 000 Першого типу була видана на 40 відсотків території тодішньої Польщі. З 1927 р. карти WIG 1: 100 000 видавалися за оригінальним топографічним зніманням, також за старими картами. Карти (так званий Другий тип) видавалися в двох кольорах (іноді в чотирьох). Довгота рахувалася від Гринвіча, враховуючи, що різниця між Ферро і Гринвічем 17º 40'.
З 1929 р. по 1931 р. видавався так званий Третій тип карти WIG 1: 100 000. З 1931 р. видавався четвертий (Нормальний), чотириколірний тип карт, але до Другої світової війни WIG не встиг перевидати всі карти I-III типу. Всього було видано 482 карти на території Польщі, частково Литви, Латвії, Білорусії, України, Чехословаччини.
Цікаво, що після Другої світової війни топографи вже соціалістичної Польщі видавали карти масштабу 1: 100 000, але у WIG рамці. Карти правда були оновлені за раніше виданими РСЧА (радянськими) картами масштабу 1: 100 000. Цікаво, що видавалися і складові карти масштабу 1: 100 000: зустрічаються карти складені з 2 або 4 стандартних карт. Назва складових карт аналогічна звичайним — ряд позначений як Pas, стовпчик — як Slup (приклад Pas 39-40 Slup 32 Warszawa (arkusz zbiorowy). Як бачимо, додатково додано назву об'єкта, який зображає карта.
З ІСТОРІЇ КАРТОГРАФУВАННЯ (1919-1944 рр.)
Зважаючи на непросту політичну ситуацію, що на той час була у Європі (щойно завершилася Перша світова війна), створену у 1919 році картографо-геодезичну службу Польщі було підпорядковано військовому відомству. Називалась вона спочатку Географічна служба. Географічну службу Польщі очолював начальник Генерального штабу. За структурою вона включала наступні підрозділи: адміністративний, три виробничі відділи (тріангуляційний, топографічний, картографічний) та фонд картографічних матеріалів [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Кадровий склад Географічної служби включав: офіцерів корпусу географів; офіцерів-співробітників та мічманів особових корпусів, віднесених до Географічної служби; помічників секретарів та цивільний персонал. Останній спеціалізувався на обслуговуванні [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Видавництвом карт у Польщі займався в основному Військовий Географічний Інститут (Wojskowy Instytut Geograficzny; WIG; 1919-1949 рр.) у Варшаві.
Голова WIG підпорядковувався Генеральному штабу збройних сил Польщі. WIG був відповідальним за проведення основних вимірів по всій країні та за формування послідовної системи оновлення карт для всієї території Польщі, особливо її кордонів та став основним осередком картографування у міжвоєнний період. Він був заснований для потреб армії та видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000.
Персонал ВІГ підпорядковувався керівнику Інституту, при якому також була заснована Офіцерська школа топографів, підпорядкована керівнику Топографічного відділу Географічної служби та Школа креслярів, що підпорядкована керівнику Картографічного відділу. Зокрема, Офіцерська школа топографів готувала професійно навчених офіцерів-географів. За структурою у 1919 році ВІГ складався з 5 секцій: геодезичної, топографічної, картографічної, технічної та адміністративної. За весь період його існування з 1919 до 1949 року його керівниками були вищі офіцери. Серед них у 1919–1939 роках: бриг. Войцех Фелєвич, полковник Джон Моравський, полковник Генрі Земанек (1919); полковник Болеслав Язвінський, полковник Джон Моравський (1920–1926); полковник Джозеф Креутзінгер, полковник Тадеуш Зіленевський (1926–1939) [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Перший напрям пов’язаний із перевиданням існуючих загальногеографічних карт (роботи здійсню вались з 1919 до середини 1920-х рр.); другий – з оновленням змісту існуючих у той час загально-географічних карт (друга половина 1920-х – початок 1930-х рр.); третій – зі створенням нових оригінальних картографічних творів на основі проведення топографічної зйомки (початок 1930-х рр. – 1939 р.)
Військовий географічний інститут, заснований 1919 р. для потреб армії, видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000, 1:1 000 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000. WIG в основному випускав наступні типи карти: 1: 25 000 (Mapa szczegółowa — детальна карта), 1: 100 000 (Mapa taktyczna — тактична карта), 1: 300 000 (Mapa operacyjna — операційна карта), 1:1 000 000, 1:750 000 (оглядова карта).
Ці групи в сучасному розумінні визначаються топографічними (тактичні й детальні у масштабах 1:100 000 і більше) та оглядово-топографічними (оперативні й оглядові 1:200 000 – 1:1 000 000) картами. Згідно з класифікацією загальногеографічних карт, що існує у військовій топографії, карти масштабів 1:1 000 000 – 1:500 000 віднесені до дрібномасштабних, 1:200 000 – 1:100 000 – до середньомасштабних, 1:50 000 – 1:25 000 – до великомасштабних. Цю класифікацію можна застосувати і для польських загальногеографічних карт міжвоєнного періоду з деяким уточненням масштабів: для дрібномасштабних: від 1:1 000 000 до 1:300 000 включно; для середньомасштабних: 1:200 000 – 1:100 000; для великомасштабних: 1:50 000 – 1:10 000 [А.В. Іщук, Е.Л. Бондаренко. ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНИХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПОЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ПЕРІОДУ 1919–1939 РОКІВ. 2012].
У 1923 р., були введені єдині нові топографічні знаки в польських картах. Під час Другої світової війни WIG працював в Шотландії (Единбург).
На картах ВІГ показано державні кордони, границі адміністративних одиниць. На великомасштабних картах є також межі різних землекористувачів і огорожі. Останні зображують із характеристикою конструктивних особливостей та матеріалу споруди. Об’єкти цієї групи передаються на картах лінійними знаками певного рисунка, які різняться складовими елементами (крапки, риски, їх поєднання) та розмірами (довжина, товщина).
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011.
*Загальногеографічні карти Польщі масштабу 1:100 000: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://igrek.amzp.pl/ mapindex.php?cat=WIG100.
*Польська Вікіпедія. Про ВІГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pl.wikipedia.org/wiki/Wojskowy_Instytut_Geograficzny.
*Польська Вікіпедія. Про Службу Географічну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Służba_geograficzna_(II_RP).
*Польський географічний форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geoforum.pl/?menu=46812,46823,46900&link=geodezja-historia-w-wolnej-polsce#page_top
*Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. : корот. нарис / Сосса Р.І. – К., 2000. – С. 71–73.
* Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1941 р.: бібліогр. покаж. / Сосса Р.І.. – К., 2007. – С. 188–193.
*Cосса Р. І. Картографування території України / Сосса Р.І. – К., 2004. – C. 68–71.
*Bogusław Krassowski, Polska kartografia wojskowa (1919-45) / Bogusław Krassowski. – Warsaw, 1974. – 364 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар